Сайт не оновлюється, тож текст офіційного документу може бути застарілим. Безплатна база офіційних документів завжди в АКТУАЛЬНОМУ СТАНІ за новою адресою ekadrovik.mcfr.ua

ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»
Додати у Вибране

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Держкоммістобудування
від 17 квітня 1992 р. № 44

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

ДБН 360-92**

Останнi змiни внесено:

Державнi будiвельнi норми «Мiстобудування. Планування i забудова мiських i сiльських поселень» поширюються на проектування нових i реконструкцiю iснуючих мiських i сiльських поселень України.

Цi норми обов’язковi для органiв державного управлiння, мiсцевого i регiонального самоуправлiння пiдприємств i установ незалежно вiд форм власностi та вiдомчого пiдпорядкування, громадських об’єднань i громадян, якi здiйснюють проектування, будiвництво i благоустрiй на територiї мiських i сiльських поселень.

Данi норми розрахованi на перехiдний перiод — до розробки загальної концепцiї нормативної бази України в галузi мiстобудування i капiтального будiвництва.

При проектуваннi поселень України поряд з положеннями цих норм слiд також керуватися , , вимогами iнших чинних нормативно-iнструктивних документiв.

<полное_название xml:id="xbo3kl4ic0evtojhylu2g0bx3f">1. Загальнi положення

1. Загальнi положення

1.1 Проектування мiських i сiльських поселень повинне ґрунтуватися на законах України, якi мають основне значення для мiстобудування, i регiональних програмах щодо вирiшення найважливiших соцiальних, екологiчних та економiчних проблем.

1.2 Мiськi та сiльськi поселення треба проектувати як елементи єдиної системи розселення України з урахуванням територiально-адмiнiстративного подiлу, соцiально-економiчного i природно-мiстобудiвного районування.

Фiзико-географiчне i мiстобудiвне районування територiї України наведенi у додатках 1.1, 1.2.

1.3 Основою проектування, планування i забудови мiських i сiльських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепцiя їх соцiально-економiчного розвитку, яка забезпечить реалiзацiю прав i свобод населення вiдповiдно до Конституцiї України.

Концепцiя повинна розглядатися на альтернативнiй основi i до затвердження розглядатися й обговорюватися професiональними та громадськими органiзацiями, жителями населених пунктiв.

1.4 Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу мiських i сiльських поселень, яка склалася, включаючи агломерацiї iснуючi i тi, що формуються. Проектування нових поселень передбачається у зв’язку з потребою розмiщення нових промислових пiдприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у зв’язку з виселенням населення iз зон катастроф, якi вiдбулися, або потенцiальних, зон екологiчних лих та iн.

Примiтка. Розмiщення дачних поселень та садiвницьких товариств у примiських зонах передбачається на землях, якi не можуть бути використанi для перспективного територiального розвитку мiських i сiльських поселень.

1.5 Мiськi та сiльськi поселення залежно вiд проектної кiлькостi населення на розрахунковий термiн подiляються на групи (таблиця 1.1).

1.6 Для забезпечення територiальних умов розвитку мiст на довгострокову перспективу, а також розмiщення i будiвництва споруд, пов’язаних з функцiонуванням мiського господарства, треба на прилеглих до мiста територiях видiляти примiськi зони багатофункцiонального призначення. У їхньому складi треба видiляти територiї зелених зон мiст, призначених для органiзацiї вiдпочинку населення, полiпшення мiкроклiмату, стану атмосферного повiтря i санiтарно-гiгiєнiчних умов.

Примiську зону слiд проектувати одночасно з генеральним планом мiста як єдиний господарський i планувальний комплекс з розробкою пропозицiй, спрямованих на економiчний i соцiально-культурний її розвиток i структурно-територiальну органiзацiю.

Таблиця 1.1

Групи поселень

Населення, тис. чол.

мiст

сiльських поселень

Найзначнiшi (крупнiшI)

Понад 1000                            

                                            

Значнiшi (крупнI)

Понад 500 до 1000

Понад 5

Понад 3 до 5

Великi                                                                        

Понад 250 до 500

Понад 1 до 3

Понад 0,5 до 1

Середнi

Понад 100 до 250

Понад 50 до 100

Понад 0,2 до 0,5

Малi

Понад 20 до 50

Понад 10 до 20

До 10

Понад 0,05 до 0,2

До 0,05

-

____________

До групи малих мiст входять селища мiського типу

1.7 Рiвень соцiально-економiчного розвитку поселення, що проектується, визначається з урахуванням прiоритетностi соцiальних та екологiчних критерiїв на основi комплексної оцiнки територiї, виходячи з повного розкриття потенцiальних ресурсних можливостей i потреб населення, планiв соцiально-економiчного розвитку даного поселення. При цьому треба встановити види дiяльностi, розвиток яких повинен бути стимульований, припинений або обмежений у поселеннi, що проектується, або в групi взаємопов’язаних поселень, а також визначити зрушення у галузевiй структурi iснуючого комплексу за кiлькiстю зайнятих i змiн у функцiональному використаннi територiї. Розвиток соцiальної iнфраструктури повинен бути намiчений, виходячи iз забезпечення цiльових показникiв життєвих умов.

<полное_название xml:id="x3usd8glylsdjtaow5o1t3aozj">2. Загальна органiзацiя мiських i сiльських поселень

2. Загальна органiзацiя мiських i сiльських поселень

<полное_название xml:id="x4vqds876dag0629oq7zkek03s">Функцiонально-планувальна структура мiських поселень

Функцiонально-планувальна структура мiських поселень

2.1 Територiя мiста за функцiональним призначенням i характером використання подiляється на сельбищну, виробничу, в т. ч. зовнiшнього транспорту, i ландшафтно-рекреацiйну.

2.2 До сельбищної територiї входять дiлянки житлових будинкiв, громадських установ, будинкiв i споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослiдних та iнших iнститутiв без дослiдних виробництв, внутрiшньосельбищна вулично-дорожна i транспортна мережа, а також площi, парки, сади, сквери, бульвари, iншi об’єкти зеленого будiвництва й мiсця загального користування.

2.3 Виробнича територiя призначена для розмiщення промислових пiдприємств i пов’язаних з ними виробничих об’єктiв, у т. ч. комплексiв наукових установ з дослiдними пiдприємствами, комунально-складських об’єктiв, пiдприємств з виробництва та переробки сiльськогосподарських продуктiв; санiтарно-захисних зон промислових пiдприємств; об’єктiв спецпризначення (для потреб оборони); споруд зовнiшнього транспорту i шляхiв позамiського й примiського сполучення внутрiшньомiської вулично-дорожної i транспортної мережi; дiлянок громадських установ i мiсць загального користування для населення, що працює на пiдприємствах мiста.

Примiтка.Промисловi пiдприємства, якi не видiляють у навколишнє середовище екологiчно шкiдливих, токсичних, пилоподiбних i пожежонебезпечних речовин, не створюють пiдвищених рiвнiв шуму, вiбрацiї, електромагнiтних випромiнювань, не вимагають пiд’їзних залiзниць, допускається розмiщувати у межах сельбищних територiй або поблизу них з дотриманням санiтарно-гiгiєнiчних i протипожежних вимог.

2.4 До ландшафтно-рекреацiйної територiї входять озелененi й воднi простори у межах забудови мiста i його зеленої зони, а також iншi елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лiсопарки, мiськi лiси, ландшафти, що охороняються, землi сiльськогосподарського використання та iншi угiддя, якi формують систему вiдкритих просторiв; замiськi зони масового короткочасного i тривалого вiдпочинку, мiжселищнi зони вiдпочинку; курортнi зони (у мiстах i селищах, що мають лiкувальнi ресурси).

2.5 Удосконалення i розвиток планувальної структури мiста слiд пов’язувати з iсторичною зоною мiста, його iсторико-архiтектурним опорним планом i зонами охорони пам’яток iсторiї, культури i природи (роздiл 11).

2.6 Для забезпечення необхiдних функцiональних зв’язкiв мiсць розселення з мiсцями прикладення працi й вiдпочинку, установами культурно-побутового обслуговування, а також для зниження витрат часу на пересування населення слiд формувати вiдносно стiйкий трудовий баланс проживаючих i працюючих у межах основних структурно-планувальних елементiв мiста (планувальних районiв, зон).

Примiтка.Функцiональну органiзацiю, величину, мiсткiсть, межi основних структурно-планувальних елементiв мiста, кiлькiсть останнiх треба визначати, виходячи з мiсцеположення i концентрацiї основних функцiй.

У малих, середнiх i великих мiстах з компактною планувальною структурою працезбалансованостi треба досягти у масштабi всього мiста.

2.7 При визначеннi мiсткостi основних структурних одиниць мiста — планувальних районiв у великих i значних мiстах — треба орiєнтуватися на такi показники: кiлькiсть населення повинна становити вiд 100 до 300 тис. чол.; трудящих у мiстоутворюючому комплексi — вiд 30 до 100 тис. чол.; у мiстах, якi характеризуються великим розчленуванням планувальної структури, особливо у мiстах добувної промисловостi (якi формуються на базi окремих територiальне закрiплених виробництв i розселення — шахт, колишнiх шахтарських селищ та iн.), населення планувального району становить вiд 50 до 120 тис. чол.

У найзначнiших мiстах з кiлькiстю населення понад 1 млн. жителiв за наявностi потужних комплексiв машинобудування i важкої iндустрiї, зосереджених у великих промислових виробничих зонах, треба формувати праце- i соцiально збалансованi сельбищно-виробничi утворення — планувальнi зони, кiлькiсть населення яких не повинна перевищувати 450–900 тис. чол.

2.8 Формування планувальних зон у найзначнiших мiстах з населенням понад 1 млн. жителiв треба здiйснювати шляхом поєднання комплексних сельбищно-виробничих районiв з високим ступенем працезбалансованостi, сельбищних, промислових районiв з формуванням багатофункцiональних центрiв прикладення працi та обслуговування.

2.9 Для досягнення високого соцiально-економiчного ефекту формування планувальної структури мiста треба прагнути до компактного розвитку його плану, що досягається пiдвищенням iнтенсивностi використання територiї пiд основнi функцiї. При цьому треба враховувати неоднорiднiсть функцiонально-планувальних якостей мiських територiй, якi значною мiрою визначаються рiзною iнтенсивнiстю їх освоєння i неоднаковими умовами транспортної доступностi.

Цiннiсть дiлянки мiської територiї треба визначати за оцiнками її доступностi вiдносно житлових районiв, мiсць прикладення працi, установ обслуговування загальномiського значення, мiсць масового вiдпочинку з урахуванням їх розмiщення у зонах рiзної мiстобудiвної якостi (додаток 2.1).

2.10 У мiстах iз складними iнженерно-геологiчними умовами треба передбачати у межах їх територiй або у примiських зонах майданчики для розмiщення частини населення цих мiст при раптових катастрофах, повенi тощо. Там же слiд передбачити комплекс iнженерного обладнання для забезпечення тимчасового проживання населення.

<полное_название xml:id="xe7c7q1k9afr6img1v1cneoqjw">Система громадських центрiв мiст

Система громадських центрiв мiст

2.11 У межах основних структурно-планувальних елементiв мiста треба передбачати територiї для розмiщення об’єктiв i установ культурно-побутового обслуговування населення. Мiсця їх концентрацiї формуються як громадськi центри рiзних рiвнiв.

Кiлькiсть, склад, розмiщення громадських центрiв у планi мiста приймаються з урахуванням його величини, функцiонально-планувальної структури, iсторичних особливостей формування мiського плану, ландшафтно-природних особливостей, а також ролi мiста у системi розселення.

Примiтка.У найзначнiших мiстах на в’їздах треба розмiщувати громадськi центри для обслуговування населення примiської зони.

2.12 Загальномiський центр треба розглядати як просторову систему, до складу якої, крiм центрального ядра i прилеглої центральної зони, входять взаємозв’язанi з ним центри найбiльш великих планувальних районiв, зон або iнших структурно-планувальних елементiв.

Залежно вiд розмiрiв i планувальної органiзацiї загальномiського центру треба у його межах створювати систему взаємозв’язаних громадських просторiв з видiленням головної площi, вулицi, пiшохiдних вулиць i зон.

2.13 При визначеннi площi загальномiського центру i його ядра треба враховувати кiлькiсть населення, адмiнiстративне значення, масштаби територiального розвитку мiста, мiсцевi мiстобудiвнi й природнi умови.

Для визначення площi громадських територiй загальномiського центру i його ядра треба орiєнтуватися на питомий показник 5–8 м /люд., виходячи iз перспективної кiлькостi населення мiста.

Примiтка 1.У пiвденних мiстах, розташованих у IIIБ i IVБ клiматичних пiдрайонах, треба прагнути до зниження показника витрачання територiй (до 4 м /люд.), крiм зон пiдвищеної сейсмiчностi.

Примiтка 2.У мiстах IIВ i IIIВ клiматичних пiдрайонiв, у малих i курортних мiстах питомий показник може бути збiльшений на 15–30%, але становити не бiльше 10–12 м /люд.

Питома вага територiї для системи загальномiського центру i його основних елементiв у балансi територiй мiста i центру становить, вiдсоткiв:

Центр мiста (вiд площi мiста)                                             

3,5–5,0 для найзначнiших i значних мiст

6,0–8,0 для iнших груп мiст

Ядро центру мiста (вiд площi центру)

30–35 для усiх категорiй мiст

Громадськi територiї у ядрi центру (вiд площi центру)

70 i бiльше                                                                        

Інтенсивнiсть освоєння ядра центру, ефективна з точки зору мiстобудiвної цiнностi, наведена у таблицi 2.1.

                                                                                                                                                                 Таблиця 2.1

Територiя за функцiональним призначенням

Щiльнiсть, люд./га

Сельбищна

110–150 проживаючих                                                  

Житлова

400–500 проживаючих

Виробнича

450–500 працюючих

Громадських установ

150–200 працюючих

2.14 Загальномiський центр треба розвивати як полiфункцiональну систему, яка має такi функцiї: управлiння; громадську, дiлову, культурно-освiтню й культурно-видовищну дiяльнiсть; торгiвлю; громадське харчування, побутове й комунальне обслуговування; зв’язок, транспорт, житло, вiдпочинок, туризм.

До складу загальномiського центру можуть входити функцiональнi об’єкти науково-виробничої дiяльностi, охорони здоров’я, за винятком лiкарень, диспансерiв та iнших установ, якi потребують розмiщення в окремих зонах.

2.15 У системi загальномiського центру, виходячи з його функцiональної структури, у зонах концентрацiї установ вiдповiдних функцiй треба формувати громадськi комплекси (центри) моно- або полiфункцiонального профiлю.

Найважливiшi в архiтектурно-планувальному вiдношеннi монофункцiональнi комплекси (центри) формуються важливими установами i вiдповiдними будинками i спорудами. До них належать: адмiнiстративнi (державнi, обласнi, мiськI) комплекси, значнi дiловi, iнформацiйнi, культурно-освiтнi, видовищнi, меморiальнi, торговельнi та iн., — їх треба розмiщувати у межах центрального планувального району в ядрi центру i насичувати супутнiми функцiями.

Полiфункцiональнi комплекси (центри) слiд формувати дiловими, торговельними, культурно-видовищними установами i розмiщувати як у центральному ядрi, контактнiй до нього зонi на в’їздах у ядро або загальномiський центр, у центральному планувальному районi (зонI), так i на головних осях iнших планувальних районiв (зон) мiста.

При формуваннi полiфункцiональних комплексiв (центрiв) загальномiського значення у периферiйних планувальних районах (зонах) до них повиннi входити адмiнiстративно-управлiнськi та науково-дослiднi установи, пов’язанi з розташованими поблизу промислово-виробничими об’єктами.

Спецiалiзованi центри, якi створюються на основi спортивних, рекреацiйно-оздоровчих, лiкувальних, навчально-наукових, науково-виробничих та iнших установ i об’єктiв, якi не потребують великих територiй, можуть формуватися у будь-якому планувальному районi (зонI) мiста. Тi з них, якi для свого розвитку потребують великих майданчикiв, треба розмiщувати у периферiйних планувальних районах (зонах), на в’їздах у мiсто i у примiськiй зонi.

2.16 При створеннi центрiв периферiйних планувальних районiв (зон) площi їхнiх земельних дiлянок повиннi визначатися виходячи iз загального розрахунку потреби у громадських територiях, наведених у п. 2.13. При формуваннi їх у комплексi з одним iз центрiв житлового, рекреацiйного або промислово-виробничого району питомий розмiр земельної дiлянки останнього допускається збiльшувати, але не бiльше як на 30%.

При формуваннi житлових районiв у центральнiй зонi їхнi громадськi центри треба розглядати у загальнiй системi загальномiського центру.

<полное_название xml:id="x45fh6bs0rgm552qpng1m86c6d">Територiально-планувальна органiзацiя сiльських поселень

Територiально-планувальна органiзацiя сiльських поселень

2.17 Територiя сiльського населеного пункту за функцiональним призначенням повинна подiлятися на сельбищну й виробничу.

До сельбищної територiї входять житловi територiї, дiлянки установ i пiдприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулицi, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.

До виробничих територiй входять зони i дiлянки пiдприємств з виробництва й переробки сiльськогосподарської продукцiї, ремонту, технiчного обслуговування i зберiгання сiльськогосподарських машин i автомашин, дiльницi комунально-складських та iнших об’єктiв, дороги, проїзди i майданчики для стоянки автомашин, iншi територiї.

Примiтка.До територiї сiльського населеного пункту входять сельбищнi та виробничi територiї, а також присадибнi дiлянки, включаючи землi фермерських та iндивiдуальних господарств, майданчики населеного пункту.

2.18 При реконструкцiї сiльських населених пунктiв слiд передбачати:

полiпшення санiтарно-гiгiєнiчних умов життя населення шляхом упорядкування функцiонального зонування, яке склалося, виносу сiльськогосподарських пiдприємств у виробничу зону, виносу транзитних автодорiг, заходiв щодо захисту вiд повенi, зсувiв, пiдтоплення пiдґрунтовими водами тощо;

упорядкування i благоустрiй мережi вулиць i проїздiв при максимально можливому збереженнi планувальної структури, яка склалася;

удосконалення забудови на основi збереження iснуючих капiтальних i придатних для тривалої експлуатацiї будинкiв i споруд, поступової замiни старого житлового фонду;

забезпечення найсприятливiших умов для ведення усiх форм сiльськогосподарської дiяльностi, включаючи оренду, фермерське, особисте пiдсобне господарство, усiма жителями, у т. ч. i тими, якi проживають у безсадибних житлових будинках;

полiпшення культурно-побутового обслуговування i створення громадського центру в результатi будiвництва установ i пiдприємств, яких не вистачає;

пiдвищення ефективностi використання територiї населеного пункту за рахунок освоєння гулящих земель, непридатних для сiльськогосподарського використання;

iнженерне обладнання, зовнiшнiй благоустрiй та озеленення територiї.

2.19 Громадський центр сiльського населеного пункту є його основним структурним елементом, до якого входять головнi установи управлiння i культурно-побутового обслуговування, а також площа для проведення масових громадських заходiв.

Площа громадського центру (без урахування парку i площинних спортивних установ) визначається з розрахунку 8–12 м на одного жителя (великi показники — для малих сiл).

Територiю громадського центру треба зонувати за функцiональним призначенням установ i пiдприємств, якi слiд розмiщувати.

2.20 3 метою створення сприятливого сприймання забудови громадського центру сiльського населеного пункту (1–2 поверхи) i оптимального спiввiдношення мiж висотою будинкiв i довжиною площi 1:6–1:8 вiдкритий простiр треба передбачати не бiльше 0,15 га у малих населених пунктах i 0,5–0,6 га — у значних.

Розмiр вiльного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходiв слiд приймати 700–750 м на 1000 жителiв.

2.21 У значних населених пунктах, де в громадському центрi розмiщуються будинки культурно-побутових установ, якi мають не тiльки внутрiшньосiльське, але й мiжселищне значення, установи щоденного обслуговування можуть розмiщуватися у пiдцентрах — з урахуванням нормативних радiусiв обслуговування на шляху пiшохiдного руху до виробничої зони i громадського центру.

<полное_название xml:id="x4mdkic9p3m51qnoeyxw2nrlvh">3. Сельбищна територiя

3. Сельбищна територiя

3.1 Архiтектурно-планувальну органiзацiю сельбищної територiї треба здiйснювати вiдповiдно до розмiру i структури поселень, пов’язуючи з iншими видами територiй — виробничою i ландшафтно-рекреацiйною. У межах сельбищної територiї треба передбачати формування взаємозв’язаних зон громадських центрiв, житлової забудови, озеленених територiй загального користування, нешкiдливих мiсць прикладення працi, а також магiстральної та вуличної мережi.

3.2 Для попереднього визначення потреби у сельбищнiй територiї приймають укрупненi показники за таблицею 3.1.

                                                                                                                                                                    Таблиця 3.1

Середня поверховiсть забудови

Територiя на 1000 люд./га

9 i бiльше

7                                                                            

4–8

8

До 3 без земельних дiлянок

10

Те саме, iз земельними дiлянками

20

1–2 у сiльських поселеннях

50

При визначеннi розмiру сельбищної територiї слiд виходити з потреби кожної сiм’ї в окремiй квартирi або будинку. Розрахункова житлова забезпеченiсть визначається диференцiйовано для мiст у цiлому та їх районiв на пiдставi прогнозних даних про середнiй розмiр сiм’ї з урахуванням застосовуваних типiв житлових будинкiв, планувальних обсягiв житлового будiвництва, частки фонду, який створюється за рахунок коштiв населення.

3.3 Розмiщення нового житлового будiвництва у мiстах повинне передбачатися як на вiльних територiях, так i в районах реконструкцiї. Архiтектурно-планувальну органiзацiю районiв житлового будiвництва треба здiйснювати з урахуванням мiстобудiвних умов, вiдповiдно до їх мiсцеположення вiдносно центру мiста; основних архiтектурно-планувальних осей i вузлiв (iснуючих або тих, що проектуються); пам’яток архiтектури, культури, заповiдних зон; навколишньої забудови з урахуванням її характеру, поверховостi; природного оточення.

Примiтка.У складних геологiчних умовах нове житлове будiвництво слiд розмiщувати переважно на найбiльш придатних для забудови територiях з урахуванням мiстобудiвних умов.

3.4 Садибну забудову у мiстах слiд розмiщувати:

у межах мiста переважно на вiльних територiях, включаючи дiлянки, якi ранiше вважалися непридатними для будiвництва, на територiях реконструйованої забудови, iснуючої iндивiдуальної садибної забудови i тiєї, що зберiгається, враховуючи необхiднiсть збереження характеру мiського середовища, що склалося;

у примiських зонах на резервних територiях, що входять у межу мiста, за винятком зелених зон; у нових селищах i тих, що розвиваються, розмiщених у межах 30–40-хвилинної транспортної доступностi.

____________

Забудова, яка передбачає розмiщення малоповерхового, як правило, житлового будинку на присадибнiй дiлянцi, а також така, що забезпечує можливiсть ведення прибудинкового господарства вiдповiдно до правил, установлених мiсцевою адмiнiстрацiєю.

<полное_название xml:id="x3lprh88p63hd19ze58q45f6vv">Забудова вiльних територiй i реконструкцiя житлових кварталiв

Забудова вiльних територiй i реконструкцiя житлових кварталiв

3.5 У межах сельбищної територiї формуються основнi структурнi елементи:

а) житловий квартал (житловий комплекс) — первiсний структурний елемент житлового середовища, обмежений магiстральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею до 20–50 га з повним комплексом установ i пiдприємств обслуговування мiсцевого значення (збiльшений квартал, мiкрорайон) i до 20 га з неповним комплексом.

Примiтка 1.Квартали з неповним комплексом установ i пiдприємств обслуговування, як правило, формуються у малих мiстах, селищах, а також в умовах складного рельєфу, при реконструкцiї забудови, яка склалася.

Примiтка 2.При садибнiй забудовi площа кварталiв з неповним комплексом установ i пiдприємств обслуговування мiсцевого значення може бути збiльшена.

Примiтка 3.У випадку, коли дитячi дошкiльнi установи i школи розмiщенi у сусiднiх кварталах, безпеку пiшохiдного руху треба забезпечити через магiстральнi вулицi;

б) житловий район — структурний елемент сельбищної територiї площею 80–400 га, у межах якого формуються житловi квартали, розмiщуються установи i пiдприємства з радiусом обслуговування не бiльше 1500 м, а також об’єкти мiського значення. Межами житлового району є магiстральнi вулицi й дороги загальномiського значення, природнi й штучнi межi. Житловi райони (вiдокремленI) можуть формуватися як самостiйнi структурнi одиницi;

в) сельбищний район (житловий масив) — структурний елемент сельбищної територiї площею понад 400 га, у межах якого формуються житловi райони. Межi його тi самi, що й для житлових районiв. Ця структурна одиниця характерна для значних i найзначнiших мiст i формується як цiлiсний структурний органiзм з розмiщенням установ обслуговування районного i мiського користування.

Житловi райони, що входять до складу сельбищної зони (складовI), повиннi формуватися у взаємозв’язку з його плануванням i забудовою.

Примiтка 1.Розмiр i тип основних структурних елементiв визначаються мiстобудiвними умовами поселень.

Примiтка 2.У значних i найзначнiших мiстах планувальну структуру сельбищної територiї формують як сельбищнi райони, так i житловi, якi не входять до складу сельбищних.

3.6* При забудовi вiльних територiй їх функцiонально-планувальна i архiтектурно-просторова органiзацiя, поверховiсть житлових будинкiв приймаються вiдповiдно до архiтектурно-планувальних особливостей i вимог забудови мiста з урахуванням санiтарно-гiгiєнiчних, протипожежних, демографiчних, архiтектурно-композицiйних та iнших вимог, рiвня iнженерного обладнання, мiсцевих умов будiвництва.

Житлову забудову, особливо у значних i найзначнiших мiстах, необхiдно розмiщувати в зонах пiшохiдної доступностi зупинок мiського транспорту (з радiусом доступностi не бiльше 500 м). Поза цiєю зоною допускається розмiшувати дитячi дошкiльнi установи, школи, спортивнi майданчики, автостоянки, гаражi.

Примiтка 1.При плануваннi забудови у сейсмiчнонебезпечних районах слiд керуватись положеннями ДБН В.1.1-12.

Примiтка 2*.У житлових кварталах необхiдно передбачати вiдповiдно до завдання на проектування спецiальнi житловi будинки чи вiдводити першi поверхи будинкiв для розселення мало-мобiльних груп населення таким чином, щоб забезпечити:

а) вiдстань вiд житлових будинкiв до пiдприємств торгiвлi мiсцевого значення, установ охорони здоров’я (полiклiнiк, амбулаторiй, диспансерiв без стацiонарiв), якi обслуговують iнвалiдiв i людей похилого вiку, не бiльше 200 м, а в умовах iснуючої забудови — не бiльше 300 м;

б) максимально можливе наближення спецiальних житлових будинкiв до озеленених територiй, мiсць роботи працездатних iнвалiдiв, зупинок мiського транспорту. До спецiальних житлових будинкiв слiд передбачати необхiднi проїзди згiдно з примiткою до п. 3.11* та примiткою 3 до таблицi 7.1*.

Примiтка 3.Розмiщення будинкiв гуртожиткiв треба здiйснювати на спецiально вiдведених дiлянках сельбищної територiї. Гуртожитки для студентiв i учнiв навчальних закладiв треба розмiщувати, як правило, на їх територiї.

Площа земельних дiлянок, перелiк майданчикiв, що влаштовуються, (спортивних, господарчих тощо) визначається завданням на проектування.

3.7 Розрахункову щiльнiсть населення на територiї житлового району рекомендується приймати вiд 110–170 люд./га (малi мiста) до 190–220 люд./га (найзначнiшi мiста) вiдповiдно для зон мiста рiзної мiстобудiвної цiнностi (периферiйної i центральної).

Щiльнiсть населення житлового кварталу з повним комплексом установ i пiдприємств мiсцевого значення слiд приймати вiдповiдно до щiльностi бiльших структурних елементiв у межах 180–450 люд./га.

Примiтка 1.Щiльнiсть населення житлового району i житлового кварталу слiд диференцiювати залежно вiд їх розмiщення у структурi мiста i приймати: пiдвищену — у центральнiй зонi мiста, на територiях основних архiтектурно-планувальних осей АПВ i вузлiв, включаючи станцiї метро; середню — у серединнiй зонi мiста, у периферiйнiй — на територiї основних АПВ i вузлiв; низьку — у периферiйнiй зонi мiста, поза основними АПВ i вузлами.

Примiтка 2.У житлових кварталах з неповним комплексом установ i пiдприємств мiсцевого значення треба вiдповiдно збiльшувати мiнiмальнi щiльностi населення.

Примiтка 3.У житлових кварталах i житлових районах, якi розмiщуються на осiдальних ґрунтах i пiдроблюваних територiях, слiд, крiм структурно-планувальних умов, враховувати вiдповiдно їх типи i групу. При цьому на дiлянках непiдроблюваних i неосiдальних територiй треба приймати пiдвищену i, як виняток, середню щiльнiсть населення.

Примiтка 4.Величина щiльностi населення може бути зменшена в умовах складного рельєфу при ухилi понад 20% 0 i експозицiї схилiв у межах сектора горизонту 310–50° — до 10%, якщо схили цiєї орiєнтацiї займають понад 50% житлового кварталу, а також в iсторичних зонах при вiдповiдному обґрунтуваннi.

Примiтка 5.Величина щiльностi населення житлового кварталу може бути прийнята бiльше як 450 люд./га (у значних i найзначнiших мiстах) при вiдповiдному обґрунтуваннi.

3.8* Реконструкцiя житлової забудови, яка склалася, повинна передбачати: планомiрне упорядкування територiй; модернiзацiю старих капiтальних будинкiв, лiквiдацiю аварiйних i малопридатних для проживання будинкiв; знесення частини придатного для експлуатацiї фонду з метою вирiшення невiдкладних загальномiських потреб; винос або перепрофiлювання шкiдливих у санiтарно-гiгiєнiчному i вибухово-, пожежонебезпечному вiдношеннi об’єктiв; використання вивiльнюваних дiлянок для розмiщення нового житлового i культурно-побутового будiвництва, озеленення, улаштування спортивних i дитячих майданчикiв, куточкiв вiдпочинку тощо.

Здiйснення реконструкцiї забудови повинне обґрунтовуватися спецiальними технiко-економiчними розрахунками, мiстобудiвними i санiтарно-гiгiєнiчними вимогами.

Примiтка 1.Мiнiмальну розрахункову площу дiлянки для окремого житлового будинку (без розмiщення на нiй дитячих дошкiльних установ i пiдприємств обслуговування, гаражiв, що належать громадянам, фiзкультурних i спортивних споруд) необхiдно приймати вiдповiдно до кiлькостi його мешканцiв — не менше як: 30,1–23,3 м /люд. (при забудовi до 3 поверхiв), 20,2–17,0 м /люд. (4–5 поверхiв), 15,3–13,9 м /люд. (6–8 поверхiв), 12,2–12,0 м /люд. (9–12 поверхiв).

Примiтка 2.При будiвництвi житлових та громадських будинкiв в iснуючих житлових кварталах необхiдно передбачати забезпечення нормальних умов експлуатацiї iснуючої забудови. В цьому разi необхiдно використовувати будiвельнi дiлянки мiнiмальної площi, улаштовувати тимчасовi пiд’їзди i пiшохiднi дороги, дитячi майданчики i господарськi дiлянки.

3.9 Для полiпшення умов iнсоляцiї в переущiльнених районах можливе знесення затiнюючих або затiнюваних будинкiв чи їхнiх частин, розущiльнення забудови, її оздоровленню повиннi сприяти також винесення або перепрофiлювання малих промислових пiдприємств або окремих цехiв, баз, складiв та iнших об’єктiв, не властивих сельбищнiй територiї.

3.10 При перебудовi кварталiв житлової забудови треба враховувати iсторико-архiтектурну i мiстобудiвну цiннiсть кожного будинку i споруди (роздiл 11).

Для вибору етапiв i прийомiв реконструкцiї потрiбна iнвентаризацiя забудови (включаючи iсторико-архiтектурну) з наступною оцiнкою стану житлового фонду щодо iсторичної цiнностi i ступеня зносу. Житлову забудову, яка склалася, треба диференцiювати за способами реконструкцiї будинкiв: регенерацiя з капiтальним ремонтом, реставрацiєю або повним вiдновленням; регенерацiя з капiтальним ремонтом i модернiзацiєю; капiтальний ремонт, поточний ремонт, поточний i косметичний ремонт; природне вибуття; знесення iз замiною новим будiвництвом тощо.

3.11* У житлових кварталах треба передбачати в’їзди на їх територiю, а також при потребi — наскрiзнi проїзди в будинках на вiдстанi не бiльше 300 м один вiд одного, а при периметральнiй забудовi — не бiльше 180 м. Примикання проїздiв до проїжджих частин магiстральних вулиць регульованого руху допускається на вiдстанях не менше 50 м вiд перехрестя.

Для пiд’їзду до груп житлових будинкiв, великих установ i пiдприємств обслуговування, торгових центрiв треба передбачати основнi проїзди, а до будинкiв, що стоять окремо, — другоряднi проїзди, розмiри яких приймаються вiдповiдно до таблицi 7.1 цих норм.

На другорядних (односмугових) проїздах треба передбачати роз’їзнi майданчики завширшки 6 i завдовжки 15 м на вiдстанi не бiльше 75 м один вiд одного. Тупиковi проїзди повиннi бути завдовжки не бiльше 150 м i закiнчуватися поворотними майданчиками, якi забезпечують можливiсть розвороту смiттєвозiв, прибиральних i пожежних машин.

Тротуари, велосипеднi дорiжки треба пiдносити на 15 см над рiвнем проїздiв. Перехрещення тротуарiв i велосипедних дорiжок треба передбачати в одному рiвнi з улаштуванням рампи завдовжки вiдповiдно 1,5 i 3 м.

Примiтка. До житлових будинкiв, що стоять окремо, заввишки не бiльше 9 поверхiв, а також до об’єктiв, якi вiдвiдують iнвалiди, допускається улаштування проїздiв, сумiщених з тротуарами при їх довжинi не бiльше 150 м i загальнiй ширинi не менше 4,2 м.

3.12 Вiдповiдно до природно-клiматичних особливостей України (додаток 1.1) при органiзацiї забудови треба передбачати захист територiї житлових груп (дворiв) вiд несприятливих зимових вiтрiв, пилових бур, а також пiдвищення аерацiї влiтку, захист вiд перегрiвання, особливо для пiвденних районiв держави (роздiл 10).

3.13 Вiдстань мiж житловими будинками, житловими i громадськими, а також мiж виробничими будинками треба приймати на основi розрахункiв iнсоляцiї i освiтленостi вiдповiдно до норм (роздiл 10), протипожежних вимог, крiм того, i вiд гаражiв (додаток 3.1).

Мiж довгими сторонами житлових будинкiв заввишки 2–3 поверхи треба приймати вiдстанi (побутовi розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи i бiльше — 20 м, мiж довгими сторонами i торцями з вiкнами iз житлових кiмнат цих будинкiв — не менше 15 м.

Примiтка 1.При розмiщеннi 9–16-поверхових житлових будинкiв сумiжно з кварталами садибної забудови, що зберiгається, вiдстань мiж садибним будинком i довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.

Примiтка 2.При рiзних вимогах (протипожежних, санiтарно-гiгiєнiчних та iн.) до мiнiмально допустимих вiдстаней мiж будинками i спорудами при проектуваннi треба приймати величини, найбiльшi з них.

3.14 Житловi будинки з квартирами на перших поверхах треба розмiщувати, як правило, з вiдступом вiд червоних лiнiй. По червонiй лiнiї допускається розмiщувати житловi будинки з вбудованими у першi поверхи примiщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкцiї забудови, яка склалася, — житловi будинки з квартирами на перших поверхах тiльки як виняток.

Формування малоповерхової високощiльної забудови повинне здiйснюватися на основi компактного розмiщення блокованих житлових елементiв при забезпеченнi нормативних санiтарно-гiгiєнiчних вимог. Мiнiмальнi розмiри формованих внутрiшнiх дворикiв визначаються вимогами iнсоляцiї при забезпеченнi вiдстанi мiж вiкнами квартир, розмiщених з протилежного боку, не менше 15 м (побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1), включаючи забезпечення в’їзду пожежних машин. Проїзди у внутрiшнi дворики треба приймати (у свiтлI) не менше 3,4 м, заввишки — не менше 4,25 м.

3.15 Озеленення житлових кварталiв слiд проектувати з урахуванням системи озеленення бiльших структурних елементiв сельбищної територiї (житлових та сельбищних районiв).

Площу озелененої територiї житлового кварталу слiд приймати не менше 6 м на 1 люд. (без урахування шкiл i дитячих дошкiльних установ).

Примiтка.До площi окремих дiлянок озелененої територiї житлового кварталу входять майданчики для вiдпочинку, для дитячих iгор, пiшохiднi дорiжки, якщо вони займають не бiльше 30% загальної площi дiлянки.

3.16 При проектуваннi житлової забудови слiд передбачати розмiщення майданчикiв, розмiр яких i вiдстанi вiд них до житлових i громадських будинкiв треба приймати не меншi нiж у таблицi 3.2.

                                                                                                                                                                     Таблиця 3.2

Майданчики

Питомi розмiри майданчикiв, м на 1 люд.

Найменшi вiдстанi вiд майданчикiв до вiкон житлових i громадських будинкiв, м

Ігровi для дiтей дошкiльного й молодшого шкiльного вiку

0,7

12

Для вiдпочинку дорослого населення

0,1

10

Для занять фiзкультурою

0,2

10–40

Для господарських цiлей

0,3

20

Для вигулювання собак

0,3

40

Для стоянки автомашин

0,8

За табл. 7.5

Примiтка 1.Вiдстанi вiд майданчикiв для занять фiзкультурою установлюються залежно вiд їхнiх шумових характеристик; вiд майданчикiв для сушiння бiлизни — не нормуються; вiдстань вiд майданчикiв для смiттєзбiрникiв до фiзкультурних майданчикiв, iгрових майданчикiв для дiтей i вiдпочинку дорослих треба приймати не менше 20 м, а вiд майданчикiв для господарських цiлей до найбiльш вiддаленого входу у житловий будинок — не бiльше 100 м.

Примiтка 2.Допускається зменшувати, але не бiльше нiж на 50%, питомi розмiри майданчикiв: для дитячих iгор, вiдпочинку дорослого населення i занять фiзкультурою у районах з пиловими бурями при створеннi закритих споруд; для господарських цiлей при забудовi житловими будинками, обладнаними примiщеннями для сушiння бiлизни, лiфтами, смiттєпроводами; для занять фiзкультурою при формуваннi єдиного фiзкультурно-оздоровчого комплексу мiкрорайону для школярiв i дорослого населення.

3.17 На територiї житлових районiв, мiкрорайонiв, кварталiв та їх комунальних зон, за винятком зон вiдпочинку i майданчикiв для iгор, допускається улаштування колективних погребiв тiльки вiдповiдно до проектiв, розроблених, погоджених i затверджених у встановленому порядку.

<полное_название xml:id="x3xsdmcxqlrvv34h64eei9l996">Садибна забудова

Садибна забудова

3.18* Планувальна органiзацiя районiв садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної територiї, їхнi розмiри, функцiональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, мiстобудiвних умов району, забезпечення соцiального комфорту проживання, економiчностi рiшення.

На майданчиках, якi вiдводяться пiд садибну забудову, залежно вiд їхнiх розмiрiв слiд формувати:

а) до 10 га — групу житлових будинкiв з присадибними дiлянками без територiй громадського користування;

б) 10–50 га — житловi квартали з неповним комплексом громадського обслуговування;

в) бiльше 50 га — житловий район з повним комплексом громадського обслуговування мiсцевого значення.

3.19* Площа територiї, яку вiдводять пiд садибну забудову, повинна забезпечити розмiщення обсягiв будiвництва i формування планувальних одиниць у погодженнi з планувальною структурою мiста i системою громадських центрiв.

Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) дiлянками з господарськими будiвлями або без них. Забудова цих районiв не повинна перевищувати 4-х поверхiв. Поверховiсть забудови, граничнi розмiри житлових будинкiв, площа забудови, вимоги до господарських будiвель, їх складу, огорожi дiлянок, благоустрою територiї встановлюються мiсцевими правилами забудови в залежностi вiд розмiру дiлянок, умов iнженерного обладнання, iнсоляцiї будинкiв та територiй, iнших нормативних вимог, регiональних традицiй.

Гранична площа земельних дiлянок, якi надаються громадянам для житлового будiвництва, встановлюється вiдповiдними мiсцевими органами державної виконавчої влади або мiсцевого самоврядування вiдповiдно до земельного законодавства.

В умовах забудови, що склалася, присадибна дiлянка може бути збережена в iснуючих розмiрах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

До площi садибної дiлянки включається площа забудови житлових будинкiв, господарських будiвель.

Ширину садиби по фронту вулицi слiд приймати залежно вiд планувальної структури району, рельєфу мiсцевостi, типiв житлових будинкiв, господарських будiвель i гаражiв з урахуванням забезпечення компактностi садибної забудови i дотримання нормативних розривiв мiж будiвлями.

Житловi будинки на присадибних дiлянках треба розмiщувати вiдповiдно до проекту забудови району iз встановленим вiдступом вiд червоних лiнiй.

Огорожа присадибних дiлянок не повинна виступати за червону лiнiю вулицi.

3.20 Розрахункову щiльнiсть населення територiй районiв садибної забудови слiд приймати вiдповiдно до розмiру присадибної дiлянки (додаток 3.2). Для досягнення максимального рiвня щiльностi доцiльно застосовувати блоковану двоповерхову атрiумну або килимову забудову площею дiлянки 150–350 м. В iнших випадках можливi рiзнi планувальнi прийоми компоновки садибної забудови (одно-, дворядна, гнiздова та iн.).

3.21 На дiлянках з ухилом 15–20%о слiд застосовувати терасну забудову. Кiлькiсть ярусiв повинна бути не бiльше 4–5 при даних ухилах i одному пiдходi, а при двох пiдходах може бути бiльшою.

При тераснiй забудовi слiд передбачати проїзди для пропуску пожежних машин i зовнiшнi сходи — пiшохiднi шляхи, якi їх з’єднують. Вiдстань мiж проїздами i зовнiшнiми сходами повинна бути не бiльшою як 100 м.

Для структурної побудови терасної забудови слiд використовувати:

окремо розташованi блок-квартири iз зовнiшнiми сходами, якi обслуговують одну або двi квартири, що стоять окремо, на одному ярусi;

блоки з двох квартир iз зовнiшнiми сходами на двi квартири;

будинки коридорного або галерейного типу з квартирами на одному ярусi, об’єднаними коридором по межi iз схилом або галереєю уздовж зовнiшньої межi терас.

3.21а* У районах садибної забудови розмiщення об’єктiв соцiальної сфери слiд передбачати на територiях загального користування, на спецiально вiдведених дiлянках, у складi громадських центрiв або у виглядi окремих споруд. Допускається розмiщення цих об’єктiв у житлових будинках на садибних дiлянках при обов’язковому дотриманнi державних будiвельних, санiтарних, протипожежних норм i правил та наявностi вiльної територiї для забезпечення розмiрiв земельних дiлянок пiд об’єкти вiдповiдно до вимог, наведених у таблицi 6.1.

3.22 У районах садибної забудови при потребi, крiм вуличної мережi (роздiл 7), слiд формувати мережу внутрiшньоквартальних проїздiв. Ширина їхньої проїжджої частини з однiєю смугою руху приймається 3,5 м, з двома — 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз’їзди (п. 3.11).

Довжина тупикових проїздiв повинна бути не бiльше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздiв повинна закiнчуватися кiльцевими об’їздами радiусом по осi проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмiрами 12 м × 12 м кожна. До житлових i громадських будинкiв слiд передбачати проїзди завширшки 3,5 м на вiдстанi не ближче 5 м вiд стiн, придатнi для проїзду пожежних машин.

3.23 У посадках уздовж вулиць поряд з декоративними деревами i чагарниками доцiльно висаджувати плодовi. Озеленення вулиць завширшки 12 м i менше слiд здiйснювати за рахунок палiсадникiв.

При групах будинкiв треба передбачати озелененi дiлянки з дитячими iгровими майданчиками.

3.24* У мiстах i селищах мiського типу на присадибних дiлянках при дотриманнi санiтарних протипожежних i будiвельних норм можуть бути розмiщенi господарськi будiвлi та гаражi, вбудованi у житловий будинок, прибудованi до нього, або у виглядi окремої будiвлi.

Господарськi будiвлi для утримання худоби, iнших тварин i птицi допускаються в селищах мiського типу, а також у мiських районах садибного житлового будiвництва, де згiдно з нормативно-правовими актами органiв мiсцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будiвель на присадибних дiлянках слiд виконувати вiдповiдно до мiсцевих правил забудови для сiльських населених пунктiв.

Розмiщення господарських будiвель по лiнiї забудови житловими будинками не допускається.

Розмiщення гаражiв слiд передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинкiв по лiнiї забудови або в глибинi дiлянки.

3.25* Протипожежнi розриви мiж будинками або окремо розташованими господарськими будiвлями вiдповiдно до ступеня їх вогнестiйкостi, а також вiддаленiсть ємкостей горючої рiдини на присадибнiй дiлянцi (при опаленнi будинкiв рiдким паливом) слiд приймати вiдповiдно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування i орiєнтацiя житлових та громадських будинкiв повиннi здiйснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалостi iнсоляцiї та норм освiтленостi вiдповiдно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки» та як в будинках, що будуються, так i в сусiднiх житлових i громадських будинках.

Для догляду за будiвлями i здiйснення їх поточного ремонту вiдстань до межi сусiдньої дiлянки вiд найбiльш виступної конструкцiї стiни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхiдних iнженерно-технiчних заходiв, що запобiгатимуть стiканню атмосферних опадiв з покрiвель та карнизiв будiвель на територiю сумiжних дiлянок.

3.25а* Вiдстань мiж житловими будинками та господарськими будiвлями i спорудами слiд приймати вiдповiдно до санiтарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згiдно з таблицею 1 додатка 3.1.

                                                                                                                                          Таблиця 3.2а*

Будiвлi та споруди

Вiдстань, м

Господарськi будiвлi (сараї) для худоби, свiйських тварин та птахiв площею до 50 м

Майданчики для компосту, дворовi вбиральнi, смiттєзбiрник

Фiльтруючий колодязь продуктивнiстю, м /добу

Септик продуктивнiстю, м /добу

до 1

1–3

до 1

1–3

Житловi будинки та лiтня кухня

15                                    

15                              

8            

10            

5            

8            

Питний колодязь            

20

20

Згiдно з примiткою 3

Примiтка 1.Господарськi будiвлi i гаражi сусiднiх дiлянок допускається об’єднувати.

Примiтка 2.Господарськi примiщення для утримання худоби та птицi площею до 50 м допускається прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинкiв (крiм будинкiв, розташованих в IV клiматичному районI) за умови iзоляцiї вiд житлових кiмнат та кухонь не менше нiж трьома пiдсобними примiщеннями.

Примiтка 3.При продуктивностi мiсцевих каналiзацiйних очисних споруд до 3 м на добу водозабiрнi споруди мiсцевого господарсько-питного водопостачання допускається розмiщувати на вiдстанi 40–50 м вниз за течiєю ґрунтових вод, 20–25 м вверх за течiєю i 25–30 м по перпендикуляру до осi течiї потоку ґрунтових вод. Вiдстанi вiд артсвердловин та колодязiв до окремих будiвель i споруд та iнших джерел забруднення слiд приймати 20 м. Мiсце розташування водозабiрних споруд повинне бути вверх за течiєю ґрунтових вод i вище стосовно до розташування каналiзацiйних споруд. За неможливостi забезпечення цiєї вiдстанi в межах дiлянки слiд влаштовувати свердловини, колодязi або каптажi для групи будинкiв, якi розмiщуються вздовж житлових вулиць iз вiдступом вiд червоної лiнiї на 2,5–5 м на майданчиках розмiром 2,5 м × 3 м iз твердим покриттям та ухилом не бiльше 4–5‰.

Примiтка 4.Вiдстанi до iнших джерел забруднювання встановлюються вiдповiдними нормативними документами за кожним конкретним фактором (шум, вiбрацiя, електромагнiтнi коливання, радiацiя, джерела забруднення повiтря та iншI). Вiдстанi вiд будинкiв та споруд до дерев та кущiв слiд приймати згiдно з таблицею 5.2.

Примiтка 5.Вигрiбнi ями дворових вбиралень повиннi бути виконанi з конструкцiй, якi запобiгатимуть фiльтрацiї фекальних стокiв у ґрунт.

3.25б* За вiдсутностi iнженерних мереж мiської (селищної) каналiзацiї слiд передбачати каналiзування садиб з використанням мiсцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепiдслужби. Обладнання внутрiшньодомової каналiзацiї з вiдведенням побутових стокiв у вигрiб забороняється.

3.25в* На територiї районiв садибної забудови слiд передбачати розмiщення майданчикiв для iгор дiтей дошкiльного i молодшого шкiльного вiку та занять фiзкультурою, автостоянок для тимчасового зберiгання, майданчикiв для смiттєзбiрникiв загального користування. Питомi розмiри майданчикiв для iгор дiтей та автостоянок допускається зменшувати вiдносно показникiв, наведених у таблицi 3.2, але не бiльше нiж на 30%. Майданчики для смiттєзбiрникiв загального користування слiд розмiщувати на вiдстанi не менше нiж 20 м вiд стiн житлового будинку, їх розмiри та кiлькiсть визначаються розрахунком.

3.26 Вiдповiдно до санiтарних вимог майданчики для компосту, дворовi вбиральнi та очиснi споруди каналiзацiї повиннi знаходитись у глибинi двору не ближче 15 м вiд вiкон житлових будинкiв, в тому числi i сусiднiх садиб, сараї для утримання худоби i птицi — не ближче 12 м. Господарськi будiвлi й гаражi допускається об’єднувати на сумiжних дiлянках.

Садибна забудова площею дiлянок менше 600 м повинна забезпечуватися централiзованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних дiлянок менше 300 м — водопроводом i каналiзацiєю.

<полное_название xml:id="x1b7i5gwgbq7lk9hfpkfqgo355">Сельбищна територiя сiльських поселень

Сельбищна територiя сiльських поселень

3.27 Основним типом житлової забудови у сiльських населених пунктах є одно-, двоповерхова з присадибними дiлянками i господарськими будiвлями для ведення особистого пiдсобного господарства.

Сельбищна територiя сiльських поселень не повинна перетинатися автомобiльними дорогами I, II i III категорiй, а також дорогами, призначеними для руху сiльськогосподарських машин.

3.28 Розмiри присадибних земельних дiлянок у сiльських населених пунктах установлюються сiльською Радою вiдповiдно до чинного Земельного кодексу України. Для пiдвищення компактностi забудови присадибна дiлянка може бути роздiлена на двi частини: приквартирну, яку видiляють бiля будинку, i дiлянку для городу, яку видiляють за межами житлової зони.

Розмiр частини присадибної земельної дiлянки, яку видiляють бiля будинку, визначається завданням на проектування за мiсцевими умовами з урахуванням наявностi садибного фонду i демографiчної структури населення. Решта присадибної дiлянки видiляється за межами житлової зони.

Примiтка.В умовах забудови, що склалася, розмiр присадибної дiлянки бiля будинку може бути збережений, якщо вiн не перевищує норми, встановленої законодавством, i не перешкоджає удосконаленню планувальної органiзацiї населеного пункту.

3.29 Перелiк i граничнi розмiри господарських i побутових будiвель i споруд, якi зводяться на присадибних дiлянках, визначаються завданням на проектування.

3.30 Спорудження надвiрних господарських будiвель по лiнiї забудови вулиць i проїздiв забороняється, їх треба зводити у глибинi садиби з дотриманням санiтарних i протипожежних вимог.

Примiтка.Допускається розмiщення гаража по лiнiї забудови за умови погодження з мiсцевими органами архiтектури i мiстобудування.

Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числi для худоби i птицI) до садибних i блокованих житлових будинкiв за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

3.31 Дворову вбиральню i компостосховище рекомендується розмiщувати безпосередньо бiля сараю для худоби на вiдстанi не менше 15 м вiд житлових будинкiв i 20 м вiд джерела водопостачання (колодязя), обов’язково враховуючи напрямок ухилу дiлянки.

3.32 Житловi будинки слiд розмiщувати з вiдступом вiд червоних лiнiй вулиць: магiстральних — не менше 6 м, житлових — не менше 3 м. Територiя мiж червоною лiнiєю i лiнiєю забудови одно-, двоквартирних i блокованих будинкiв iз земельними дiлянками бiля квартир входить до загальної площi дiлянки.

3.33 Вiдповiдно до структури житлової забудови при влаштуваннi рiзних майданчикiв i мiсць вiдпочинку для дорослих вiдстанi вiд вiкон житлових i громадських будинкiв слiд приймати: до фiзкультурних майданчикiв — не менше 25 м, до господарських (для чищення меблiв та одягу, сушiння бiлизни, смiттєзбiрникiв) — не менше 20 м.

Господарськi майданчики слiд розмiщувати не далi 100 м вiд найвiддаленiшого входу в житловий будинок. До майданчикiв для смiттєзбiрникiв слiд передбачати пiд’їзди.

3.34 При забудовi будинками з пiчним опаленням iз дров’яними кухонними плитами i колонками слiд передбачати примiщення для зберiгання палива, якi бажано розмiщувати групами на вiдокремлених дiлянках та iзолювати зеленими насадженнями вiд прилеглої територiї. Сараї для зберiгання палива (при вiдповiдних обґрунтуваннях) дозволяється влаштовувати у пiдвалах житлових будинкiв.

Сараї проектуються з розрахунку:

а) при пiчному опаленнi — не менше 5 м на одну квартиру;

б) при центральному опаленнi i наявностi газових плит i колонок — з розрахунку 0,8 м на 1 люд., але не менше 4 м на одну квартиру.

При опаленнi будинкiв рiдким паливом мiсткостi з горючою рiдиною на присадибних дiлянках треба розмiщувати вiдповiдно до протипожежних вимог (додаток 3.1, п. 3).

3.35 Сараї для домашньої худоби, кроликiв, нутрiй, лисиць i птицi треба розмiщувати на вiдстанi вiд житлових будинкiв вiдповiдно до протипожежних i санiтарних норм: одинокi або подвiйнi — не менше 15 м; груповi до 8 блокiв — не менше 25 м, вiд 8 до 30 блокiв — не менше 50 м вiд найближчого будинку i не бiльше 150 м вiд найвiддаленiшого, бiльше 30 блокiв — за межами житлової забудови. Вiдстань вiд сараїв до джерел питного водопостачання повинна бути не менше 20 м. Площа забудови групи зблокованих сараїв не повинна перевищувати 800 м . Вiдстань мiж групами сараїв слiд приймати за нормами протипожежних розривiв залежно вiд ступеня їх вогнестiйкостi (додаток 3.1).

3.36 Будинки гуртожиткiв, як правило, слiд розмiщувати: для учнiв середнiх спецiальних i професiйно-технiчних навчальних закладiв — на земельних дiлянках, призначених для цих навчальних закладiв; для колгоспникiв, робiтникiв i службовцiв — на вiдокремлених дiлянках житлової територiї. Норму площi земельної дiлянки на одного жильця в гуртожитку слiд приймати залежно вiд кiлькостi жильцiв:

а) мiсткiсть гуртожитку, чол.                              

50

100

200;

б) площа дiлянки на одного мешканця, м

45

35

30.

На земельнiй дiлянцi гуртожиткiв слiд передбачати майданчики для вiдпочинку, iгор та фiзкультури (див. п. 3.33).

3.37 Вiдстанi мiж житловими, громадськими, житловими i громадськими будинками слiд приймати вiдповiдно до поверхнi будинку, що затiняє, i не менше величин, наведених у таблицi 3.3.

Санiтарнi розриви вiд шкiл, дитячих i лiкувальних установ до житлових i громадських будинкiв при розмiщеннi їх з боку дитячих кiмнат, класiв i палат слiд приймати не менше 2,5 висот протилежного найвищого будинку (не баштового типу).

                                                                                                                                                                Таблиця 3.3

Тип розриву

Кiлькiсть поверхiв

Величина розриву, м

Мiж поздовжнiми сторонами будинку

2–4

20

Мiж поздовжнiми сторонами i торцями будинкiв

2–4

15

Мiж торцями будинкiв, якi мають вiкна iз житлових кiмнат

2–4

15

Мiж торцями будинкiв, якi не мають вiкон iз житлових кiмнат

2–4

За протипожежними вимогами (додаток 3.1)

Мiж одноповерховими будинками

1

Те саме

<полное_название xml:id="x9frainbhy0xioz31mt5pfng">Забудова нових i реконструкцiя iснуючих територiй дачних i садiвницьких товариств та об’єднань громадян

Забудова нових i реконструкцiя iснуючих територiй дачних i садiвницьких товариств та об’єднань громадян

3.38* Територiї дачних i садiвницьких товариств i об’єднань в залежностi вiд їх розмiщення роздiляються на дачнi i садiвницькi поселення та райони. Дачнi i садiвницькi поселення розмiщуються за межами населених пунктiв.

Дачнi i садiвницькi райони — це переважно iснуючi територiї дачних i садових товариств, що розташованi в межах iснуючих населених пунктiв або безпосередньо прилягають до них i можуть бути адмiнiстративно приєднанi до територiї iснуючого населеного пункту.

3.39* Будiвництво нових дачних та садiвницьких районiв в межах мiських населених пунктiв не допускається.

3.40* Будiвництво нових дачних та садiвницьких поселень на територiях, де дiють планувальнi обмеження, встановленi чинним законодавством, санiтарними нормами та правилами, а також на резервних позамiських територiях, якi передбаченi мiстобудiвною планувальною документацiєю для подальшого розвитку мiст та поселень, iнженерної i транспортної iнфраструктури, не допускається.

3.41* Територiї дачних та садiвницьких поселень (районiв) призначаються для органiзацiї позамiського вiдпочинку громадян, ведення садiвницького та городницького господарства з можливiстю розташування садових або дачних будинкiв.

Дачний будинок — це житловий будинок для використання протягом року з метою позамiського вiдпочинку.

Садовий будинок — будiвля для лiтнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площi забудови, зовнiшнiх конструкцiй та iнженерного обладнання не вiдповiдає нормативам, установленим для житлових будинкiв.

3.42* Дачнi поселення слiд розмiщувати, як правило, у мiсцевостi, яка має рекреацiйнi якостi, у тому числi бiля рiк та водоймищ, лiсових масивiв за умови додержання природноохоронних вимог. Садiвницькi поселення — на землях, якi придатнi для ведення садiвництва та городництва.

3.43* У межах одного поселення або району можуть передбачатися i змiшанi типи використання земельних дiлянок для вiдпочинку, ведення садiвництва та городництва, з будiвництвом як дачних, так i садових будинкiв.

3.44* Граничний розмiр площi земельних дiлянок, що надаються громадянам для ведення дачного або садiвницького господарства, встановлюється мiсцевими органами державної виконавчої влади або мiсцевого самоврядування в межах норми, що встановлена земельним законодавством України.

3.45* Дачнi та садiвницькi райони (поселення) роздiляються на малi — вiд 30 до 100 дiлянок, середнi — вiд 101–300, крупнi — бiльше нiж 300.

Територiя дачного чи садiвницького поселення (району) роздiляється на зони iндивiдуального (садовi чи дачнi дiлянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадськi будiвлI). Зона iндивiдуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% вiд загальної територiї поселення (району).

У разi проведення робiт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивiв тощо, а також терасування схилiв) площа кварталiв дачних та садових дiлянок та проїздiв повинна складати не менше 75%.

3.46* На дiлянках, якi передбаченi для загального користування, розмiщуються будiвлi i споруди, перелiк яких та орiєнтовно потрiбна територiя наведенi у таблицi 3.4.

Таблиця 3.4

Перелiк будiвель

Дачнi i садiвницькi райони (поселення)

малi

середнi

крупнi

Обов’язковi:                                                                                                                                                                

Споруда для охоронника

100 м на об’єкт

100 м на об’єкт

100 м на об’єкт

Споруди для зберiгання засобiв пожежогасiння

0,5

0,4

0,25

Майданчики для смiттєзбiрникiв

0,1

0,1

0,1

Майданчики для стоянки автомобiлiв

1,1

1,1

1,1

Магазини змiшаної торгiвлi

2,5

2,0

1,5

Правлiння товариства, медпункт

1,0

1,0

1,0

Майданчики для iгор дiтей

1,0

1,0

1,0

Рекомендованi:

Унiверсальнi спортивнi майданчики

4,0

3,4

2,8

Розсадник для розсади та саджанцiв

2,0

1,5

1,0

Склад добрив та отрутохiмiкатiв

0,1

0,05

0,05

Овочесховища

1,0

0,9

0,6

Фруктосховища

1,1

1,0

0,9

Пасiки

За завданням на проектування

Примiтка 1.Об’єкти загального користування доцiльно поєднувати у громадсько-господарський центр. Розсадник i пасiку слiд розмiщувати на окремих дiлянках у найбiльш вiддалених вiд руху людей i транспорту мiсцях.

Примiтка 2.На дiлянцi пасiки вулики слiд розмiщувати на вiдстанi не менше нiж 3 м вiд сусiднiх садових (дачних) дiлянок льотками, якi направленi вiд них. Огорожа навколо пасiки у напрямку вильоту бджiл повинна бути суцiльною (дерев’яною, залiзною) або живою огорожею заввишки не менше 2 м. Вулики допускається розмiщувати на садових (дачних) дiлянках при додержаннi вищевказаних вимог за умови, що огорожа не порушує норм iнсоляцiї.

Примiтка 3.Умови розмiщення складу добрив та отрутохiмiкатiв повиннi вiдповiдати чинним санiтарно-гiгiєнiчним нормативам.

3.47* На територiях дачних та садiвницьких поселень трасування дорiг i проїздiв, розмiщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражiв, дачних та садових будинкiв, iнших споруд та вiдстанi мiж ними слiд приймати у вiдповiдностi з вимогами роздiлiв «Садибна забудова» та «Протипожежнi вимоги» (додаток 3.1).

3.48* Граничнi розмiри площi забудови i поверховостi садового будинку та господарських будiвель на дiлянцi встановлюється статутом садiвницького товариства чи кооперативу за погодженням з мiсцевими органами архiтектури та мiстобудування (районними чи обласними). Цi розмiри встановлюються за умови забезпечення необхiдної площi для ведення господарської дiяльностi на дiлянцi та дотримання вимог нормативної тривалостi iнсоляцiї територiй сумiжних дiлянок.

Загальна площа i поверховiсть дачного будинку та господарських будiвель на дiлянцi встановлюються архiтектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будiвельних та iнших нормативiв щодо вiдстаней та iнсоляцiї будинкiв i територiй сумiжних дiлянок, а також мiсцевих правил забудови.

3.49* Існуючi дачнi i садiвницькi райони дозволяється реконструювати у райони садибної забудови за умови приведення вулично-дорожньої мережi та iнженерного обладнання до нормативiв садибної забудови мiських поселень, а у разi розмiщення цих територiй у межах сiльських населених пунктiв — до нормативiв для сiльських населених пунктiв.

3.50* В iснуючих дачних i садiвницьких районах використання садових або дачних дiлянок їх власниками для створення об’єктiв торгiвлi, культурно-побутового обслуговування допускається за умови:

а) вiдповiдностi площi земельної дiлянки показникам, наведеним у таблицi 6.1;

б) органiзацiї пiд’їзду до дiлянки та влаштування iнженерного обладнання вiдповiдно до санiтарних та протипожежних вимог.

3.51* Будiвництво нових садибних житлових будинкiв та реконструкцiя дачних i садових будинкiв у садиби для постiйного проживання в iснуючих районах допускається за умови:

а) додержання нормативних вимог щодо житлового будинку;

б) органiзацiї пiд’їзду до дiлянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше нiж через кожнi 100 м, при цьому радiус заокруглення проїжджої частини проїздiв на перехрестях повинен становити не менше нiж 6 м.

У садiвницьких та дачних поселеннях — за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв’язку та медичною допомогою.

<полное_название xml:id="x3jt6y1u7b4i1w3o90urqlej15">4. Промислова територiя

4. Промислова територiя

<полное_название xml:id="x1v6tcuavgl92hwsb3rcu3p78g">Промислова зона

Промислова зона

4.1 До складу промислово-виробничої зони, функцiонально-спецiалiзованої частини територiї мiста входять об’єкти матерiального виробництва, комунального господарства, виробничої iнфраструктури, науки i наукового обслуговування, пiдготовки кадрiв, iншi об’єкти невиробничої сфери, якi обслуговують матерiальне i нематерiальне виробництво.

4.2* При видiленнi територiї промислових зон на пiдставi загального функцiонального зонування мiста треба враховувати ефективнiсть їх зв’язкiв iз сельбищними, рекреацiйними та iншими територiями. При планувальному формуваннi промислової зони необхiдно, щоб:

а) частка територiї з виробничими функцiями становила не менше 60–65% загальної територiї зони;

б) виробничi об’єкти розмiщувалися досить компактно i мiж ними не було великих функцiонально стороннiх утворень;

в) зона була забезпечена транспортними магiстралями загальномiського значення, якi зв’язували б її з iншими функцiональними зонами мiста i формували основу її планувального каркаса.

При розмiщеннi промислових зон (районiв) слiд керуватися збалансованiстю мiсць прикладення працi i мiсць проживання. При цьому слiд формувати взаємозв’язану систему обслуговування працюючих на пiдприємствах i населення, прилеглих до промислової зони житлових районiв.

Для повноцiнного функцiонування зони необхiднi також наявнiсть одного або декiлькох громадських центрiв обслуговування, якi б розмiщувалися переважно на стику iз сельбищними територiями. До складу громадського центру треба включати установи як провiдних функцiй (управлiнськi, науково-проектного, iнформацiйного обслуговування), так i супутнiх з вибiрковою номенклатурою послуг (об’єкти культурно-побутового обслуговування, громадського харчування, пункти охорони здоров’я та iн.).

До складу громадського центру обслуговування слiд включати також споруди фiзкультурно-оздоровчого призначення з розрахунку на 1000 працюючих: вiдкритих площинних спортивних споруд — 0,02 га, спортивних залiв — 60 м площi пiдлоги, басейнiв — 82 м дзеркала води, примiщень реабiлiтацiйного призначення — 15 м загальної площi.

4.3 Промислову зону слiд розчленовувати залежно вiд розмiрiв на структурнi елементи, промисловi райони, промисловi вузли, територiальнi групи пiдприємств, окремi пiдприємства. Формування структурних елементiв повинне здiйснюватись у рамках загальної програми функцiонально-територiальної та архiтектурно-планувальної органiзацiї промислової зони.

4.4 При видiленнi територiй промислових районiв як спецiалiзованої функцiонально-планувальної одиницi треба поряд з виробничими критерiями враховувати планувальнi фактори: конфiгурацiю мiського плану, мережу мiських вулиць, рельєф, ландшафтнi обмеження тощо.

4.5 Промисловi райони у мiстi за архiтектурно-планувальними умовами i факторами формування слiд подiляти на мiстобудiвнi категорiї, для кожної з яких призначений функцiонально-адекватний склад пiдприємств, що розмiщуються, якi:

видiляють виробничi шкiдливостi i вимагають залiзничного транспорту, а також характеризуються особливими умовами виробництва (пожежонебезпечнi, вибухонебезпечнi, радiоактивнI), їх розмiщують на вiддаленнi вiд сельбищних територiй вiдповiдно до санiтарних i протипожежних норм;

не видiляють шкiдливих речовин, але вимагають залiзничних пiд’їзних шляхiв, що зумовлює необхiднiсть i доцiльнiсть їх розмiщення у периферiйнiй частинi мiста. Вiддалення таких пiдприємств вiд житлової забудови на значну вiдстань не є суворою необхiднiстю;

не викидають виробничi шкiдливостi iз невеликим вантажообiгом (не бiльше 40 автомашин за добу в одному напрямку), що не вимагає влаштування залiзничних колiй. Такi пiдприємства вимагають мiнiмальних санiтарно-захисних розривiв i можуть розмiщуватися у межах сельбищної територiї.

Мiнiмальнi санiтарно-захиснi розриви для всiх виробничих будiвель i складiв, якi не видiляють у навколишнє середовище шкiдливих з неприємним запахом i пожежонебезпечних речовин, не створюють пiдвищення рiвнiв шуму, вiбрацiї, електромагнiтних випромiнювань i не вимагають пiд’їзних залiзничних шляхiв, повиннi бути не менше 50 м.

4.6 Великi промисловi райони (кiлькiсть пiдприємств бiльше 40, кiлькiсть трудящих 30–40 тис. чол., площа територiї 300–400 га) доцiльно планувально розчленовувати на промисловi вузли, вирiшенi на основi єдиного архiтектурно-планувального задуму з вираженими планувальними межами, спiльнiстю iнженерно-технiчної iнфраструктури, допомiжних виробництв, об’єктiв соцiально-побутового обслуговування. Середнi параметри промислового вузла: кiлькiсть пiдприємств — 10–40, кiлькiсть трудящих — 20–30 тис. чол., величина територiї — 120–220 га.

4.7 Виходячи iз соцiальних, економiчних i мiстобудiвних вимог, промисловi вузли i райони, якi розмiщуються у центральнiй зонi мiста, слiд формувати iз пiдприємств з найбiльш високою професiональною привабливiстю, на базi прогресивних видiв сучасного виробництва, екологiчно чистих технологiй, що характеризуються найбiльшою iнтенсивнiстю використання внутрiшньомайданчикових (внутрiшньозаводських) територiй i не вимагають пiд’їзних залiзничних колiй.

Промисловi вузли i райони, якi розмiщуються у периферiйному поясi мiста, доцiльно формувати iз пiдприємств з вiдносно обмеженою галузевою рiзноманiтнiстю; або вони можуть бути вузькоспецiалiзованими при досить значнiй кiлькостi пiдприємств, що входять до їх складу. Інтенсивнiсть внутрiшньомайданчикового використання територiй тут допускається значно нижчою, нiж у центральнiй зонi, вiдповiдно до квалiметричного зонування.

4.8 Розмiри загальної площi територiї промислових районiв i вузлiв не повиннi перевищувати:

а) для металургiйних заводiв з повним циклом i пов’язаних з ними коксохiмiчних цехiв, енергетичних допомiжних об’єктiв, а також пiдприємств нафтохiмiчної i хiмiчної промисловостi — 1000–1500 га;

б) для металургiйних заводiв з неповним циклом, заводiв важкого i середнього машинобудування, з урахуванням енергетичних, допомiжних об’єктiв i кущових будiвельних баз — 750–1000 га;

в) для великих багатогалузевих груп, утворених пiдприємствами важкого i середнього машинобудування з додатковими i обслуговуючими об’єктами та майданчиками, що резервуються, — 300–700 га;

г) для груп невеликої кiлькостi середнiх i малих спецiалiзованих пiдприємств важкого i середнього машинобудування, а також великих пiдприємств легкої промисловостi i супутнiх об’єктiв з пiд’їзними шляхами та енергетичною групою, якi утворюють промисловi райони i вузли, — 50–150 га;

д) для пiдприємств легкої промисловостi, середнього машинобудування, якi формують промисловi вузли у районi загальних транспортних або енергетичних об’єктiв, — 100–150 га;

е) для територiальних груп середнiх i невеликих пiдприємств машинобудiвної, легкої i харчової промисловостi, при позасельбищному розмiщеннi i обслуговуваннi залiзничним транспортом i кущовим енергетичним господарством — 50–100 га; при розмiщеннi у сельбищнiй зонi нешкiдливих у санiтарному вiдношеннi виробництв легкої промисловостi без обслуговування залiзничним транспортом з переважно багатоповерховою забудовою — до 20 га.

Примiтка.Виключається формування багатогалузевих комплексiв на територiї, бiльшiй як 1–2 тис. га, без їх структурування на промисловi зони i вузли, а також групування дрiбних пiдприємств мiсцевої i кооперативної промисловостi, якi розмiщуються на внутрiшньосельбищних дiлянках загальною площею понад 1 га.

4.9 При вирiшеннi архiтектурно-планувального завдання формування промислово-виробничої зони необхiдно:

враховувати можливу потребу i напрям територiального розвитку у погодженнi з основними композицiйними осями мiста;

забезпечити зв’язки з головними транспортними комунiкацiями, якi утворюють планувальний каркас мiста;

забезпечити композицiйний взаємозв’язок виробничої зони забудови з оточенням;

враховувати умови сприймання рiзних дiлянок промислової забудови у мiському середовищi;

забезпечити створення санiтарно-захисних зон з включенням їх у єдину систему озеленення мiста.

4.10* Розмiри санiтарно-захисних зон для промислових пiдприємств або однотипних промислових утворень необхiдно визначати залежно вiд кiлькостi газо- i пилоподiбних викидiв, речовин з неприємним запахом, утворюваного шуму, вiбрацiї, електромагнiтних випромiнювань, ультразвуку, радiоактивних речовин та iнших шкiдливих факторiв вiдповiдно до чинних санiтарних норм розмiщення промислових пiдприємств i методики розрахунку концентрацiї в атмосферному повiтрi шкiдливих речовин, якi мiстяться у викидах пiдприємств, а також з урахуванням вимог захисту вiд шуму та iнших вимог (роздiл 10).

Розмiри санiтарно-захисної зони заводу iз знешкодження токсичних промислових вiдходiв (ТПВ) потужнiстю до 100 тис. т вiдходiв за рiк необхiдно приймати 500 м, а 100 тис. т i бiльше — 1000 м.

Розмiри санiтарно-захисної зони дiлянки схоронення ТПВ до межi населених пунктiв, вiдкритих водоймищ, а також до об’єктiв культурно-оздоровчого призначення приймається не менше 3000 м. Дiлянки схоронення ТПВ розмiщуються на вiдстанi не менше: 200 м вiд автомобiльних дорiг, залiзничних колiй загальної мережi, 50 м вiд межi лiсонасаджень, якi не призначенi для рекреацiї.

Розмiри санiтарно-захисних зон заводiв iз знешкодження ТПВ i дiлянок їх схоронення можуть бути зменшенi тiльки при виконаннi розрахункiв i обґрунтуваннi у вiдповiдностi з вимогами санiтарних правил i норм.

Територiю санiтарно-захисних зон промислових пiдприємств не слiд розглядати як резерв розширення територiй пiдприємств.

4.11 У санiтарно-захиснiй зонi не допускається розмiщувати житловi будинки, дитячi дошкiльнi установи, загальноосвiтнi школи, установи охорони здоров’я та вiдпочинку, спортивнi споруди, сади, парки, садiвницькi товариства й городи.

До територiально-виробничих утворень, вiддiлених вiд сельбищної територiї санiтарно-захисною зоною завширшки понад 1000 м, не слiд включати пiдприємства iз санiтарно-захисною зоною до 100 м, особливо пiдприємства легкої та харчової промисловостi.

4.12* Улаштування вiдвалiв, шламонакопичувачiв, хвостосховищ, вiдходiв i покидькiв пiдприємств у межах промислової зони не допускається. При обґрунтуваннi неможливостi їх утилiзацiї дiлянки для них треба розмiщувати за межами пiдприємств i II поясу зони санiтарної охорони пiдземних вододжерел з дотриманням санiтарних норм, а також норм i правил безпеки, затверджених або погоджених з вiдповiдними iнстанцiями. При цьому для промислових вузлiв i районiв, як правило, слiд передбачати централiзованi (груповI) вiдвали.

Вiдвали, у яких мiститься вугiлля, сланець, миш’як, свинець, ртуть та iншi займистi й токсичнi речовини, повиннi бути розмiщенi вiд житлових i громадських будинкiв i споруд на вiдстанi не ближче розрахункового небезпечного зсуву вiдвалiв.

Розмiщення в населених пунктах нових териконiв i вiдвалiв, якi можуть бути джерелами забруднення атмосферного повiтря або iншого шкiдливого впливу на нього, забороняється.

При розглядi проектної документацiї щодо формування промислових утворень треба особливу увагу звертати на впровадження нових технологiй з орiєнтацiєю на максимальну утилiзацiю промислових вiдходiв.

<полное_название xml:id="xbnoqednschiw1zo6bb4mbfusf">Наукова i науково-виробнича зона

Наукова i науково-виробнича зона

4.13 У значних i найзначнiших мiстах слiд визначати райони розмiщення i розвитку наукових установ, якi залежать вiд характеру дослiдницької дiяльностi i специфiки виробництва. Рекомендуються:

центральнi мiськi райони для iнститутiв i установ суспiльних наук, конструкторських бюро iз штатною кiлькiстю працiвникiв, яка не перевищує 300 чол.;

прицентральнi сельбищнi, сельбищно-виробничi райони, що склалися, для розмiщення установ природничих i технiчних наук iз штатною кiлькiстю 1000–2000 чол.;

периферiйнi, новi мiськi райони для розмiщення груп наукових, навчальних, науково-технiчних установ природничо-наукового профiлю iз штатною кiлькiстю понад 2000 чол.;

примiськi райони, в межах зони впливу мiста для розвитку наукових мiстечок, технополiсiв, агрополiсiв, об’єктiв наукового обслуговування, полiгонiв, дослiдних полiв та iнших територiально ємких об’єктiв.

4.14 Рацiональне розмiщення установ наукової, науково-технiчної дiяльностi досягається за рахунок групового способу функцiональної i планувальної органiзацiї об’єктiв, пов’язаних єдиним дослiдницьким i виробничим циклом. Створення наукових зон, у яких розмiщуються групи профiльних навчальних, наукових, проектно-конструкторських органiзацiй, об’єктiв виробничого призначення, є прогресивною формою органiзацiї спецiалiзованих територiй.

4.15 До складу спецiалiзованих територiй наукових, науково-виробничих установ слiд включати територiї установ дослiдницької дiяльностi, лабораторiй, майстерень, корпусiв експериментального (серiйного) виробництва, комунально-складських зон, резервнi територiї, рекреацiйнi, озелененi.

Вибiр iнженерних, санiтарно-гiгiєнiчних заходiв здiйснюється з урахуванням факторiв впливу на навколишнє середовище.

Органiзацiя наукових i науково-виробничих територiй повинна задовольняти вимоги iнтенсивного її використання, комплексностi, планувальної компактностi.

4.16 При визначеннi земельних дiлянок наукових установ слiд приймати показники щiльностi забудови не менше величин, наведених у таблицi 4.1.

                                                                                                                                                                     Таблиця 4.1

Штатна кiлькiсть працiвникiв

Щiльнiсть забудови дiлянок, м , заг. площi на 1 га

Установи суспiльних наук:

до 300

10000–8000

бiльше 300

12000–10000

Установи природничих i технiчних наук:

до 300

7000–5000

вiд 300 до 1000

8000

вiд 1000 до 2000 i бiльше

10000

Примiтка 1.Показники таблицi не поширюються на об’єкти з особливим режимом роботи (ботанiчнi сади, обсерваторiї, дослiднi поля, полiгони, прискорювачi елементарних частинок).

Примiтка 2.Меншi показники щiльностi слiд приймати у нових, середнiх i малих мiстах.

<полное_название xml:id="x4i8k0n2zsx0rq2f9basqvn3w4">Комунально-складська зона

Комунально-складська зона

4.17 Комунально-складська зона — територiя населеного пункту, призначена для розмiщення груп i окремих пiдприємств, якi забезпечують потреби населення у зберiганнi товарiв, комунальних i побутових послугах, iз загальними для них об’єктами iнженерно-технiчного i адмiнiстративного забезпечення.

На територiї комунально-складської зони треба розмiщувати пiдприємства i об’єкти харчової (харчосмакової, м’ясної i молочної) промисловостi, торгiвлi й плодоовочевого господарства: загальнотоварнi склади, розподiльнi холодильники, плодоовочевi бази, сховища картоплi, овочiв i фруктiв, заготiвельнi пiдприємства напiвфабрикатiв та кулiнарних виробiв тощо; транспортного господарства: гаражi, станцiї технiчного обслуговування автомашин, автозаправочнi станцiї, трамвайнi i тролейбуснi депо, автобуснi i таксомоторнi парки тощо; побутового обслуговування населення: фабрики-пральнi, хiмiчного чищення одягу, ремонту побутової технiки, одягу, меблiв; комунального господарства: парки дорожньо-прибиральних машин, бази експлуатацiї та ремонту жител, iнженерних мереж тощо.

Холодильники великої мiсткостi (понад 600 т) i молокозаводи iз застосуванням великої кiлькостi амiаку треба розмiщувати у вiдокремлених складських районах примiської зони.

Не слiд розмiщувати комунально-складськi зони на територiях промислових вузлiв, їхнiх санiтарно-захисних зон, до складу яких входять пiдприємства 1–3 класу щодо санiтарної характеристики виробництва.

4.18 Складськi комплекси, не пов’язанi з безпосереднiм обслуговуванням населення, слiд розмiщувати за межами мiст, наближаючи їх до вузлiв зовнiшнього транспорту.

За межами територiї мiст та їхнiх зелених зон, у вiдокремлених складських районах примiської зони з дотриманням санiтарних, протипожежних i спецiальних норм слiд передбачати розосереджене розмiщення складiв державних резервiв, складiв нафти i нафтопродуктiв першої групи, перевалочних баз нафти i нафтопродуктiв, складiв зрiджених газiв, складiв вибухових матерiалiв i базисних складiв сильнодiючих отруйних речовин, базисних складiв продовольства, фуражу i промислової сировини; лiсоперевалочних баз базисних складiв лiсових i будiвельних матерiалiв.

Примiтка 1.Для обслуговування груп малих мiст, селищ мiського типу i сiльських поселень слiд передбачати централiзованi склади, розмiщуючи їх переважно у районних центрах або пристанцiйних поселеннях.

Примiтка 2.У районах з обмеженими територiальними ресурсами i цiнними сiльськогосподарськими угiддями слiд за наявностi вiдпрацьованих гiрничих виробок i дiлянок надр, придатних для розмiщення на них об’єктiв, здiйснювати будiвництво сховищ продовольчих i промислових товарiв, цiнної документацiї, розподiльних холодильникiв та iнших об’єктiв, якi потребують забезпечення стiйкостi до зовнiшнiх впливiв i надiйностi функцiонування. Цi об’єкти повиннi вiдповiдати вимогам протипожежної безпеки згiдно з чинними нормативними документами.

4.19 Для попереднього визначення розмiрiв земельних дiлянок складiв, призначених для обслуговування поселень, допускається виходити з розрахунку 2 м на одну людину у значних i найзначнiших мiстах з урахуванням застосування багатоповерхових складiв i 2,5 м — у рештi мiст i населених пунктiв.

У мiстах-курортах розмiри комунально-складських зон для обслуговування тих, що лiкуються й вiдпочивають, слiд приймати з розрахунку 6 м на одного, який лiкується, а при розмiщеннi у цих зонах оранжерейно-тепличного господарства — 8 м .

4.20 У мiстах загальна площа колективних сховищ сiльськогосподарських продуктiв визначається з розрахунку 4–8 м на одну сiм’ю. Кiлькiсть сiмей, якi користуються сховищами, установлюється завданням на проектування.

4.21 Для пiдприємств комунально-складських зон, що заново будуються i реконструюються, з метою пiдвищення iнтенсивностi освоєння дiлянок слiд передбачати використання багато- i високоповерхових будинкiв, освоєння пiдземного простору, збiльшення щiльностi забудови.

<полное_название xml:id="x9ug0lr5gjk5lbgxeiu0izjr2m">Виробнича зона сiльських поселень

Виробнича зона сiльських поселень

4.22 Виробничi зони сiльських поселень є частиною їхньої територiї. Проектування виробничих зон повинне здiйснюватися вiдповiдно до вимог .

4.23 У виробничих зонах слiд розмiщувати рiзнi типи агропромислових пiдприємств i цехiв галузевих господарських центрiв колгоспiв, держгоспiв, виробничих об’єктiв, якi належать акцiонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та iн., а також пiдприємства несiльськогосподарських галузей (фiлiали пiдприємств, цехи).

4.24 При органiзацiї виробничих зон, у тому числi фермерських господарств, перевагу слiд вiддавати розвитку виробничих центрiв, що склалися, якi мають капiтальнi будинки, зручно розташованi стосовно до населених пунктiв, транспортних комунiкацiй, кормових угiдь i вiдповiдають санiтарно-гiгiєнiчним вимогам. Розмiщення сiльськогосподарських комплексiв i пiдприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливiсть розвитку ерозiйних процесiв, забруднення ґрунтiв i водних джерел вiдходами виробництва.

4.25 При взаєморозмiщеннi сельбищної i виробничої зон слiд створювати мiж ними вiдповiднi санiтарно-захиснi i зооветеринарнi розриви.

Розмiри санiтарно-захисних зон вiд сiльськогосподарських виробничих об’єктiв i комплексiв до меж житлової забудови установлюються згiдно з нормативами (таблиця 4.2).

4.26 Малi тваринницькi ферми (фермерськi господарства) у селищах мiського типу, селах з утриманням великої рогатої худоби або свиней вiд 10 до 250 голiв, овець — до 500 голiв, птицi — до 1000 голiв слiд розмiщувати на вiдокремлених дiлянках з дотриманням розмiрiв санiтарно-захисних зон, наведених у таблицi 4.2.

                                                                                                                                                                  Таблиця 4.2

Направленiсть господарства

Розмiри санiтарно-захисних зон, м

25

50

75

100

150

200

300

400

500

Допустима величина стада, поголiв’я

Свиноферма

15

30

50

75

100

125

150

200

Бiльше 200

Ферма ВРХ

20

40

60

100

150

200

Бiльше 200

Птахоферма

100

200

250

300

500

750

Бiльше 750

Вiвцеферма

50

75

100

150

200

400

Бiльше 400

Кролеферма

150

300

400

Бiльше 400

Примiтка.Шириною санiтарно-захисної зони слiд вважати вiдстань мiж мiсцями видiлення в атмосферу або ґрунт виробничих шкiдливостей i житловою забудовою населеного пункту.

4.27* У санiтарно-захиснiй зонi допускається розмiщення бань, пралень i гаражiв за умови, що щiльнiсть забудови не буде перевищувати 10%.

Розмiщення спортивних споруд, паркiв, дитячих установ, лiкувально-профiлактичних i оздоровчих установ, а також насадження плодоягiдних дерев та чагарникiв на територiї санiтарно-захисної зони не допускається.

4.28 Тваринницькi, птахiвницькi, звiрiвницькi ферми, ветеринарнi установи, склади мiнеральних добрив i хiмiчних засобiв захисту рослин слiд розмiщувати з пiдвiтряного боку стосовно до iнших сiльськогосподарських об’єктiв у сельбищнiй зонi. Територiї виробничих зон не повиннi роздiлятися на вiдокремленi дiлянки залiзничними або автомобiльними дорогами загальної мережi.

Розриви мiж будинками i спорудами сiльськогосподарських виробничих об’єктiв слiд приймати вiдповiдно до вимог чинних нормативних документiв.

<полное_название xml:id="x6y4r7vkhpg3wzssiio6k3vje0">5. Ландшафтно-рекреацiйна територiя

5. Ландшафтно-рекреацiйна територiя

<полное_название xml:id="x3oqhxtvgnvij36w6dbd7ji8w8">Озелененi територiї мiста

Озелененi територiї мiста

5.1 У мiських i сiльських поселеннях слiд передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територiй та iнших вiдкритих просторiв, якi у поєднаннi iз замiськими повиннi формувати комплексну зелену зону.

Зовнiшнi межi комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магiстралях.

5.2 При функцiональному зонуваннi комплексної зеленої зони (територiї забудови, мiста, зеленої зони) треба видiляти: озелененi територiї загального користування; озелененi територiї обмеженого користування i озелененi територiї спецiального призначення.

5.3 Номенклатуру елементiв територiї комплексної зеленої зони мiста треба приймати згiдно з додатком 5.1.

Питома вага озеленених територiй рiзного призначення в межах забудови мiст (рiвень озеленення територiї забудови) повинна мати не менше 40% для районiв IIВ, 45% — IIIВ, Б i 50% — IVВ2, а у межах територiї мiста за структурними елементами приймати згiдно з додатком 5.2.

Примiтка.У мiстах з теплоелектроцентралями i котельними, пiдприємствами хiмiчної, металургiйної, нафтопереробної промисловостi I класу санiтарної шкiдливостi рiвень озеленення територiї забудови слiд збiльшувати не менше як на 15%.

5.4 Площу озеленених територiй загального користування (паркiв, садiв, скверiв, бульварiв), розмiщуваних на територiї забудови мiських i сiльських поселень, треба приймати вiдповiдно до таблицi 5.1.

У значних, найзначнiших i великих мiстах iснуючi масиви мiських лiсiв треба перетворювати у мiськi лiсопарки i вiдносити додатково до озеленених територiї загального користування, виходячи iз розрахунку не бiльше 5 м /люд.

                                                                                                                                                                     Таблиця 5.1

Озелененi територiї загального користування у межах мiста

Групи мiст за кiлькiстю населення, тис. чол.

Площа озеленених територiй, м /чол.

Полiсся, Прикарпаття, Закарпаття II В-1, II В-4

Лiсостеп II В-2, II В-3

Степ III-В, III-Б

Пiвденний берег Криму IV В-2

Загальномiськi

100–1000 i бiльше

10

11

12

15

50–100

7

8

9

11

До 50

8 (10)

9 (11)

10 (12)

12 (15)

Сiльськi поселення

12

13

14

17

Житлових районiв

100–1000 i бiльше

6

6

7

8

50–100

6

6

7

8

Примiтка 1.У мiстах, де розмiщуються промисловi пiдприємства I i II класу шкiдливостi, наведенi норми загальномiських озеленених територiй загального користування слiд збiльшувати на 15–20%. У мiстах, де розмiщуються залiзничнi вузли, наведенi норми загальномiських озеленених територiй загального користування треба збiльшувати на 5–10%. У середнiх, малих мiстах i сiльських поселеннях, розмiщених в оточеннi iснуючих лiсiв, у прибережних зонах великих рiчок i водойм, площу озеленених територiй загального користування допускається зменшувати, але не бiльше як на 20%.

Примiтка 2.У дужках наведенi розмiри для малих мiст з кiлькiстю населення до 20 тис. чол.

5.5 У структурi озеленених територiй загального користування великi парки, парки площею понад 100 га i лiсопарки площею 500 га i бiльше повиннi становити не менше 10%.

Час доступностi мiських паркiв при пересуваннi на транспортi повинен становити не бiльше 20 хв., а паркiв планувальних районiв — не бiльше 15 хв.

Примiтка.У сейсмiчних районах необхiдно забезпечувати вiльний доступ до паркiв, садiв та iнших озеленених територiй загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районiв.

5.6 Допустима кiлькiсть одночасних вiдвiдувачiв територiї паркiв, лiсопаркiв, лiсiв, зелених зон слiд приймати вiдповiдно до укрупнених показникiв, люд./га, не бiльше:

а) для мiських паркiв — 100

б) для паркiв зон тривалого вiдпочинку — 70

в) для паркiв-курортiв — 50

г) для паркiв зон короткочасного вiдпочинку — 20

д) для лiсопаркiв (лугопаркiв, гiдропаркiв) — 10

е) для лiсiв — 1–3.

Примiтка.При кiлькостi одночасних вiдвiдувачiв 10–50 люд./га слiд передбачати дорожньо-стежинкову мережу для органiзацiї їх руху, а на узлiссях полян — ґрунтозахиснi посадки; при кiлькостi одночасних вiдвiдувачiв 50 люд./га i бiльше — заходи щодо перетворення лiсового ландшафту у парковий.

5.7 У найзначнiших, значних i великих мiстах поряд з парками мiського i районного значення слiд передбачати спецiалiзованi — дитячi, спортивнi, виставковi, зоологiчнi та iншi парки, ботанiчнi сади.

Орiєнтовнi розмiри дитячих паркiв допускається приймати з розрахунку 0,5 м /люд., спортивних — 1–2 м /люд., включаючи майданчики i спортивнi споруди.

5.8 На територiях з високим ступенем схоронностi природних ландшафтiв, якi мають естетичну i пiзнавальну цiннiсть, треба формувати нацiональнi i природнi парки. Архiтектурно-просторова органiзацiя нацiональних i природних паркiв повинна передбачати використання їх територiй у наукових, культурно-освiтнiх i рекреацiйних цiлях з видiленням, як правило, заповiдної, заповiдно-рекреацiйної, рекреацiйної та господарської зон.

5.9 При розмiщеннi паркiв i садiв слiд максимально зберiгати дiлянки з iснуючими насадженнями i водоймами.

Площу територiї паркiв, садiв i скверiв слiд приймати, виходячи iз конкретних мiстобудiвних i природних умов.

У загальному балансi територiї паркiв i садiв площу озеленених територiй слiд приймати за додатком 5.2.

5.10 Бульвари i пiшохiднi алеї слiд передбачати у напрямi масових потокiв пiшохiдного руху. Розмiщення бульвару, його довжину i ширину, а також мiсце у поперечному профiлi вулицi треба визначати з урахуванням архiтектурно-планувального рiшення вулицi та її забудови. На бульварах i пiшохiдних алеях слiд передбачати майданчики для короткочасного вiдпочинку. Ширину бульварiв з однiєю повздовжньою пiшохiдною алеєю треба приймати не менше 10 м при розмiщеннi з одного боку вулицi мiж проїжджою частиною i забудовою.

5.11 Дорожню мережу ландшафтно-рекреацiйних територiй (дороги, алеї, стежки) слiд трасувати за можливостi з мiнiмальними схилами вiдповiдно до напрямкiв основних шляхiв руху пiшоходiв i з урахуванням визначення найкоротших вiдстаней до пунктiв зупинок, iгрових i спортивних майданчикiв. Ширина дорiжки повинна бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однiєї людини).

5.12 Вiдстань вiд будинкiв, споруд, а також об’єктiв iнженерного благоустрою до дерев i чагарникiв слiд приймати за таблицею 5.2.

                                                                                                                                                                    Таблиця 5.2

Будинки i споруди, об’єкти iнженерного благоустрою

Вiдстанi, м, вiд будинку, споруди, об’єкта до осi

стовбура дерева

чагарника

Зовнiшня стiна будинку i споруди

5,0

1,5

Край трамвайного полотна

5,0

3,0

Край тротуару i садової дорiжки

0,7

0,5

Край проїзної частини вулиць (кромка укрiпленої смуги узбiччя дороги, брiвка канави)

4,0

1,5

Щогла i опора освiтлювальної мережi, трамвая, мостова опора i естакада

4,0

-

Пiдошва схилу, тераси тощо

1,0

0,5

Пiдошва або внутрiшня грань пiдпiрної стiнки

3,0

1,0

Пiдземнi мережi:

газопровiд, каналiзацiя

1,5

-

теплова мережа (стiнка каналу тунелю або оболонка при безканальнiй прокладцI)

2,0

1,0

водопровiд, дренаж

2,0

-

силовий кабель i кабель зв’язку

2,0

0,7

Примiтка 1.У нових житлових районах вiдстань вiд краю проїжджої частини до осi стовбура дерева слiд приймати не менше 4 м при дiаметрi крони не бiльше 5 м. Для дерев з великою кроною цю вiдстань можна збiльшити до розмiру, при якому крони будуть розмiщуватися не ближче 1,5 м вiд краю проїжджої частини.

Примiтка 2.Висота чагарникiв при їх розмiщеннi вiд краю проїжджої частини на вiдстанi вiд 1 до 5 м не повинна перевищувати 50 см.

Примiтка 3.Вiдстань вiд повiтряних лiнiй електропередачi до дерев слiд приймати за правилами улаштування електроустановок.

Примiтка 4.Дерева, що висаджують бiля будинкiв, не повиннi перешкоджати iнсоляцiї та освiтленостi житлових i громадських примiщень, а також проїзду пожежних автомашин.

5.13 У зелених зонах мiст слiд передбачати розсадники деревних i чагарникових рослин та квiтково-оранжерейних господарств з урахуванням забезпечення посадочним матерiалом груп мiських i сiльських поселень. Нормативний показник площi розсадникiв повинен прийматися з розрахунку забезпеченостi рiвня озеленення об’єктiв системи озеленених територiй у межах населеного пункту. Площа розсадникiв повинна бути не менше 80 га. Загальну площу квiтково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 м /люд.

<полное_название xml:id="xcyvjnksvcfd5e5kuepknl9ti4">Зона вiдпочинку

Зона вiдпочинку

5.14 Розмiщення зон вiдпочинку слiд передбачати на ландшафтно-рекреацiйних територiях мiст (внутрiшньомiськI), примiських зон (замiськI), у системах розселення (мiжселищнI).

Зони короткочасного вiдпочинку треба розмiщувати з урахуванням доступностi їх на громадському транспортi, як правило, не бiльше 1,5 год.

Зони тривалого вiдпочинку треба розмiщувати за межами населених пунктiв у найбiльш сприятливих умовах.

Примiтка 1.За вiдсутностi сприятливих природних ресурсiв у зонi впливу населеного пункту допускається збiльшувати транспортну доступнiсть зон короткочасного вiдпочинку до 2 год.

Примiтка 2.Зони тривалого вiдпочинку (замiськi i мiжсельбищнI) слiд проектувати за нормами, встановленими для курортних зон з такою самою розрахунковою кiлькiстю вiдпочиваючих.

5.15 Розмiри територiй зон короткочасного вiдпочинку слiд приймати з розрахунку 500–1000 м на 1 вiдвiдувача, у тому числi та частина, яка iнтенсивно використовується для активних видiв вiдпочинку, повинна становити не менше 100 м на 1 вiдвiдувача.

Вiдстанi мiж зонами короткочасного вiдпочинку i дiлянками курортно-рекреацiйних установ, садiвницьких товариств, автомобiльних дорiг загальної мережi i залiзниць слiд приймати не менше 500 м.

5.16 При розмiщеннi установ i пiдприємств обслуговування у зонах короткочасного вiдпочинку слiд формувати громадськi центри.

Розмiри територiй рiзного функцiонального призначення центру слiд приймати, % загальної площi:

а) культурно-видовищних установ — 1–2

б) фiзкультурно-оздоровчих i спортивних споруд — 2–4

в) пляжу i пристроїв для вiдпочинку на водi — 4–8

г) майданчикiв вiдпочинку дорослих — 75–85

д) майданчикiв вiдпочинку дiтей — 3–6

е) адмiнiстративно-господарських споруд — 4–5.

Примiтка.Для зон короткочасного вiдпочинку, розмiщених поблизу мiської забудови, територiя вiдпочинку дiтей може бути збiльшена, але не бiльше як на 20%.

5.17 Розмiри територiї рiчкових i озерних пляжiв, якi розмiщуються у зонах короткочасного вiдпочинку, слiд приймати не менше 8 м на одного вiдвiдувача.

Розмiри рiчкових i озерних пляжiв, якi розмiщуються на землях, придатних для сiльськогосподарського використання, треба приймати з розрахунку 5 м на одного вiдвiдувача.

Довжину берегової смуги рiчкових i озерних пляжiв слiд приймати не менше 0,25 м на одного вiдвiдувача.

На прилеглих до пляжiв територiях слiд створювати припляжну i акваторiальну зони. Для орiєнтовних розрахункiв площу територiї вказаних зон на одного вiдвiдувача слiд приймати: припляжної — 15 м , акваторiальної — 5 м (для купання).

Площу територiї рiзного функцiонального використання у припляжнiй, пляжнiй i акваторiальнiй зонах слiд визначати з урахуванням показникiв, наведених у таблицi 5.3.

5.18 Рекреацiйне навантаження на ландшафт зон короткочасного вiдпочинку слiд приймати вiдповiдно до диференцiйованих показникiв за таблицею 5.4.

Таблиця 5.3

Зона

Сектор

Площа сектора, % загальної площi зони

Акваторiальна                  

Купання                                                                        

75–90

Дитячий

3–5

Спортивний

5-10

Риболовства

3–5

Пляжна

Солярiю, аерарiю

40–60

Обслуговування i пiшохiдних комунiкацiй

8–13

Дитячий

5–7

Спортивний

8-10

Вiдпочинку на озеленених дiлянках

20–40

Припляжна

Адмiнiстративно-господарський

3–5

Рятувально-медичний

1–2

Обслуговування i пiшохiдних комунiкацiй

19–27

Спортивний

7–12

Вiдпочинку на озеленених дiлянках

50–70

Таблиця 5.4

Ландшафт

Рекреацiйнi навантаження, люд./га

Темнохвойнi лiси

Свiтлохвойнi лiси

Змiшанi лiси

Широколистянi лiси

Дрiбнолистянi лiси

Заплавнi лiсолуки

Лiс зеленої зони

0,7                  

1,0                  

1,5               

2,3                  

3,5                 

5,0                 

Рекреацiйний лiс

2,5

3,0

3,6

4,5

6,0

8,0

Лiсопарк                        

7,0

8,0

9,0

10,0

12,0

15,0

Парк зони короткочасного вiдпочинку

13,0

15,0

17,0

19,0

22,0

26,0

Примiтка 1.Вказанi навантаження застосовуються для кращих умов виростання рослинностi (лiси I бонiтету). Для лiсiв II бонiтету показники навантаження знижуються на 10–15%, III — на 15–25%, IV — на 20–25%. Лiси V бонiтету виключаються iз рекреацiйного використання або використовуються при мiнiмальних навантаженнях.

Примiтка 2.Рекреацiйнi лiси формуються на базi лiсiв Держлiсфонду.

Примiтка 3.Норми навантажень допускається знижувати при стрiмкостi рельєфу, застосовуючи знижувальнi коефiцiєнти: при схилах 10–20% 0–0,8; 20–30% 0–0,6; 30–50% 0–0,4; понад 50% 0–0,2.

5.19 Розмiри стоянок автомашин, якi розмiщуються бiля меж зон короткочасного вiдпочинку, треба визначати за завданням на проектування, а при вiдсутностi даних — за таблицею 5.5.

                                                                                                                                                               Таблиця 5.5

Рекреацiйнi територiї, будинки i споруди

Розрахункова одиниця

Кiлькiсть машино-мiсць на розрахункову одиницю

Пляжi i парки

100 одночасних вiдвiдувачiв

15–20

Лiсопарки, заповiдники i рекреацiйнi лiси

Те саме

7–10

Бази короткочасного вiдпочинку (спортивнi, туристськi, риболовецькi, мисливськi та iн.), маломiрного флоту

«

10–15

Пiдприємства громадського харчування

«

7–10

Садiвницькi товариства

100 дiлянок

4–7

Примiтка.Довжина пiшохiдних пiдходiв вiд стоянок для тимчасового зберiгання легкових автомашин до об’єктiв у зонах короткочасного вiдпочинку не повинна перевищувати 1000 м.

5.20 При розмiщеннi автостоянок бiля об’єктiв масового вiдпочинку слiд враховувати витрати часу на пiшохiдний пiдхiд вiд автостоянок до окремих об’єктiв вiдпочинку у межах 8–15 хв. (умовна довжина пiшохiдного шляху 450–1000 м), а з використанням громадського транспорту — до 25 хв.

<полное_название xml:id="x7tcejstsm9uytaqz4af6vskso">Курортна зона

Курортна зона

5.21 Курортнi зони (курорти) слiд розмiщувати на територiях, якi мають природнi лiкувальнi ресурси, найбiльш сприятливий мiкроклiмат, ландшафт i санiтарно-гiгiєнiчнi умови. На територiї курортних зон треба передбачати будiвництво курортно-рекреацiйних установ (санаторiїв, установ вiдпочинку i туризму), установ, пiдприємств i центрiв загальнокурортного обслуговування, органiзацiю i благоустрiй паркiв i пляжiв, а також створення спецiальних балеотехнiчних, берегозмiцнювальних та iнших iнженерних об’єктiв.

Курортнi зони можуть бути вiдокремленими, розмiщеними за межами мiських i сiльських поселень або бути функцiональними зонами курортних мiст i селищ, а також iнших поселень (промислових, портових, сiльськогосподарських), якi мають на своїй територiї курортно-рекреацiйнi установи.

5.22 Кiлькiсть тих, що лiкуються й вiдпочивають у курортно-рекреацiйних установах, встановлюється за показниками одночасної мiсткостi цих установ з урахуванням кiлькостi цiлорiчних i сезонних мiсць.

Кiлькiсть неорганiзовано вiдпочиваючих (включаючи тих, що користуються курсовками, абонементами на окремi види загальнокурортного обслуговування) визначається на пiдставi статистичних даних за ряд рокiв з урахуванням наявного придатного житлового фонду у мiсцевого населення.

5.23 Кiлькiсть персоналу курортно-рекреацiйних установ слiд приймати не менше таких показникiв (одиниць постiйного персоналу на одне мiсце):

а) дитячi санаторiї, санаторнi позашкiльнi табори — 1,0

б) санаторiї для хворих на туберкульоз — 0,9

в) санаторiї для дорослих, для батькiв з дiтьми — 0,5

г) санаторiї-профiлакторiї, мотелi — 0,4

д) будинки (пансiонати) вiдпочинку для дорослих i для сiмей з дiтьми, курортнi й туристськi готелi — 0,3

е) бази вiдпочинку пiдприємств i органiзацiй, молодiжнi табори, дачi дошкiльних установ, позашкiльнi табори, туристськi бази для дорослих i для сiмей з дiтьми — 0,2

ж) кемпiнги — 0,15

з) оздоровчi табори для старшокласникiв — 0,1

Кiлькiсть персоналу, зайнятого в обслуговуваннi загальнокурортних установ, слiд приймати з розрахунку 25–30% (вiд загальної кiлькостi персоналу, зайнятого в курортно-рекреацiйних установах) для бальнеологiчних (грязьових) курортних зон i 20–25% — для клiматичних курортних зон.

У курортних зонах iз сезонним збiльшенням тих, що лiкуються й вiдпочивають, слiд додатково передбачати тимчасовий обслуговуючий персонал (студентiв, практикантiв, пенсiонерiв) для об’єктiв сезонного функцiонування з розрахунку 0,05 на одне сезонне мiсце i 0,02 на одного неорганiзовано вiдпочиваючого. Коефiцiєнт сiмейностi для цих категорiй населення слiд приймати 1,2.

Примiтка 1.У загальнокурортних установах цiлорiчного функцiонування, якi додатково обслуговують тих, що лiкуються й вiдпочивають неорганiзовано (з урахуванням 80–100% їхньої середньорiчної кiлькостI), слiд збiльшувати кiлькiсть персоналу з розрахунку 0,1–0,15 одиниць на одного неорганiзовано вiдпочиваючого.

Примiтка 2.При вiдповiдних обґрунтуваннях кiлькiсть персоналу курортних i туристських готелей мiжнародного класу допускається приймати 0,5–0,8 з урахуванням складу об’єктiв обслуговування.

5.24 При проектуваннi нових i реконструкцiї тих курортних зон, якi склалися, слiд передбачати:

а) розмiщення курортно-рекреацiйних установ на територiях з допустимими рiвнями шуму;

б) винесення за межi курортних територiй промислових i комунально-складських об’єктiв;

в) пристосування житлової забудови i громадських споруд, розмiщених у курортнiй зонi, у рекреацiйний фонд для обслуговування тих, що лiкуються й вiдпочивають;

г) повне виключення в межах курортних зон транзитних транспортних потокiв.

Розмiщення нової житлової забудови для розселення обслуговуючого персоналу курортно-рекреацiйних установ треба передбачати за курортною зоною в iснуючих або створюваних сельбищних зонах у межах 30-хвилинної доступностi транспортом.

5.25 Вiдстань вiд меж земельних дiлянок курортно-рекреацiйних установ, що проектуються заново, слiд приймати не менше, м:

а) до житлової забудови, установ комунального господарства i складiв — 500 (100)

б) до автомобiльних дорiг категорiй:

1) I, II, III — 500

2) IV — 200

в) до садiвницьких товариств — 300

Примiтка.В дужках наведена вiдстань в умовах реконструкцiї.

5.26 Розмiри земельних дiлянок курортно-рекреацiйних установ слiд приймати вiдповiдно до додатка 6.1. Розмiри територiй загального користування курортних зон слiд встановлювати з розрахунку, м на одне мiсце в курортно-рекреацiйних установах: загальнокурортних об’єктiв обслуговування — 10, озеленених — 100; на одного неорганiзовано вiдпочиваючого: загальнокурортних об’єктiв обслуговування — 2, озеленених — 25.

Примiтка.В курортних зонах приморських курортiв Криму, якi склалися, а також гiрських курортiв Карпат, розмiри територiй загального користування допускається зменшувати, але не бiльше як на 50%.

5.27 Розмiри територiї морських пляжiв, якi розмiщуються в курортних зонах, слiд приймати не менше, м на одного вiдвiдувача:

а) для дорослих — 5

б) для дiтей — 4

Розмiри територiї спецiалiзованих лiкувальних пляжiв для тих, що лiкуються з обмеженою рухливiстю, слiд приймати з розрахунку 8–12 м на одного вiдвiдувача.

Довжину берегової смуги морського пляжу на одного вiдвiдувача слiд приймати не менше 0,2 м.

Розраховувати кiлькiсть одночасних вiдвiдувачiв на пляжах слiд з урахуванням коефiцiєнтiв одноразового завантаження пляжiв (питомої ваги тих, що знаходяться на пляжi, стосовно до загальної кiлькостi рiзних категорiй вiдпочиваючих):

а) санаторiїв — 0,6–0,8

б) установ вiдпочинку й туризму — 0,7–0,9

в) позашкiльних таборiв — 0,5–1,0

г) загального користування — для мiсцевого значення — 0,2

д) вiдпочиваючих без путiвок — 0,5

5.28 У приморських курортах пiдлягає охоронi зона суворого режиму (перша зона санохорони), включаючи прибережну смугу моря, пляжi i територiю, що прилягає до пляжiв, завширшки не менше 100 м, яка повинна використовуватися переважно для органiзацiї зелених насаджень загального користування, набережних, бульварiв, скверiв, клiматолiкувальних споруд, спортивних i дитячих майданчикiв.

Примiтка.У вказанiй зонi курортних мiст i селищ, що склалися, допускається збереження iснуючих капiтальних споруд житлово-цивiльного призначення за умови забезпечення санiтарно-гiгiєнiчних умов їх експлуатацiї.

5.29 Курортно-рекреацiйнi установи, що розмiщуются у межах курортних зон, слiд, як правило, об’єднувати у комплекси, забезпечуючи єдине архiтектурно-просторове вирiшення.

На територiї курортно-рекреацiйних установ та їх комплексiв слiд передбачати розмiщення майданчикiв, склад i розмiри земельних дiлянок яких слiд приймати за таблицею 5.6.

Таблиця 5.6

Майданчики

Площа, м на одне мiсце

Для вiдпочинку, клiматолiкування, тихих iгор i читання

2,0

Спортивнi (для бадмiнтону, волейболу, тенiсу)

3,5

Лiтнього кiнотеатру (кiнолекторiю)

0,9

Танцювальний                                                                                                

0,6                                                      

5.30 При проектуваннi курортних зон слiд формувати систему установ i центрiв загальнокурортного обслуговування.

Для орiєнтовних розрахункiв кiлькiсть i мiсткiсть установ та пiдприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловiк, що лiкуються й вiдпочивають, приймати за додатком 6.2.

5.31 У курортних зонах слiд передбачати стоянки для легкових автомашин, кiлькiсть яких визначається вiдповiдно до розрахункових показникiв кiлькостi машино-мiсць на 100 вiдпочиваючих i обслуговуючого персоналу: для санаторiїв, будинкiв вiдпочинку, туристських баз i баз вiдпочинку пiдприємств — 3–5, курортних, туристських готелей та пансiонатiв — 5–7.

У курортних зонах, що мають об’єкти туризму, слiд передбачати стоянки для автобусiв i легкових автомашин, якi належать туристам, кiлькiсть яких визначається розрахунком, їх треба розмiщувати з урахуванням забезпечення зручних пiдходiв до об’єктiв туристського огляду (але не далi 500 м вiд них), не порушуючи цiлiсного характеру iсторичного середовища.

<полное_название xml:id="x3mj31htbnmozikmrfuu3it6jw">6. Установи та пiдприємства обслуговування

6. Установи та пiдприємства обслуговування

6.1 Для розрахунку установ i пiдприємств обслуговування слiд враховувати нормативи забезпеченостi, якi вiдображають соцiально гарантований рiвень вiдповiдно до таблицi 6.1*. Там же наведенi розмiри земельних дiлянок, а також принципи розмiщення окремих видiв установ i пiдприємств обслуговування.

Норми розрахунку кiлькостi спецiальних пожежних автомашин наведенi у додатку 3.1, таблиця 3.

Примiтка 1.Розмiщення, мiсткiсть i розмiри земельних дiлянок установ i пiдприємств обслуговування, не вказанi у таблицi 6.1*, треба приймати за завданням на проектування.

Примiтка 2.Наведенi у таблицi 6.1* нормативи є усередненими показниками по Українi (з розбивкою на мiськi i сiльськi поселення) i у кожному окремому випадку пiдлягають уточненню у процесi проектування залежно вiд демографiчного прогнозу, величини поселення i його мiсця у системi розселення, виробничого i соцiально-культурного потенцiалiв тощо.

                                                                                                                                                                Таблиця 6.1*

Установи, пiдприємства, споруди

Одиниця вимiру

Нормативна величина з розрахунку на 1000 чол. населення, не менше

Розмiри земельних дiлянок

1. УСТАНОВИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ

Дитячi дошкiльнi установи

Мiсць

Установлюються залежно вiд демографiчної структури поселень, приймаючи розрахунковий рiвень забезпеченостi дiтей дошкiльними установами у межах 85%, у т. ч. загального типу — 70%, спецiалiзованого — 3%, оздоровчого — 12%

При мiсткостi ясел-садiв, м на одне мiсце:

до 80 мiсць — 45, бiльше 80–40;

у комплексi ясел-садiв бiльше 350 мiсць — 35. Розмiри земельних дiлянок можуть бути зменшенi на 25% в умовах реконструкцiї: на 15% — при розмiщеннi на рельєфi зi схилом бiльше 20‰, на 10% — у поселеннях-новобудовах (за рахунок скорочення площi озеленення)

Примiтка.Площу групового майданчика для дiтей ясельного вiку слiд приймати 8 м ; для дошкiльного вiку — 7,5 м на 1 мiсце в групi.

Дитячi дошкiльнi установи, об’єднанi з початковою школою

Мiсць

За завданням на проектування (iз загальної нормативної величини обох типiв споруд)

При мiсткостi ясел-садiв, м на одне мiсце:

до 100 мiсць — 32;

бiльше 100–28.

При мiсткостi початкової школи, учнiв:

вiд 40 до 400–40 м на учня

Примiтка.Розмiри земельної дiлянки можуть бути зменшенi на 25% в умовах реконструкцiї: на 15% при розмiщеннi на рельєфi iз схилом бiльше 20‰; на 10% у поселеннях-новобудовах за рахунок скорочення площi озеленення.

Критi басейни для дошкiльникiв

За завданням на проектування

Загальноосвiтнi школи

I ступiнь — початкова школа

Для I, II ступенiв шкiл установлюється залежно вiд демографiчної структури поселень, приймаючи 100% рiвень забезпеченостi дiтей до 15 рокiв. Охоплення дiтей 6-рiчного вiку та старшої вiкової групи (III ступiнь) визначається органами державного управлiння освiтою

У сiльських поселеннях:

на 4 класи — 0,25–0,5 га.

У мiських поселеннях:

на 12 класiв — 1,4 га,

на 16 класiв — 1,8 га

I–II ступенi — основна школа

У сiльських поселеннях:

на 9 класiв — 1,6 га.

У мiських поселеннях:

на 18 класiв — 1,9 га;

на 27 класiв — 2,4 га,

на 36 класiв — 2,6 га

I–III ступенi — середня повна школа

У сiльських поселеннях:

на 11 класiв — 2,0 га,

на 22 класи — 2,6 га.

У мiських поселеннях:

на 22 класи — 2,0 га,

на 33 класи — 2,5 га.

Зблокованi середнi школи:

на 22 + 22 класи — 2,8 га,

на 22 + 33 класи — 3,2 га,

на 33 + 33 класи — 3,8 га

Примiтка.Розмiри земельних дiлянок шкiл можуть бути: зменшенi на 20% — в умовах реконструкцiї; на 15% при розмiщеннi на рельєфi iз схилом 20% 0; збiльшенi на 30% — у сiльських поселеннях, якщо для органiзацiї навчально-дослiдної роботи не передбаченi спецiальнi дiлянки на землях радгоспiв. Спортивна зона школи може бути об’єднана з фiзкультурно-оздоровчим комплексом мiкрорайону.

Загальноосвiтнi школи, зблокованi в шкiльнi комплекси, а також згрупованi з iншими навчально-виховними закладами в багатопрофiльнi комплекси (центри)

За завданням на проектування, виходячи з мiсткостi окремих об’єктiв

При мiсткостi комплексiв:

бiльше 1500 до 2000–17 м ;

бiльше 2000–16 м

Школи-iнтернати

Учнiв

За завданням на проектування

При мiсткостi загальноосвiтньої школи-iнтернату, учнiв:

бiльше 200 до 300–70 м на 1 учня;

бiльше 300 до 500–65 м

понад 500 i бiльше — 45 м

Примiтка.При розмiщеннi на земельнiй дiлянцi будинку школи-iнтернату спального корпусу площу земельної дiлянки слiд збiльшити на 0,2 га.

Мiжшкiльнi центри комп’ютерного i виробничого навчання

% вiд загальної кiлькостi школярiв

8

Розмiри земельних дiлянок мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв рекомендується приймати не менше 2 га (при влаштуваннi автополiгона або трактородрому 3 га)

Примiтка.Автотрактородром слiд розмiщувати поза сельбищною територiєю. У мiстах мiжшкiльнi центри комп’ютерного i виробничого навчання i позашкiльнi установи розмiщуються на сельбищнiй територiї з урахуванням транспортної доступностi не бiльше 30 хв.

Позашкiльнi установи

% вiд загальної кiлькостi школярiв IV–VIII класiв

15,3% (у т. ч. за видами будинкiв):

Палац (Будинок) школярiв — 3,3% ;

станцiя юних натуралiстiв — 0,4%;

станцiя юних туристiв — 0,4%;

дитячо-юнацька спортивна школа — 2,3%;

дитяча школа мистецтв або музична , художня, хореографiчна — 2,7%; iншi — 6,2%

За завданням на проектування

Примiтка.У сiльських поселеннях примiщення для позашкiльних занять рекомендується передбачати в будинках загальноосвiтнiх шкiл.

Професiйно-технiчнi i середнi спецiальнi навчальнi заклади

Учнiв

За завданням на проектування з урахуванням населення мiста-центру та iнших поселень у зонi його тяжiння

При мiсткостi ВТУ i середнiх спецiальних навчальних закладiв, учнiв:

до 300–75 м на 1 учня;

бiльше 300 до 900–50–60 м ;

бiльше 900 до 1600–30–40 м

Примiтка.Розмiри земельних дiлянок можуть бути зменшенi: в умовах реконструкцiї на 30% — для навчальних закладiв гуманiтарного профiлю; збiльшенi на 50% — для навчальних закладiв сiльськогосподарського профiлю, якi розмiщуються у сiльських поселеннях. При кооперуваннi навчальних закладiв i створеннi навчальних центрiв розмiри земельних дiлянок рекомендується зменшувати залежно вiд мiсткостi навчальних центрiв, учнiв: вiд 1500 до 2000 — на 10%; бiльше 2000 до 3000 — на 20%; понад 3000 — на 30%. Розмiри житлової зони, навчальних i допомiжних господарств, полiгонiв i автотрактородромiв у зазначенi розмiри не входять.

Вищi навчальнi заклади

Студентiв

За завданням на проектування

Зони вищих навчальних закладiв (навчальна зона), га на 1 тис. студентiв:

унiверситети, вузи технiчнi — 4–7;

сiльськогосподарськi — 5–7;

медичнi, фармацевтичнi — 3–5;

економiчнi, педагогiчнi, культури, мистецтва, архiтектури — 2–4;

iнститути пiдвищення квалiфiкацiї i заочнi вузи — вiдповiдно до їх профiлю з коефiцiєнтом 0,5;

спецiалiзована зона — за завданням на проектування;

спортивна зона — 1–2;

зона студентських гуртожиткiв — 1,5–3.

Вузи фiзичної культури проектуються за завданням на проектування

Примiтка.Розмiр земельної дiлянки вищого навчального закладу може бути зменшений в умовах реконструкцiї. При кооперованому розмiщеннi декiлькох вузiв на однiй дiлянцi сумарну територiю земельних дiлянок навчальних закладiв рекомендується скорочувати на 20%.

2. УСТАНОВИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СПОРТИВНІ І ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ УСТАНОВИ

Будинки-iнтернати, територiальнi центри соцiального обслуговування людей похилого вiку та iнвалiдiв, спецiальнi житловi будинки

Будинки-iнтернати для людей похилого вiку, ветеранiв вiйни i працi (з 60 рокiв)

Мiсце на 1 тис. чол. вiдповiдної демографiчної групи

28

При мiсткостi iнтернатiв:

до 50 мiсць — 200 м на 1 мiсце;

бiльше 50 до 100–175 м ;

бiльше 100 до 200–125 м ;

бiльше 200 до 300–100 м

Будинки-iнтернати для дорослих iнвалiдiв з фiзичними порушеннями (з 18 рокiв)

Те саме

28

При мiсткостi iнтернатiв:

до 50 мiсць — 200 м на 1 мiсце;

бiльше 50 до 100–175 м ;

бiльше 100 до 200–125 м

Примiтка 1.Будинки-iнтернати для людей похилого вiку, ветеранiв вiйни i працi розмiщуються переважно в поселеннях з кiлькiстю населення не менше 10 тис. чол. або в районних та мiжгосподарських центрах з меншою кiлькiстю населення за необхiдностi урахування обслуговування населених пунктiв у зонi впливу.

Примiтка 2.Будинки-iнтернати повиннi бути розмiщенi на окремих дiлянках. Вiдстань вiд них до вiкон квартир житлових будинкiв повинна бути не менше 30 м.

Примiтка 3.Площу земельних дiлянок будинкiв-iнтернатiв, якi розмiщуються поблизу паркiв i лiсопаркiв, дозволяється зменшувати, але не бiльше нiж на 20%.

Спецiальнi будинки i школи-iнтернати для дiтей, у тому числi:

Будинки дитини (вiком до 4-х рокiв)

Мiсце на 1 тис. чол. вiдповiдної демографiчної групи

За завданням на проектування

За завданням на проектування

Сiмейнi дитячi будинки (вiд 4 до 17 рокiв)

Те саме

3

Те саме

Дитячi будинки для дiтей сирiт i дiтей, якi залишились без пiклування батькiв (вiд 4 до 17 рокiв)

«

За завданням на проектування

«

Будинки-iнтернати для дiтей iнвалiдiв (вiд 4 до 17 рокiв)

«

Те саме

«

Психоневрологiчнi iнтернати (з 18 рокiв)

«

3

При мiсткостi iнтернатiв, мiсць:

до 200–125 м на 1 мiсце;

бiльше 200 до 400–100 м ;

бiльше 400 до 600–80 м

Територiальнi центри соцiального обслуговування людей похилого вiку i iнвалiдiв

I тип (постiйного i тимчасового проживання людей похилого вiку та iнвалiдiв)

Мiсце на 1 тис. чол.

За завданням на проектування

За завданням на проектування

II тип (денного перебування iнвалiдiв)

Те саме

Те саме

При мiсткостi iнтернатiв, мiсць:

до 50–150 м на 1 мiсце;

вiд 50 до 75–125м ;

бiльше 75–100 м

III тип (денного перебування iнвалiдiв при iснуючому будинку-iнтернатI)

«

«

При мiсткостi iнтернатiв, мiсць:

до 50–150 м на 1 мiсце;

вiд 50 до 75–125 м ;

бiльше 75–80 м

Примiтка.Розрахунковий показник площi земельної дiлянки територiальних центрiв III типу визначається як сума площ дiлянки будинку-iнтернату i центру.

Спецiальнi житловi будинки I групи квартир для ветеранiв вiйни, працi i одиноких людей похилого вiку (з 60 рокiв)

Мiсце на 1 тис. чол. вiдповiдної демографiчної групи

60

За завданням на проектування

Спецiальнi житловi будинки i групи квартир для iнвалiдiв на крiслах-колясках та їхнiх сiмей

Чоловiк

0,5

Те саме

Заклади охорони здоров’я

Стацiонар усiх типiв для дорослих iз допомiжними будинками i спорудами

Лiжко

14, 15 (у середньому по УкраїнI). Для населення, що проживає у мiських поселеннях, якi не є центрами систем розселення, не вiдiграють роль районного, обласного i мiжобласного центрiв, нормативний показник не нижче 6,9–7,6 лiжок на 1 тис. чол. населення

При потужностi стацiонарiв, лiжок:

до 50–300 м на 1 лiжко;

бiльше 50 до 100–300–200 м ;

бiльше 100 до 200–200–140 м ;

бiльше 200 до 400–140–100 м ;

бiльше 400 до 800–100–80 м ;

бiльше 800 до 1000–80–60 м ;

понад 1000–60 м

Примiтка.На одне лiжко для дiтей слiд приймати норму всього стацiонару з коефiцiєнтом 1,5. При розмiщеннi двох i бiльше стацiонарiв на однiй земельнiй дiлянцi загальну площу треба приймати за нормою сумарної мiсткостi стацiонарiв. В умовах реконструкцiї та у великих i найбiльших мiстах земельнi дiлянки лiкарень допускається зменшувати на 25%. Розмiри земельних дiлянок лiкарень, якi розмiщуються у примiськiй зонi, треба збiльшити: iнфекцiйних та онкологiчних — на 15%; туберкульозних i психiатричних — на 25%; вiдновлювального лiкування для дорослих — на 20%, для дiтей — на 40%. Площу земельної дiлянки пологових будинкiв треба приймати за нормативами стацiонарiв з коефiцiєнтом 0,7.

Фельдшерсько-акушерський або фельдшерськi пункти

Об’єкт

За завданням на проектування у сiльських населених пунктах без лiкарень i амбулаторiй з кiлькiстю жителiв понад 200 чол.

0,2 га

Полiклiнiки, амбулаторiї, диспансери без стацiонару

Вiдвiдувань за змiну

24

0,1 га на 100 вiдвiдувань за змiну, але не менше 0,3 га

Примiтка.Розмiри земельних дiлянок стацiонару i полiклiнiки (диспансеру), об’єднаних в одну лiкувально-профiлактичну установу, визначаються окремо за вiдповiдними нормами i потiм пiдсумовуються.

Станцiї (пiдстанцiї) швидкої медичної допомоги

Автомобiль

1 на 10 тис. чол. у межах зони 15-хвилинної доступностi на спецiальному автомобiлi

0,05 на 1 автомобiль, але не менше 0,1 га

Санiтарно-епiдемiологiчнi установи

Об’єкт

За завданням на проектування

1–1,5 га

Аптеки груп:

I–II

III–V

VI–VII

Об’єкт

0,104, у т. ч.

для мiського населення — 0,09;

для сiльського — 0,143

0,3 га або вбудованi;

0,25 га або вбудованi;

0,2 га або вбудованi

Примiтка.Розмiщуються в мiкрорайонах, житлових районах.

Молочнi кухнi

Порцiя за добу на 1 дитину (до 1 року)

4

0,015 га на 1 тис. порцiй за добу, але не менше 0,15 га

Роздавальнi пункти молочних кухонь

м загальної площi на 1 дитину (до 1 року)

0,3

Вбудованi

Установи, пiдприємства, споруди

Одиниця вимiру

Нормативна величина з розрахунку на 1000 чол. населення, не менше

Розмiри земельних дiлянок

Установи санаторно-курортнi й оздоровчi, вiдпочинку й туризму

Санаторiї (без туберкульозних)

Мiсць

За завданням на проектування

125–150 м на 1 мiсце

Санаторiї для батькiв з дiтьми i дитячi санаторiї (без туберкульозних)

Те саме

Те саме

145–170 м на 1 мiсце

Примiтка.Конкретнi значення нормативiв земельних дiлянок у зазначених межах приймаються за мiсцевими умовами. Розмiри земельних дiлянок наведенi без урахування площi господарських зон. У курортних районах Криму i Карпат i в умовах реконструкцiї курортiв, а також для баз вiдпочинку у примiських зонах найбiльших i великих мiст розмiри земельних дiлянок допускається зменшувати, але не бiльше як на 25%, тобто приймати за мiнiмальними значеннями; у сейсмiчних районах — не бiльше як на 15% при зменшеннi спальних корпусiв до 4-х поверхiв.

Санаторiї-профiлакторiї

Мiсць

За завданням на проектування

70–100 м на 1 мiсце

Примiтка.У санаторiях-профiлакторiях, якi розмiщуються у межах мiста, допускається зменшувати розмiри земельних дiлянок не бiльше нiж на 10%.

Санаторнi позашкiльнi табори

Мiсць

За завданням на проектування

200 м на 1 мiсце

Будинки вiдпочинку (пансiонати)

Те саме

Те саме

120–130 м на 1 мiсце

Будинки вiдпочинку (пансiонати) для сiмей з дiтьми

«

8

140–150 м на 1 мiсце

Бази вiдпочинку пiдприємств i органiзацiй, молодiжнi табори

«

14

140–160 м на 1 мiсце

Туристськi бази

«

65–80 м на 1 мiсце

Туристськi бази для сiмей з дiтьми

«

75–100 м на 1 мiсце

Курортнi i туристськi готелi

«

За завданням на проектування

50–75 м на 1 мiсце

Позашкiльнi табори

«

25

150–200 м на 1 мiсце

Оздоровчi табори старшокласникiв

«

14

175–200 м на 1 мiсце

Дачi дошкiльних установ

«

За завданням на проектування

120–140 м на 1 мiсце

Мотелi

«

Те саме

75–100 м на 1 мiсце

Кемпiнги

«

«

135–150 м на 1 мiсце

Приюти

«

«

35–50 м на 1 мiсце

Примiтка.Для туристських готелiв, якi розмiщуються у найбiльших i великих мiстах, громадських пунктах, розмiри земельних дiлянок допускається приймати за нормами, встановленими для комунальних готелiв.

Фiзкультурно-спортивнi споруди

Комплекс площинних спортивних споруд у центрi планувального (адмiнiстративного) району

га

0,1

Вiдкритi площиннi спортивнi споруди у житловому кварталi (мiкрорайонI) включаючи споруди для iгор дiтей дошкiльного, молодшого шкiльного вiку та дорослого населення

га

0,15

Вiдкритi площиннi спортивнi споруди у центрi житлового району.

га

0,10

Вiдкритi спортивнi споруди у загальномiському центрi

га

0,10

Примiщення для фiзкультурно-оздоровчих занять у житловому кварталi (мiкрорайонI)

м загальної площi

90

Спортивнi зали у центрi планувального (адмiнiстративного) району

м площi пiдлоги

40

Спортивнi зали загального користування у центрi житлового району

м площi пiдлоги

50

Спортивнi зали у загальномiському центрi

м площi пiдлоги

20

Басейни критi та вiдкритi загального користування у центрi житлового району

м площi дзеркала води

30

Басейни вiдкритi i критi у загальномiському центрi

м площi дзеркала води

20

Басейни критi та вiдкритi у центрi планувального (адмiнiстративного) району

м площi дзеркала води

25

Примiщення реабiлiтацiйного призначення у центрi житлового району

м загальної площi

15

Примiтки:

1. В iсторичних ареалах та умовах реконструкцiї забудови що iсторично склалася нормативнi величини фiзкультурно-спортивних споруд дозволяється зменшувати, але не бiльше нiж на 50%;

2. У пiвденних регiонах України (зона IIIБ та зона IVB) дозволяється збiльшувати частку вiдкритих площинних споруд. Але не бiльше нiж на 25%, при вiдповiдному зменшеннi закритих споруд;

3. У пiвнiчних регiонах (зона IIB та зона IIIB) дозволяється збiльшувати частку примiщень для фiзкультурно-оздоровчих занять, але не бiльше нiж на 25%, при вiдповiдному зменшеннi вiдкритих площинних споруд;

4. В разi вiдсутностi в мiстi планувальних(адмiнiстративних) районiв, частку фiзкультурно-спортивних споруд, якi додатково розмiщуються у житловому районi, слiд приймати вiд норми, встановленої для планувального (адмiнiстративного) району, % територiї — 35, спортивнi зали — 50, басейни — 45, у загальномiському центрi додатково розмiщуються спортивнi споруди до показникiв для планувального (адмiнiстративного) району, вiдповiдно — 65, 50, 55.

3. УСТАНОВИ КУЛЬТУРИ Й МИСТЕЦТВА, КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

Примiщення для культурно-масової роботи з населенням, дозвiлля й аматорської дiяльностi (за мiсцем проживання)

Мiсць вiдвiдування

15–20 м або 50–60 м площi пiдлоги

Примiтка.Рекомендується формувати єдинi комплекси для органiзацiї культурно-масової, фiзкультурно-оздоровчої роботи для використання учнями i населенням (з вiдповiдним пiдсумуванням нормативiв) у межах пiшохiдної доступностi не бiльше 500 м.

Танцювальнi зали

Мiсць

6

За завданням на проектування

Клубнi установи та центри дозвiлля,

у т. ч.:

в мiських поселеннях

у сiльськiй мiсцевостi

Мiсць вiдвiдування

Те саме

«

131,7

35–190

300–500

Те саме

«

«

Кiнотеатри та вiдеозали

Мiсць

12–25

«

Примiтка.Питому вагу танцювальних залiв, кiнотеатрiв i клубiв рекомендується розмiщувати за мiським центром у розмiрi вiд 40 до 50%. З них для учнiв та iнших груп молодi не менше 20%. Мiнiмальну кiлькiсть мiсць установ культури й мистецтва приймати для найбiльших i великих мiст. Розмiщення, мiсткiсть i розмiри земельних дiлянок планетарiїв, виставкових залiв i музеїв визначаються за завданням на проектування.

Театри для мiст понад 100 тис. чол.

Мiсць

Те саме

2,1

5–8

За завданням на проектування

Те саме

Концертнi зали

для мiст понад 250 тис. чол.

«

«

1,3

3–5

«

«

Цирки

«

3,5–5,0

«

Зали атракцiонiв та iгрових автоматiв

м площi пiдлоги

3

«

Мiськi масовi бiблiотеки

тис. од. збереження чит. мiсць

2–3

«

Культовi споруди

За завданням на проектування

«

Примiтка.Цирки, концертнi зали, театри i планетарiї передбачати, як правило, у мiстах з населенням 250 тис. чол. i бiльше, а кiнотеатри — у поселеннях з кiлькiстю жителiв не менше 10 тис. чол.

4. ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ Й ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Магазини, всього

у т. ч. у мiських поселеннях, всього

м торгової площi

Те саме

245,2

230 (100)

Торговi центри мiсцевого значення з кiлькiстю обслуговуваного населення, тис. чол., на об’єкт: з 4 до 6–0,4–0,6 га; бiльше 6 до 10–0,6–0,8 га; бiльше 10 до 15–0,8–1,1 га; бiльше 15 до 20–1,1–1,3 га

з них:

продовольчих товарiв

непродовольчих товарiв

м торгової площi

Те саме

80 (70)

150 (30)

Торговi центри малих мiст i сiльських поселень з кiлькiстю жителiв, тис. чол.:

до 1–0,1–0,2 га;

бiльше 1 до 3–0,2–0,4 га;

бiльше 3 до 4–0,4–0,6 га;

бiльше 4 до 6–0,6–1,0 га;

бiльше 7 до 10–1,0–1,2 га

у сiльськiй мiсцевостi, всього

«

250

з них:

продовольчих товарiв

непродовольчих товарiв

«

«

85

165

Пiдприємства торгiвлi м торгової площi, 100 м торгової площi:

до 250–0,08 га;

бiльше 250 до 650–0,08–0,06 га;

бiльше 650 до 1500–0,06–0,04 га;

бiльше 1 500 до 3500–0,04–0,02 га;

понад 3500–0,02 га

Примiтка.До норм розрахунку входить уся мережа пiдприємств торгово-побутового обслуговування незалежно вiд їхньої вiдомчої належностi. При автономному забезпеченнi пiдприємств iнженерними системами i комунiкацiями, а також розмiщеннi на їхнiй територiї пiдсобних будинкiв i споруд площу дiлянки можна збiльшувати до 50%. У норму розрахунку магазинiв непродовольчих товарiв у мiстах входять комiсiйнi магазини з розрахунку 10 м торгової площi на 1 тис. чол. Магазини замовлень i кооперативнi приймати за завданням на проектування додатково до встановленої норми розрахунку магазинiв продовольчих товарiв, орiєнтовно 5–10 м торгової площi на 1 тис. чол. У селищах садiвницьких товариств продовольчi магазини передбачати з розрахунку 80 м торгової площi на 1 тис. чол. На промислових пiдприємствах та в iнших мiсцях прикладання працi передбачати пункти видачi продовольчих замовлень з розрахунку, м нормованої площi на 1 тис. працюючих: 60 — при вiддаленому розмiщеннi промислових пiдприємств вiд сельбищної зони; 36 — при розмiщеннi промислових пiдприємств бiля меж сельбищної зони; 24 — при розмiщеннi мiсць прикладання працi у межах сельбищної територiї (на площi магазинiв i окремих об’єктах).

Ринковi комплекси

м торгової площi

24–40

Вiд 7 до 14 м на 1 м торгової площi ринкового комплексу залежно вiд мiсткостi:

14 м — при торговiй площi до 600 м ;

7 м — понад 3000 м

Примiтка.Для ринкового комплексу на 1 торгове мiсце треба приймати 6 м торгової площi.

Пiдприємства громадського харчування

Мiсць

40 (7)

При кiлькостi мiсць, га на 100 мiсць:

до 50–0,2–0,25;

бiльше 50 до 150–0,2–0,15;

понад 150–0,1

Примiтка.У мiстах-курортах i мiстах-центрах туризму розрахунок мережi пiдприємств громадського харчування слiд приймати з урахуванням тимчасового населення: на бальнеологiчних курортах — до 90 мiсць, на клiматичних курортах — до 120 мiсць на 1 тис. чол. Потреба у пiдприємствах громадського харчування на виробничих пiдприємствах, в установах, органiзацiях i навчальних закладах розраховується за вiдомчими нормативами на 1 тис. працюючих (учнiв) у максимальну змiну. У виробничих зонах сiльських поселень та в iнших мiсцях прикладення працi, а також на польових станах для обслуговування працюючих повиннi передбачатися пiдприємства громадського харчування з розрахунку 220 мiсць на 1 тис. працюючих у максимальну змiну. Заготiвельнi пiдприємства громадського харчування розраховуються за нормою 300 кг за добу на 1 тис чол. Для мiських зон масового вiдпочинку населення у великих i найбiльших мiстах слiд враховувати норми пiдприємств громадського харчування 1,1–1,8 мiсця на 1 тис. чол.

Магазини кулiнарiї

м торгової площi

6 (3)

Пiдприємства побутового обслуговування

у т. ч. безпосереднього обслуговування населення

Робочих мiсць

Те саме

9 (2)

5 (2)

На 10 робочих мiсць для пiдприємств потужнiстю, робочих мiсць:

0,1–0,2 га — 10–50;

0,05–0,08 га — 50–150;

0,03–0,04 га — понад 150

Примiтка.Для виробничих пiдприємств та iнших мiсць прикладення працi показник розрахунку пiдприємств побутового обслуговування слiд приймати у розмiрi 5–10% в рахунок загальної норми.

Виробничi пiдприємства централiзованого виконання замовлень

Робочих мiсць

4

0,5–1,2 га

Комплексний приймальний пункт (КПП) сiльського населеного пункту з кiлькiстю жителiв понад 200 чол.

Те саме

2

0,5–1,2 га

Пiдприємства комунального обслуговування

Пральнi, всього

у т. ч. для мiського населення

кг бiлизни за змiну

Те саме

98,2

120 (10)

Пральнi самообслуговування

«

10 (10)

0,1–0,2 га на об’єкт

Фабрики-пральнi

«

110

0,6–1,0 га на об’єкт

Примiтка.Показник розрахунку фабрик-пралень наведений з урахуванням обслуговування громадського сектора до 40 кг бiлизни за змiну.

Хiмчистки, всього

у т. ч. для мiського населення

кг речей за змiну

Те саме

9,2

11,4 (4,0)

Хiмчистки самообслуговування

«

4,0 (4,0)

0,1–0,2 га на об’єкт

Фабрики-хiмчистки

«

7,4

0,5–1,0 га на об’єкт

Банi й душовi для населення:

мiського

сiльського

Помивочних мiсць

5,8

5 7

0,2–0,4 га на об’єкт

Примiтка.У поселеннях, забезпечених упорядкованим житловим фондом, норми розрахунку мiсткостi бань i банно-оздоровчих комплексiв на 1 тис. чол. допускається зменшувати до 3 мiсць.

5. ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УСТАНОВИ УПРАВЛІННЯ, ПРОЕКТНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ ТА ПІДПРИЄМСТВА ЗВ’ЯЗКУ

Вiддiлення зв’язку (вiддiлення зв’язку, укрупненi доставнi вiддiлення зв’язку, вузли зв’язку, поштамти, агентства союздруку, телеграф, мiжмiськi, мiськi та сiльськi телефоннi станцiї, станцiї проводового мовлення об’єктiв радiомовлення i телебачення)

у т. ч. для мiського населення

Об’єкт

0,39

Слiд приймати за нормами i правилами Мiнiстерства зв’язку України

0,16

Вiддiлення зв’язку мiкрорайону, житлового району, га, для обслуговуваного населення, груп:

IV–V (до 9 тис. чол.) — 0,07–0,08;

III–IV (9–18 тис. чол.) — 0,09–0,1;

II–III (20–25 тис. чол.) — 0,11–0,12.

Вiддiлення зв’язку селища, сiльських поселень для обслуговування населення, груп:

V–VI (0,5–2 тис. чол.) — 0,3–0,35;

III–IV (2–6 тис. чол.) — 0,4–0,45

Вiддiлення банкiв

Операцiйна каса

1 операцiйна каса на 10–30 тис. чол.

га на об’єкт при операцiйних касах (мiсцях): 0,2 — двох 0,5 — семи

Вiддiлення i фiлiали ощадного банку:

у мiстах,

у сiльських поселеннях

Операцiйне мiсце

Те саме

1 операцiйне мiсце (вiкно) на 2–3 тис. чол.

Те саме на 1–2 тис. чол.

0,5 — трьох

0,4–20

Органiзацiї та установи управлiння

Об’єкт

За завданням на проектування

Залежно вiд поверховостi будинку, м на 1 спiвробiтника:

44–18,5 при поверховостi 3–5;

13,5–11 при поверховостi 9–12;

10,5 при поверховостi 16 i бiльше.

Обласних, мiських, районних Рад народних депутатiв, м на 1 спiвробiтника:

54–30 при поверховостi 3–5;

13–12 при поверховостi 9–12;

11 при поверховостi 16 i бiльше.

Селищних i сiльських Рад, м на 1 спiвробiтника:

60–40 при поверховостi 2–3

Проектнi органiзацiї i конструкторськi бюро

Об’єкт

Те саме

Залежно вiд поверховостi будинку, м на 1 спiвробiтника:

30–15 при поверховостi 2–5;

9,5–8,5 при поверховостi 9–12;

7 при поверховостi 16 i бiльше

Районнi (мiськI) народнi суди

Робоче мiсце

1 суддя на 30 тис. чол.

0,15 га на об’єкт при 1 суддi;

0,4 га на об’єкт при 5 суддях;

0,3 га на об’єкт при 10 членах суду;

0,5 га при 25 членах суду

Обласнi суди

«

1 член суду на 60 тис. чол. областi

Юридичнi консультацiї

«

1 юрист-адвокат на 10 тис. чол.

Нотарiальна контора

«

1 нотарiус на 30 тис. чол.

6. УСТАНОВИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Житлово-експлуатацiйнi органiзацiї

Житлових кварталiв (мiкрорайону)

Об’єкт

1 об’єкт на мiкрорайон з населенням 20 тис. чол.

0,12–0,15 га на об’єкт

Житлового району

«

1 об’єкт на житловий район з населенням до 80 тис. чол.

1 га на об’єкт

Пункт прийому вторинної сировини вiд населення

«

1 об’єкт на 20 тис. жителiв

0,01 га на об’єкт

Примiтка.У селищах мiського типу з населенням менше 20 тис. жителiв передбачається один пункт прийому вторсировини на селище. Пункти прийому вторсировини розмiщуються: у житловiй забудовi при окремо розташованих житлово-експлуатацiйних органiзацiях, на межi селiтебних та промислових зон.

Правлiння колгоспу (дирекцiя радгоспу)

Робочих мiсць

При кiлькостi жителiв:

до 1000 чол. — 15;

1001–2000 чол. — 15–10;

2001–2500 чол. — 10–8;

бiльше 3500 чол. — 8,5

0,1–0,3 га на об’єкт

Пожежне депо при кiлькостi жителiв мiста або iншого поселення:

до 1 тис. чол.

Пожежна автомашина

1

0,3–0,6 га на об’єкт

бiльше 1 до 7 тис. чол.

2

0,3–0,6 га на об’єкт.

бiльше 8 до 20 тис. чол.

1 на 4 тис. чол.

0,6–1,0 га на об’єкт

бiльше 21 до 50 тис. чол.

1 на 5 тис. чол.

0,8–1,2 га на об’єкт

бiльше 51 до 100 тис. чол.

1 на 6, 5 тис. чол.

0,9–1,75 га на об’єкт

бiльше 101 до 200 тис. чол.

1 на 7,0 тис. чол.

0,9–1,75 га на об’єкт

бiльше 201 до 500 тис. чол.

1 на 8,0 тис. чол.

бiльше 501 до 1000 тис. чол.

1 на 10,0 тис. чол.

бiльше 1000 до 2000 тис. чол.

1 на 15,0 тис. чол.

6,9–2,2 га на об’єкт

понад 2001 тис. чол. i бiльше

1 на 20,0 тис. чол.

Готелi

Мiсць

4,8

При кiлькостi мiсць готелю, м на 1 мiсце:

вiд 25 до 100–55;

бiльше 100 до 500–30;

бiльше 500 до 1000–20;

бiльше 1000–2000 — до 15

Примiтка.У сейсмiчних районах розмiр земельних дiлянок слiд збiльшувати до 10% (при зменшеннi поверховостi до 4-х поверхiв).

Громадськi вбиральнi

Прилад

1

Бюро похоронного обслуговування

Об’єкт

Не менше 1 на 0,05 млн. чол.

Будинок траурних обрядiв

Об’єкт

Не менше 1 на 0,25 млн. чол.

Кладовище традицiйного поховання

га

0,24

Розмiри земельних дiлянок, якi вiдводяться для поховання, допускається уточнювати залежно вiд спiввiдношення кладовищ традицiйного поховання i кладовищ для поховання пiсля кремацiї, якi встановлюються за мiсцевими умовами

Крематорiй з кладовищем урнових поховань

одиниць/га

За завданням на проектування або 0,02

____________

Норми розрахунку установ i пiдприємств обслуговування не поширюються на проектування установ i пiдприємств обслуговування, розмiщених на територiях промислових пiдприємств, вузiв та iнших мiсць прикладення працi.

У кожному центральному селi необхiдно мати шкiльну установу.

У центрi первинної сiльської системи розселення нормативна величина по фiлiалах Будинку школярiв визначена в 2,5% вiд загальної кiлькостi школярiв центру.

У мiжгосподарському i районному центрi нормативна величина по дитячiй школi мистецтв або музичнiй школi визначена в 1,5% вiд загальної кiлькостi школярiв центру; у центрi сiльської первинної системи розселення — у 2% вiд загальної кiлькостi школярiв центру.

Норматив по будинках-iнтернатах у розрахунку на 1 тис. чол. населення визначений 3,1–4 мiсця.

У дужках наведенi норми розрахунку пiдприємств на рiвнi житлового кварталу (мiкрорайону) i житлового району.

У сiльських поселеннях з кiлькiстю жителiв до 2 тис. чол. передбачається один спортивний зал площею не менше 300 м при нормi 100–200 м загальної площi пiдлоги на 1 тис. чол.

Норматив мiсць вiдвiдування на 1000 чол. населення у клубних установах та центрах дозвiлля по мiстах з кiлькiстю населення:

понад 500 тис. чол. 35 мiсць

250–500 тис. чол. 40 мiсць

100–250 тис. чол. 50–40 мiсць

20–100 тис. чол. 60–50 мiсць

менше 20 тис. чол.

i райцентр 190–140 мiсць.

Норматив мiсць вiдвiдування на 1000 чол. населення у клубних установах по сiльських поселеннях з кiлькiстю жителiв:

понад 1000 чол. 400–300 мiсць

500–1000 чол. 500–300 мiсць

300–500 чол. 500–300 мiсць

менше 300 чол. 400–300 мiсць.

Наведенi норми не поширюються на науковi, унiверсальнi й спецiалiзованi бiблiотеки, мiсткiсть яких визначається завданням на проектування.

Села з населенням до 100 чоловiк обслуговуються пересувними торговими пiдприємствами (автолавками). У сiльських поселеннях з населенням бiльше 100 чол. розмiщуються магазини, якi забезпечують жителiв товарами щоденного попиту (загальний норматив 120 м торгової площi на 1000 чол., у т. ч. непродовольчих товарiв — 40 м i продовольчих — 80 м ), рештою товарiв — за попереднiм замовленням з доставленням додому.

КПП виконують роль фiлiалiв сiльських Будинкiв побуту i районного комбiнату побутового обслуговування з приймання замовлення вiд населення.

У сiльських населених пунктах з кiлькiстю жителiв бiльше 200 чол. нормативний показник дорiвнює 40 кг бiлизни за змiну на 1000 чол.

Норматив визначено у 0,39 пiдприємств зв’язку на 1 тис. чол. населення, у т. ч. для мiського населення — 0,16.

Йдеться про автоцистерни або автонасоси (включаючи резервнI). Спецiальнi автомобiлi (автодрабини) нормуються вiдомчими актами. Радiус обслуговування пожежних депо треба приймати 3 км по дорогах загального користування. Нормативи на спецiальнi пожежнi автомобiлi див. у додатку 3.1.

У сiльськiй мiсцевостi 0,1 га на 1000 чол.

6.2 Установи й пiдприємства обслуговування у сiльських поселеннях слiд розмiщувати з розрахунку забезпечення жителiв кожного поселення послугами першої необхiдностi у межах пiшохiдної доступностi не бiльше 30 хв. Забезпечення об’єктами бiльш високого рiвня обслуговування треба передбачати на групу сiльських поселень.

Для органiзацiї обслуговування необхiдно передбачати, крiм стацiонарних будинкiв, пересувнi засоби i споруди сезонного використання, видiляючи для всiх вiдповiднi майданчики.

6.3 При визначеннi кiлькостi, складу i мiсткостi установ i пiдприємств обслуговування у мiстах-центрах системи розселення слiд додатково враховувати населення, що приїжджає з iнших мiських i сiльських поселень, розмiщених у зонi, обмеженiй витратами часу на пересування в мiжобласний центр — не бiльше 3 год.; обласний центр — не бiльше 2 год.; у мiжрайонний — 1,5 год.; у районний — не бiльше 1 год.; у мiжгосподарський центр — не бiльше 30 хв. (додаток 6.1).

В iсторичних мiстах необхiдно враховувати також туристiв, у курортних — неорганiзовано вiдпочиваючих.

Для орiєнтовних розрахункiв кiлькiсть i мiсткiсть установ i пiдприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловiк, що лiкуються й вiдпочивають, треба приймати за додатком 6.2.

Радiус обслуговування населення установами й пiдприємствами, якi розмiщуються у житловiй забудовi, приймають не бiльшим за той, що вказано у додатку 6.3 (таблиця 1 i 2).

Абзац п’ятий пункту 6.3 вилучено

6.4 У сейсмiчних районах будинки дитячих дошкiльних установ повиннi бути не вище за 2 поверхи, шкiл загального типу, спальнi корпуси шкiл-iнтернатiв — не вище за 3 поверхи; спецiалiзованих шкiл i шкiл-iнтернатiв (для дiтей з порушенням фiзичного й розумового розвитку), будинкiв для осiб похилого вiку — не вище за 2 поверхи.

Спорудження громадських будинкiв бiльше 4 поверхiв при належному архiтектурно-композицiйному i технiко-економiчному обґрунтуваннi може здiйснюватись з дозволу вiдповiдних державних органiв.

Будiвництво громадських будинкiв на територiях з сейсмiчнiстю 9 балiв допускається як виняток при технiко-економiчному i мiстобудiвному обґрунтуваннi з дозволу вiдповiдних державних органiв, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

6.5. Вiдстанi вiд будинкiв i меж земельних дiлянок установ i пiдприємств обслуговування треба приймати не меншi, нiж тi, що наведенi у таблицi 6.2.

                                                                                                                                                                    Таблиця 6.2

Будинки (земельнi дiлянки) установ i пiдприємств обслуговування

Вiдстань вiд будинкiв (меж, дiлянок) установ i пiдприємств обслуговування, м

до червоної лiнiї

до стiн житлових будинкiв

до будинкiв загальноосвiтнiх шкiл, дитячих дошкiльних установ

у мiстах

у сiльських поселеннях

Дитячi дошкiльнi установи i загальноосвiтнi школи (стiни будинку)

25

25**)

50

За нормами iнсоляцiї та освiтленостi

Приймальнi пункти вторинної сировини

-

-

20*)

50

Пожежне депо

10

10

-

-

Кладовища традицiйного поховання i крематорiї

6

6

300

300

Кладовища для поховання пiсля кремацiї

6

6

100

100

Ванни вiдкритих басейнiв

15

15

50

-

____________

*) Будинок iз входами i вiкнами.

**) Залежно вiд мiсцевих умов допускається зменшувати вiдстанi, залишаючи зелену захисну смугу завширшки не менше 6 м. Числiвник — вiдстанi вiд меж дiлянки, знаменник — вiдстанi вiд будинку. Вiдстань вiд меж дiлянки до житлового будинку з вiкнами (у сiльськiй мiсцевостI) — не менше 10 м, до глухої стiни — 5 м.

Примiтка 1.Дiлянки дитячих дошкiльних установ, заново розмiщуваних лiкарень не повиннi примикати безпосередньо до магiстральних вулиць.

Примiтка 2.В умовах мiської та сiльської забудови, яка склалася, рiшення щодо реконструкцiй капiтального ремонту житлових i громадських будинкiв, розмiщення нових об’єктiв у зонах, що примикають до закритих кладовищ, приймаються за згодою з мiсцевими органами санiтарного нагляду залежно вiд природних умов (рельєф мiсцевостi, гiдрогеологiя тощо) i ступеня iнженерного обладнання територiї.

Примiтка 3.Приймальнi пункти вторинної сировини слiд iзолювати смугою зелених насаджень i передбачати до них пiд’їзнi шляхи для автомобiльного транспорту.

Примiтка 4.На земельнiй дiлянцi лiкарнi необхiдно передбачати окремi в’їзди в зони господарську i корпусiв: лiкувальних — для iнфекцiйних i неiнфекцiйних лiкарень (окремо) i патолого-анатомiчного.

<полное_название xml:id="x6m4ir4ul9iy4f8c93nnjn71wh">7. Транспорт i вулично-дорожня мережа

7. Транспорт i вулично-дорожня мережа

7.1 При проектуваннi мiських i сiльських поселень слiд передбачити єдину дорожньо-транспортну мережу поселень i районiв, якi тяжiють до них, для забезпечення зручних i безпечних зв’язкiв з усiма функцiональними зонами, з iншими поселеннями системи розселення, мiсцями замiського вiдпочинку, з улаштуванням зовнiшнього транспорту i автомобiльними дорогами загальної мережi.

Витрати часу на пересування вiд мiсць проживання до мiсць прикладення працi для 90% трудящих (в один кiнець), як правило, не повиннi перевищувати: у мiстах з населенням понад 1 млн. чол. — 45 хв., вiд 500 тис. до 1 млн. чол. — 40 хв., вiд 250 до 500 тис. чол. — 35 хв., до 250 тис. чол. — 30 хв.

Примiтка 1.Для тих, хто щоденно приїжджає на роботу у мiсто-центр з iнших поселень, вказанi норми витрат часу допускається збiльшувати, але не бiльше нiж у два рази.

Примiтка 2.Для жителiв сiльських поселень витрати часу на трудовi пересування (пiшохiднi або з використанням транспорту) у межах сiльськогосподарського пiдприємства, як правило, не повиннi перевищувати 30 хв.

7.2 Пропускну здатнiсть мережi вулиць, дорiг i транспортних пересiкань, кiлькiсть мiсць зберiгання автомобiлiв слiд визначати, виходячи з прогнозованого рiвня автомобiлiзацiї на розрахунковий термiн, автомобiлiв на 1000 чол.: 280–350 легкових автомобiлiв, включаючи 4–5 таксi, 2–3 прокатних i 3–4 вiдомчих автомобiлiв, та 25–40 вантажних автомобiлiв залежно вiд складу парку. Кiлькiсть мотоциклiв i мопедiв на 1000 чол. треба приймати 50–100 одиниць для мiст з населенням понад 100 тис. чол. i 100–150 одиниць — для решти поселень.

Мототранспортнi засоби повиннi враховуватися з приведенням їх до одного розрахункового типу (легковому автомобiлю) з використанням наступних коефiцiєнтiв:

легковий автомобiль — 1 (1 умовне машино-мiсце зберiгання);

мотоцикли та моторолери з колясками, мотоколяски — 0,5 (2 одиницi на 1 умовне машино-мiсце зберiгання);

мотоцикли та моторолери без колясок — 0,25 (4 одиницi на 1 умовне машино-мiсце зберiгання);

мопеди, велосипеди — 0,1 (10 одиниць на 1 умовне машино-мiсце зберiгання).

Коефiцiєнти приведення iнших транспортних засобiв до легкового автомобiля при визначеннi розрахункової iнтенсивностi руху на вулицях i дорогах приймаються згiдно з .

Рiвень автомобiлiзацiї на першочерговий перiод визначається розрахунком, в основу якого закладаються досягнутий рiвень автомобiлiзацiї, тенденцiя росту кiлькостi автомобiлiв у даному мiстi, соцiально-економiчнi передумови розвитку мiста та регiону в цiлому.

Примiтка 1.Кiлькiсть автомобiлiв, якi прибувають у мiсто-центр з iнших поселень системи розселення i транзитних, визначається спецiальним розрахунком.

Примiтка 2.Вказаний рiвень автомобiлiзацiї допускається зменшувати або збiльшувати залежно вiд мiсцевих умов, але не бiльше як на 20%.

<полное_название xml:id="x6ptd95kvhiof317ywy8hc0hsn">Зовнiшнiй транспорт

Зовнiшнiй транспорт

7.3 Для обслуговування пасажирських i вантажних перевезень, а також рухомого складу у межах мiста i прилеглого району необхiдно передбачати розвиток споруд i пристроїв рiзних видiв мiжселищного (дальнього мiжмiського i примiського) транспорту, їх призначення, потужнiсть i розмiщення визначаються, виходячи iз ролi зовнiшнього транспортного вузла в регiональнiй транспортнiй мережi, очiкуваного обсягу соцiально-економiчних зв’язкiв, i повиннi бути ув’язанi з основними планувальними елементами системи розселення.

При розвитку i розмiщеннi транспортних комплексiв за основу приймаються розробки спецiалiзованих з того чи iншого виду транспорту проектних органiзацiй, рiшення i тенденцiї розвитку транспортної iнфраструктури регiональних схем розселення, схем i проектiв районного планування.

7.4 Залiзницi й автомобiльнi дороги загальної мережi слiд проектувати в обхiд мiст з органiзацiєю зручних з’єднань з усiма примикаючими до вузла лiнiями вiдповiдно до чинних норм.

7.5 При розмiщеннi транспортних споруд i пристроїв слiд резервувати територiї для їх розвитку на перспективу, передбачати улаштування санiтарно-захисних зон i дотримання протипожежних вимог (склад земель з того чи iншого виду зовнiшнього транспорту визначається Положенням про землi транспорту, а необхiднi територiї — нормами вiдведення земель i нормами технологiчного проектування окремих транспортних комплексiв).

7.6 Пасажирськi залiзничнi станцiї слiд розмiщувати з боку основної частини сельбищної територiї, забезпечуючи зручнi транспортнi зв’язки з центром мiста, його житловими i промисловими районами, та проектувати переважно прохiдного типу.

7.7 Пункти зупинок з примiсько-мiським пасажирським рухом необхiдно розмiщувати поблизу житлових й промислових районiв, мiсць масового вiдпочинку й вiдвiдування населенням, а також у зонах масової посадки на мiський транспорт (станцiї метрополiтену, пункти зупинок трамвая, автобусiв, тролейбусiв). Вiдстань мiж пунктами зупинок повинна прийматися в межах 1,5–3,0 км, а мiж зонними станцiями — 10–20 км. При цьому пункти зупинок мiських видiв транспорту треба змiщувати на вiдстань не менше 50 м.

7.8 Мiж залiзничними колiями, станцiями i житловою забудовою необхiдно дотримуватись санiтарно-захисної зони, ширина якої (рахуючи вiд осi крайньої залiзничної колiї до будинкiв) встановлюється залежно вiд iнтенсивностi руху поїздiв: на головних дорогах I, II, III категорiй — 100 м, на станцiйних i пiд’їзних шляхах — 50 м.

Примiтка. У кожному випадку не менше 50% площi санiтарно-захисної зони повинно бути озеленено, її ширину до меж садових дiлянок слiд приймати не менше 50 м.

7.9 Кiлькiсть i спецiалiзацiя вантажних станцiй i вантажних дворiв, що розвиваються, повиннi встановлюватися виходячи iз розмiщення у планi мiста промислових територiй, сельбищних районiв, сортувальних станцiй. Залежно вiд конкретних умов вантажнi станцiї слiд розмiщувати за сельбищними районами мiста на внутрiшньовузлових ходах, окружних дорогах, з’єднувальних гiлках або спецiальних ходах, якi обслуговують ряд промислових пiдприємств.

У великих транспортних вузлах доцiльне кооперування вантажних i промислових станцiй, що дозволить скоротити площi територiй, зайнятих дорожнiми пристроями, i пiдвищити економiчну ефективнiсть роботи транспорту.

7.10 Станцiї, якi обслуговують наливнi бази i бази з iншими небезпечними або курними матерiалами, слiд розмiщувати за межами житлових районiв мiста на вiдстанях, що забезпечують дотримання санiтарно-гiгiєнiчних вимог i вимог безпеки. Територiї для розмiщення великих вантажних станцiй повиннi бути завдовжки 2,5–3 км i завширшки 300 м (30–100 га).

7.11 Вантажнi двори слiд розмiщувати за межами сельбищної територiї, максимально наближаючи до основних споживачiв i прикрiплюючи до основних напрямкiв, забезпечуючи зручними транспортними зв’язками з тими районами мiста, сортувальними i вантажними станцiями, якi вони обслуговують.

7.12 Сортувальнi станцiї повиннi бути винесенi за межi мiської забудови, а промисловi — у вiдповiднi промисловi райони. За можливостi їх треба об’єднувати. Для скорочення пробiгiв автомобiльного транспорту їх слiд розмiщувати у районах масового навантаження й вивантаження вантажiв, поблизу перевалочних пунктiв i пунктiв мiсцевої роботи (великих морських i рiчкових портiв), залiзничних обходiв мiст.

7.13 Існуючi малодiяльнi пiд’їзнi залiзничнi шляхи, якi проходять по сельбищнiй територiї мiста, слiд при вiдповiдному обгрунтуваннi намiчати до виносу з передачею того вантажообороту, що вони виконують, на автомобiльний транспорт.

Заново споруджуванi пiд’їзнi залiзничнi шляхи слiд розмiщувати у смузi вiдведення магiстральних залiзниць, а вводи окремих промислових майданчикiв — пiд кутом до пiд’їзного шляху.

7.14 У великих мiстах треба передбачати розмiщення одного центрального автовокзалу для далекого мiжмiського (кiнцевого i транзитного) сполучення i декiлькох (однiєї — трьох) примiських пасажирських автостанцiй, розмiщуваних у серединнiй або периферiйнiй зонi мiста на основних, найбiльш завантажених примiським автобусним сполученням виходах автомобiльних дорiг, поблизу станцiй швидкiсного пасажирського транспорту. Бажано забезпечити прямий безпересадочний транспортний зв’язок з центром мiста, великими житловими й промисловими районами, ринками й вокзалами iнших видiв зовнiшнього транспорту.

У малих i середнiх мiстах автовокзали або автостанцiї допускається наближати до центральних районiв, включаючи їх у комплекси громадських i торгових центрiв. Доцiльно створювати, в основному, об’єднанi залiзнично-автобуснi станцiї з розвинутою мережею внутрiшньомiських, головним чином, автобусних, пiдвiдних видiв транспорту.

7.15 У мiстi-центрi системи розселення слiд передбачати розмiщення вантажних автостанцiй.

У мiстах з розвинутим зовнiшнiм транспортним вузлом вантажнi автостанцiї треба розмiщувати поблизу промислово-складських районiв, вiддалених вiд залiзничних i водних вантажних пристроїв, поряд з магiстралями переважно вантажного руху, а при великому обсязi робiт з перевантаження вантажiв з одного виду транспорту на iнший — сумiщувати iз спорiдненими за технологiєю комплексами. При вiдведеннi територiї для будiвництва вантажних автостанцiй залежно вiд обсягу й характеру виконуваних операцiй загальнi розмiри дiлянки рекомендується приймати у межах 0,3–2,0 га.

7.16 Можливими мiсцями розташування мотелiв i кемпiнгiв на пiдходах до мiст є дiлянки на автодорогах I i II технiчних категорiй, поблизу мiсць масового вiдпочинку трудящих, у мальовничих та iсторичних мiсцях. Площа територiї мотелiв i кемпiнгiв визначається виходячи з норм 75–100 м i 135–150 м на одне мiсце.

7.17 Станцiї технiчного обслуговування i автозаправочнi станцiї (АЗС) для обслуговування замiського автотранспорту необхiдно розмiщувати бiля автомобiльних дорiг (АЗС, як правило, з двох бокiв) при в’їздах у населенi пункти або при виїздах з них, сумiщуючи з готелями, ресторанами та iншими будинками дорожньо-транспортної служби. Розмiр дiлянки станцiй технiчного обслуговування i автозаправочних станцiй повинен прийматися залежно вiд їх класу у межах 0,3–0,5 га. Бiля в’їздiв у найзначнiшi, значнi i великi мiста необхiдно передбачати мийнi пункти.

7.18 Аеропорти слiд розмiщувати у примiських зонах мiст з рiчним пасажирооборотом до 1 млн. чол. у 30–40-хвилиннiй транспортнiй доступностi вiд мiста-центру (вiдстань 20–30 км) i обслуговувати декiлька близько розмiщених населених пунктiв. Необхiднiсть створення другого аеропорту виникає у мiстах з кiлькiстю населення 800–1000 тис. чол. (рiчний пасажирооборот вiд 1 до 5 млн. чол.) з їхньою спецiалiзацiєю для пасажирiв мiждержавних, мiжобласних i мiсцевих повiтряних лiнiй.

Якщо аеропорт знаходиться бiля або в оточеннi мiської забудови, розглядається питання про його винесення або використання для зльоту й посадки тiльки легких лiтакiв i вертольотiв.

7.19 Мiськi аеровокзали слiд споруджувати у кожному мiстi, у якому є аеропорт, а також у мiстах, розташованих у зонi обслуговування даного аеропорту, де на перспективу очiкується пасажирооборот не менше 2 млн. чол. на рiк i аеропорт вiддалений вiд межi мiської забудови не менше як на 15 км.

Якщо пасажиропотоки до аеровокзалу не перевищують 1500 люд./год, доцiльно створювати один, а при пасажиропотоцi бiльше 1500 люд./год. — не менше двох мiських аеровокзалiв.

Мiськi аеровокзали й агентства слiд розмiщувати на основних магiстралях, якi з’єднують аеропорт з мiстом, поблизу пересiкання транспортних магiстралей у мiсцях, зручно зв’язаних мiським транспортом з центром мiста i його основними житловими масивами (бiля станцiй метрополiтену або зупинок iнших видiв швидкiсного транспорту), об’єднуючи з автобусними станцiями, залiзничними, рiчковими або морськими вокзалами.

7.20 У значних прирiчних мiстах рiчковий вокзал слiд розмiщувати за можливостi ближче до центральної частини мiста, поблизу залiзничних станцiй i автовокзалiв, великих сельбищних районiв, центрiв культурно-побутового обслуговування, у представницьких мiсцях у зонi пiшохiдних площ i бульварiв, розкритих на акваторiю, iз створенням виразних архiтектурних ансамблiв i мати зручний надiйний i швидкий транспортний зв’язок з усiма поселеннями, а також пасажирськими пристроями зовнiшнього залiзничного i автомобiльного транспорту (у великих мiстах можливе сумiщення рiчкових вокзалiв iз залiзничними i автобусними).

По берегах рiчок поблизу окремих великих пасажироутворюючих поглинаючих пунктiв, а також мiських i сiльських поселень, мiсць масового вiдпочинку трудящих, повинна бути створена мережа пасажирських причалiв вiдповiдної пропускної здатностi з необхiдними пристроями для обслуговування внутрiшньомiських i мiжселищних потокiв, пов’язана iз зупинками громадського транспорту.

7.21 Перевалочнi райони, де здiйснюється взаємодiя переважно рiчкового i залiзничного транспорту, доцiльно розмiщувати на межi або на вiддаленнi вiд мiської забудови, за можливостi ближче до сортувальних i великих вантажних залiзничних станцiй. Причали промислових пiдприємств рекомендується розмiщувати поблизу обслуговуваних пiдприємств i за можливостi передбачати їхнiй технологiчний зв’язок з причалами загального користування. При цьому пiд’їзнi залiзнично- i автодорожнi пiдходи не повиннi проходити по густонаселених дiлянках прилеглого району i вiдрiзати мiсто вiд рiчки. Район курних вантажiв треба розмiщувати з розривом вiд сельбищних територiй не менше 300 м.

7.22 Пристрої для технiчного обслуговування, ремонту й зимового вiдстою флоту слiд розмiщувати за межами сельбищних територiй нижче за течiєю рiчки на вiддаленнi вiд водозаборiв i мiсць вiдпочинку населення. На морському узбережжi такi пристрої треба розмiщувати з протилежного боку тiєї частини узбережжя, де знаходяться кращi пляжi й курорти.

7.23 Райони рiчкового порту, призначенi для розмiщення складiв легкозаймистих i горючих рiдин, треба розташовувати нижче за течiєю рiчки на вiдстанi не менше 500 м вiд житлової забудови, мiсць масового вiдпочинку населення, пристаней, рiчкових вокзалiв, рейдiв вiдстою суден, гiдроелектростанцiй, промислових пiдприємств i мостiв. Допускається їхнє розмiщення вище за течiєю рiчки вiд перелiчених об’єктiв на вiдстанi, м, не менше, для складiв категорiй: I — 5000, II i III — 3000.

7.24 Мiж портом i сельбищною територiєю мiста, а також мiж окремими районами порту передбачаються санiтарно-захиснi зони i розриви, ширина яких приймається у межах 100–200 м.

Вiдстанi вiд меж спецiалiзованих районiв нових морських i рiчкових портiв до житлової забудови слiд приймати, м, не менше:

а) вiд меж районiв перевантаження й зберiгання курних вантажiв — 300

б) вiд резервуарiв i зливно-наливних пристроїв легкозаймистих i горючих рiдин на складах категорiї I — 200

в) те саме, на складах категорiй II i III — 100

г) вiд меж рибного порту (без рибообробки на мiсцI) — 100

7.25 Бази маломiрного флоту (малi — до 500, середнi — 1000–2000 i великi — понад 2000 одиниць зберiгання) слiд розмiщувати у примiських зонах або у мiстi за наявностi достатнiх акваторiй за сельбищними територiями i за межами зон масового вiдпочинку, забезпечуючи при цьому зручними транспортними зв’язками з житловими районами мiста.

При будiвництвi одного типового елiнгу з двоярусним зберiганням човнiв площа дiлянки бази на 500 суден становитиме 1,7 га, при будiвництвi двох елiнгiв на 250 суден кожний з двоярусним зберiганням — близько 2 га. Розмiр дiлянки при одноярусному стелажному зберiганнi суден слiд приймати (на одне мiсце) для прогулянкового флоту 27 м , для спортивного — 75 м .

<полное_название xml:id="x9lajmvlv5w7yw7va4stzgxu87">Мережа вулиць i дорiг

Мережа вулиць i дорiг

7.26* Мережу вулиць i дорiг населених пунктiв треба проектувати у виглядi єдиної системи з урахуванням функцiонального призначення окремих вулиць i дорiг, iнтенсивностi транспортного, пiшохiдного i велосипедного руху, архiтектурно-планувальної органiзацiї територiї i характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища.

У складi вулично-дорожньої мережi треба видiляти вулицi й дороги магiстрального й мiсцевого значення. Категорiї вулиць i дорiг треба призначати вiдповiдно до класифiкацiї, наведеної у додатку 7.1.

Територiя вулиць i дорiг всiх категорiй, вiдокремлюються вiд iнших функцiональних територiй поселень геодезичне за фiксованими границями — червоними лiнiями. Розбивочнi креслення червоних лiнiй призначаються для забезпечення регулювання i мiстобудiвного контролю при забудовi, реконструкцiї i благоустрої поселень, при вiдведеннi земельних дiлянок, встановленнi умов їх використання.

7.27 Розрахунковi параметри вулиць i дорiг мiст слiд приймати за таблицею 7.1.

                                                                                                                                                                Таблиця 7.1

Група поселень

Категорiя вулиць i дорiг

Розрахункова швидкiсть руху, км/год.

Ширина смуги руху, м

Кiлькiсть смуг проїзної частини

Найбiльший поздовжнiй схил, ‰

Найменшi радiуси кривих у планi, м

Ширина тротуару, м

Магiстральнi вулицi i дороги

Найзначнiшi, значнi мiста

Загальномiського значення безперервного руху

100

3,75

6–8

40

500

4,5

Те саме регульованого руху

80

3,75

4–6

50

400

3,0

Районного значення

70

3,75

4–6

60

250

2,25

Великi мiста

Загальномiського значення

80

3,75

4–6

60

400

3,0

Районного значення

60

3,75

2–4

60

250

2,25

Середнi, малi мiста

Магiстральнi вулицi (дороги)

60

3,75

2–4

60

250

2,25

Вулицi i дороги мiсцевого значення

Усi групи поселень

Житловi вулицi

40

3,50

2–3*)

70

125

1,5

Дороги у промислових i комунально-складських зонах

40

3,75

2

60

250

1,5

Проїзди

30

3,0–3,5

1–2

80

30

0,75

Пiшохiднi вулицi й дороги

4

0,75

2–6

60

-

-

Велосипеднi дорiжки

30

1,50

1–2

40

50

-

____________

*) З урахуванням стоянок легкових автомобiлiв.

Примiтка 1.До житлових будинкiв заввишки 9 поверхiв i бiльше та до громадських будинкiв i гаражiв заввишки 5 поверхiв i бiльше слiд передбачати проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, що придатнi для проїзду пожежних машин з двох поздовжнiх сторiн багатосекцiйних житлових будинкiв та громадських будинкiв i гаражiв i з усiх сторiн односекцiйних житлових будинкiв. До житлових громадських будинкiв, гаражiв меншої поверховостi допускається влаштування проїздiв з однiєї поздовжньої сторони.

Примiтка 2.Велосипеднi дорiжки слiд передбачати за напрямками найбiльш iнтенсивних транспортних i пiшохiдних потокiв у малих, середнiх i великих мiстах, сiльських населених пунктах, а також функцiональних зонах найзначнiших i значних мiст (сельбищних, промислових, ландшафтно-рекреацiйних). Прокладати їх необхiдно iзольовано вiд цих потокiв.

Примiтка 3*.Дорiжки для проїзду iнвалiдних колясок слiд прокладати за основними напрямками руху iнвалiдiв у межах населених пунктiв або їх районiв до вiдповiдних установ охорони здоров’я, соцiального забезпечення, торгiвлi, спорту, фiзкультури тощо, передбачаючи при цьому необхiдне обладнання перехресть (пандуси-з’їзди, свiтлофори тощо).

Допускається сумiщення дорiжок для руху iнвалiдних колясок з велосипедними i пiшохiдними дорiжками.

Ширина пiшохiдних дорiжок i тротуарiв, якi забезпечують рух iнвалiдiв i людей похилого вiку на крiслах-колясках, повинна бути не менше 1,8 м при двосторонньому русi та 1,2 м — при односторонньому. Величина схилiв пiшохiдних дорiжок i тротуарiв не повинна перевищувати: поздовжнiх — 40‰, поперечних — 10‰.

Примiтка 4*.Вздовж пiшохiдних дорiжок для людей похилого вiку та iнвалiдiв на крiслах-колясках i людей з фiзичними недугами слiд влаштовувати майданчики для вiдпочинку через кожнi 300 м. Розмiри майданчикiв для вiдпочинку приймати не менше: 150 см × 180 см при поворотi крiсла-коляски на 90°; 180 см × 190 см — 180°; 210 см × 210 см — 360°.

Примiтка 5*.При реконструкцiї магiстральних вулиць i дорiг, що знаходяться в стиснених умовах капiтальної забудови, особливо в центральних iсторично сформованих районах мiст, ширину їх смуг руху при вiдповiдному обґрунтуваннi допускається зменшувати до 3,5 м, а житлових вулиць — до 3 м.

7.28 При проектуваннi мережi магiстральних вулиць i дорiг слiд виходити iз вимог органiзацiї рацiональної системи громадського пасажирського транспорту, нормативної доступностi його зупинок, необхiдностi диференцiацiї трас руху транспортних потокiв з екологiчних мiркувань.

7.29 Вилучений (змiна № 9).

7.30 На першу чергу будiвництва магiстральних вулиць безперервного руху допускаються окремi пересiкання в одному рiвнi або з неповною розв’язкою руху в рiзних рiвнях при обов’язковому резервуваннi територiї i пiдземного простору для можливостi будiвництва у майбутньому повних розв’язок транспортного i пiшохiдного руху.

7.31 При прокладаннi магiстральних вулиць безперервного руху в районах житлової забудови необхiдно додатково передбачати мiсцевi проїзди одностороннього руху завширшки 7 м.

7.32* Ширина вулиць i дорiг визначається розрахунком залежно вiд iнтенсивностi руху транспорту i пiшоходiв, складу елементiв, якi розмiщуються в межах поперечного профiлю (проїзнi частини, технiчнi смуги для прокладання пiдземних комунiкацiй, тротуари, зеленi насадження тощо), з урахуванням санiтарно-гiгiєнiчних вимог i вимог цивiльної оборони. Як правило, ширина вулиць i дорiг у червоних лiнiях приймається, м:

а) магiстральних вулиць — 50–80

б) вулиць i дорiг мiсцевого значення — 15–25.

Вiдстань вiд краю основної проїжджої частини магiстральних дорiг до лiнiї регулювання житлової забудови слiд приймати не менше 50 м, а при застосуваннi шумозахисних пристроїв — не менше 25 м.

7.33, 7.34, 7.35, таблиця 7.2 — вилученi (змiна № 9).

7.36 Класифiкацiю i параметри вулиць i дорiг сiльських населених мiсць треба приймати за таблицею 7.3.

                                                                                                                                                                Таблиця 7.3

Категорiя вулиць i дорiг

Ширина смуги руху, м

Кiлькiсть смуг руху

Найменша ширина тротуару, м

Селищна дорога

3,5

2–4

-

Головна вулиця

3,5

2–4

1,5

Житлова вулиця

3,0

2

1,0

Проїзд

3,5

1–2

-

Дорога господарського призначення

4,5

1

-

Пiшохiдна дорога

0,75

2–4

-

7.37 З метою оптимiзацiї дорожнього руху, забезпечення його безпеки i скорочення несприятливого впливу транспорту на навколишнє середовище для мiст з населенням понад 50 тис. жителiв треба розробляти комплекснi схеми органiзацiї дорожнього руху, передбачаючи за необхiдностi впровадження систем автоматизованого управлiння.

<полное_название xml:id="xb8m2us63d392j85lp08i5zdyl">Мережа громадського пасажирського транспорту i пiшохiдного руху

Мережа громадського пасажирського транспорту i пiшохiдного руху

7.38 Проектування системи пасажирського транспорту здiйснюється на пiдставi прогнозу пасажиропотокiв на рiзнi розрахунковi термiни.

Органiзацiю громадського транспорту для мiст з населенням 250 тис. чол. i бiльше слiд вирiшувати на пiдставi комплексних схем розвитку всiх видiв мiського пасажирського транспорту. Допускається розроблювати такi схеми за наявностi складних транспортних проблем у мiстах з населенням вiд 100 до 250 тис. чол. У цьому випадку їх треба сумiщувати iз схемами органiзацiї дорожнього руху.

Види громадського пасажирського транспорту вибираються на пiдставi розрахункових пасажиропотокiв i дальностi поїздки пасажирiв. Провiзна здатнiсть рiзних видiв транспорту, параметри обладнань i споруд (платформи, посадочнi майданчики тощо) визначаються при нормi наповнення рухомого складу на розрахунковий термiн — 4 люд./м вiльної площi пiдлоги пасажирського салону для звичайних видiв наземного транспорту i 3 люд./м — для швидкiсного транспорту.

7.39 При виборi видiв пасажирського громадського транспорту треба керуватися орiєнтовною провiзною спроможнiстю i швидкiстю сполучення рiзних видiв транспорту, данi яких наведенi у таблицi 7.4.

                                                                                                                                                                  Таблиця 7.4

Транспорт

Середня швидкiсть сполучення, км/год.

Провiзна здатнiсть лiнiї транспорту в одному напрямку, тис. пас./год.

Автобус

17–20

3–5

Тролейбус

16–18

4–7

Трамвай

15–17

6–12

Експрес-автобус

20–25

До 10

Швидкiсний трамвай

25–30

10–20

Метрополiтен

40–45

20–45

Електрифiкована залiзниця

50–60

30–50

Монорейкова дорога

60–70

10–30

7.40 Щiльнiсть мережi лiнiй наземного громадського пасажирського транспорту на забудованих територiях слiд приймати залежно вiд їх функцiонального використання та iнтенсивностi пасажиропотокiв, як правило, 1,5–2,5 км/км . При цьому треба забезпечувати нормативнi вiдстанi пiдходу до зупинок громадського транспорту.

У центральних районах значних i найзначнiших мiст щiльнiсть мережi допускається збiльшувати до 4–4,5 км/ км .

7.41 Дальнiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту треба приймати не бiльше 500 м.

У загальномiському центрi дальнiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту вiд об’єктiв масового вiдвiдування повинна бути не бiльшою 250 м; у виробничих i комунально-складських зонах — не бiльше 400 м вiд прохiдних пiдприємств; у зонах масового вiдпочинку й спорту — не бiльше 800 м вiд головного входу.

В умовах складного рельєфу за вiдсутностi спецiального пiдйомного транспорту вiдстанi пiшохiдних пiдходiв до зупинок мiського транспорту (радiуси пiшохiдної доступностi зупинок) слiд зменшувати залежно вiд величин схилiв мiсцевостi за аналогiєю з радiусами, якi наведенi в додатку 6.3, таблиця 2.

У районах iндивiдуальної садибної забудови дальнiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту може бути збiльшена у великих, значних i найзначнiших мiстах до 600 м, у малих i середнiх — до 800 м.

7.41а* Пiшохiднi переходи через магiстральнi дороги i вулицi загальномiського значення регульованого руху, якi влаштовуються в одному рiвнi з проїжджою частиною, необхiдно розмiщувати не менше 300 м один вiд одного, а через магiстральнi вулицi районного значення — не менше 250 м. Найменшу ширину переходiв для цих категорiй дорiг i вулиць приймати вiдповiдно 6 i 4 м.

7.42 Вiдстанi мiж пунктами зупинок на лiнiях громадського пасажирського транспорту у межах територiй населених пунктiв слiд приймати, м: для автобусiв, тролейбусiв i трамваїв 400–600, експрес-автобусiв i швидкiсних трамваїв 800–1200, метрополiтену 1000–1500, електрифiкованих залiзниць 1500–2000.

<полное_название xml:id="x8bgi8ez8y3f73y0boxk52l8l3">Споруди i пiдприємства для зберiгання i обслуговування транспортних засобiв

Споруди i пiдприємства для зберiгання i обслуговування транспортних засобiв

7.43 Зберiгання легкових автомобiлiв у мiстах (населених пунктах) слiд передбачати вiдповiдно до функцiонального зонування їх територiй. У житлових районах повинне бути забезпечене постiйне зберiгання усiх автомобiлiв (100%), якi належать жителям цих районiв, тимчасове зберiгання автомобiлiв вiдвiдувачiв.

Кiлькiсть мiсць постiйного зберiгання легкових автомобiлiв у житлових районах визначається, виходячи iз кiлькостi населення даного району на розрахунковий термiн i розрахункового рiвня автомобiлiзацiї, а тимчасового зберiгання, — виходячи з умов забезпечення цими мiсцями як мiнiмум 10% розрахункового парку автомобiлiв, якi належать жителям даного району.

При розробленнi проектної документацiї на будiвництво житлових комплексiв та окремих житлових будинкiв залежно вiд передбачуваної їх категорiї за рiвнем комфорту та соцiальної спрямованостi конкретизується прийнята в мiстобудiвнiй документацiї потреба в машино-мiсцях для цих будинкiв та тип гаража чи вiдкритої автостоянки з використанням даних таблицi 7.4а.

                                                                                                                                                             Таблиця 7.4а


з/п

Тип житлового будинку i квартир за рiвнем комфорту та соцiальної спрямованостi

Кiлькiсть машино-мiсць на двох- або бiльшекiмнатну квартиру

для постiйного зберiгання автомобiлiв

для тимчасового зберiгання автомобiлiв (гостьовi стоянки)

1      

Житловi будинки, що розмiщуються у зонах мiста

центральнiй

1,0

0,1

серединнiй

0,8

0,1

периферiйнiй

0,5

0,1

2

Доступне житло, що будується за державної пiдтримки

0,4

0,1

3

Житловий фонд соцiального призначення (соцiальне житло)

0,1

0,1

Примiтка 1.Кiлькiсть машино-мiсць для однокiмнатних квартир визначається з використанням коефiцiєнта 0,5.

Примiтка 2.В умовах реконструкцiї кiлькiсть машино-мiсць на квартиру при вiдповiдному обґрунтуваннi допускається зменшувати, але не бiльше нiж на 20%.

7.44 Гаражi та автостоянки iндивiдуальних автомобiлiв слiд розмiщувати, в основному, на периферiї житлових районiв i мiжмагiстральних територiях або у їхнiх межах на дiлянках, вiддалених вiд мiсць, призначених для iгор дiтей i вiдпочинку населення, при дотриманнi санiтарно-гiгiєнiчних вимог щодо планування придомової територiї та площi озеленення.

7.45 У житлових районах iз новою багатоповерховою забудовою прiоритетним типом гаражiв для постiйного зберiгання iндивiдуальних легкових автомобiлiв повиннi бути окремо розташованi багатоповерховi наземнi (до 9 поверхiв), пiдземнi (до 5 поверхiв) та комбiнованi наземно-пiдземнi, в тому числi i механiзованi (автоматизованI) гаражi. Допускається влаштування гаражiв, вбудованих у першi, цокольнi й пiдвальнi поверхи багатоповерхових житлових будинкiв, а також вiдкритих автостоянок iз наступним їх перевлаштуванням у гаражi рiзного типу.

В умовах житлової забудови до 5 поверхiв постiйне зберiгання легкових автомобiлiв має здiйснюватись у малоповерхових (до 3 поверхiв) окремо розташованих наземних, пiдземних та наземно-пiдземних, у тому числi й механiзованих (автоматизованих) гаражах найпростiших типiв, а також на вiдкритих автостоянках, розмiщуваних на непридатних пiд iншу забудову дiлянках.

При розмiщеннi об’єктiв у центральних iсторично-сформованих районах крупнiших, крупних та великих мiст будiвництво житлових будинкiв необхiдно передбачати лише з пiдземними гаражами.

Примiтка.Пiд житловими будинками пiдземнi гаражi допускається розмiщувати тiльки для легкових автомобiлiв, якi належать громадянам.

7.46* Довжина пiшохiдного пiдходу до гаражiв i автостоянок постiйного зберiгання легкових автомобiлiв вiд мiсця проживання володаря не повинна перевищувати 800 м, а в умовах реконструкцiї — 1000 м.

Вiддаленiсть автостоянок, призначених для тимчасового зберiгання вiд входiв у житловi будинки, не повинна перевищувати 150 м.

Примiтка*.Вiдстань автостоянок i гаражiв для iнвалiдiв вiд житлових будинкiв, а також розмiщення автостоянок для iнвалiдiв бiля громадських будинкiв i споруд, бiля входiв на територiю пiдприємств, на яких використовується їх праця, не повинна перевищувати 50 м.

7.47* При розрахункових рiвнях автомобiлiзацiї, якi перевищують умовно усередненi (п. 7.2), а також в умовах реконструкцiї допускається постiйне зберiгання частини парку легкових автомобiлiв, якi належать громадянам даного житлового району, за його межами — на «незручних» для iнших видiв будiвництва територiях, у зонах i санiтарних розривiв промислових пiдприємств, у смугах вiдведення залiзничних i автомобiльних дорiг безперервного руху.

При цьому повинна бути забезпечена пiшохiдно-транспортна доступнiсть мiсць постiйного зберiгання легкових автомобiлiв у межах 15 хв.

Збiльшення кiлькостi машино-мiсць на iснуючих боксових гаражах та на вiдкритих автостоянках може здiйснюватися шляхом поступової надбудови над ними двох-трьох поверхiв при дотриманнi санiтарно-гiгiєнiчних вимог до їх облаштування (умови захисту вiд шуму, розсiювання атмосферного повiтря, дотримання санiтарних розривiв).

7.48 Необхiдну для влаштування гаражiв i вiдкритих автостоянок площу земельних дiлянок приймати згiдно з .

Примiтка.Для механiзованих (автоматизованих) гаражiв розмiр земельної дiлянки визначається залежно вiд типу передбачуваного механiзованого (автоматизованого) пристрою.

7.49* Кiлькiсть в’їздiв i виїздiв та найменшу вiдстань до в’їздiв на дiлянки гаражiв i вiдкритих автостоянок та виїздiв iз них слiд приймати згiдно з , а проїзди до них — згiдно з .

7.50 Вiдстанi вiд наземних i комбiнованих (наземно-пiдземних) гаражiв i автостоянок легкових автомобiлiв до житлових i громадських будинкiв слiд приймати не менше тих, що наведенi у таблицi 7.5.

                                                                                                                                                                Таблиця 7.5

Будинки, до яких визначаються вiдстанi

Вiдстанi, м, вiд гаражiв i вiдкритих автостоянок при кiлькостi легкових автомобiлiв

10 i менше

11–50

51–100

101–300

понад 300

Житловi будинки, у т. ч. торцi житлових будинкiв без вiкон

10

10

15

10

25

15

35

25

50

35

Громадськi будинки

10

10*)

15

25

25

Загальноосвiтнi школи i дитячi установи (дошкiльнI)

15

25

25

50

*)

Лiкувальнi установи iз стацiонаром

25

50

*)

*)

*)

____________

*) Визначається за погодженням з органами Державного санiтарного нагляду.

Примiтка 1.Вiдстанi слiд визначати вiд вiкон житлових i громадських будинкiв i вiд меж земельних дiлянок загальноосвiтнiх шкiл, дитячих дошкiльних установ i лiкувальних установ iз стацiонаром до стiн гаража або меж вiдкритої стоянки.

Примiтка 2.Вiдстань вiд секцiйних житлових будинкiв до вiдкритих майданчикiв мiсткiстю 101–300 машин, якi розмiщуються уздовж поздовжнiх фасадiв, слiд приймати не менше 50 м.

Примiтка 3.Протипожежнi вiдстанi вiд гаражiв до житлових i громадських будинкiв та мiж гаражами слiд приймати за Додатком 3.1.

Примiтка 4.Для гаражiв мiсткiстю бiльше 10 машин зазначенi у таблицi 7.5 вiдстанi допускається приймати за iнтерполяцiєю.

Примiтка 5*.Проектування i розмiщення примiщень для зберiгання автомобiлiв з газопаливною системою пiд житловими, громадськими i адмiнiстративними будинками, а також в окремо розташованих пiдземних гаражах та в наземних гаражах закритого типу забороняється.

                                                                                                                                                            Таблиця 7.5а*

Об’єкти, до стiн яких визначається вiдстань

Вiдстань, м, не менше вiд станцiй технiчного обслуговування при кiлькостi постiв:

10 та менше

11–30

бiльше 30

Житловi будинки, у т. ч. торцi житлових будинкiв без вiкон

15**)

15**)

25

25

50

50

Громадськi будинки

15**)

20

20

Загальноосвiтнi школи i дитячi установи (дошкiльнI)

50

*)

*)

Лiкувальнi установи iз стацiонаром

50

*)

*)

____________

*) Визначаються за погодженням з органами Державного санiтарного нагляду.

**) Приймається не менше протипожежних вiдстаней згiдно з таблицею 1 додатка 3.1.

7.51 Основним типом споруд для тимчасового зберiгання легкових автомобiлiв працiвникiв i вiдвiдувачiв загальномiського центру, громадських комплексiв та окремих будинкiв i споруд, розмiщуваних у рiзних функцiональних зонах мiст, включаючи й перехоплюючi стоянки, що розмiщуються з метою розвантаження центральної частини в периферiйнiй та серединнiй зонах мiст у вузлах пересадки на швидкiснi види внутрiшньомiського пасажирського транспорту (метро, трамвай, залiзниця), повиннi бути окремо розташованi наземнi, пiдземнi, наземно-пiдземнi, вбудовано/прибудованi в першi, цокольнi й пiдземнi поверхи в/до громадських будинкiв (за винятком будинкiв закладiв охорони здоров’я, фiзичної культури, дитячих дошкiльних установ, дитячих будинкiв, установ культури, мистецтва та громадського харчування), в тому числi й мало- та середньояруснi механiзованi (автоматизованI) гаражi, а також тимчасовi вiдкритi автостоянки. У межах територiй, що мають особливу iсторико-культурну цiннiсть та в районах iсторичної забудови мiст необхiдно передбачати розмiщення лише пiдземних гаражiв.

Розрахункову кiлькiсть машино-мiсць на автостоянках i в гаражах бiля громадських комплексiв, закладiв, окремих будинкiв i споруд масового вiдвiдування необхiдно приймати за даними таблицi 7.6.

                                                                                                                                                              Таблиця 7.6


з/п

Громадськi будинки i споруди масового вiдвiдування

Розрахункова одиниця

Кiлькiсть машино-мiсць

1

Установи управлiння, громадськi, науковi, проектнi, фiнансовi та юридичнi органiзацiї:

На 100 працюючих

державного та загальномiського значення

15–20

районнi

10–15

2

Одно- та багатофункцiональнi окремi будинки, комплекси(центри) комерцiйно-дiлової дiяльностi (адмiнiстративно-дiловi та бiзнес-центри офiснi комплекси), площею бiльше 100 м

На 100 працюючих та одночасних вiдвiдувачiв

5–10

3

Вищi та середнi навчальнi заклади

На 100 викладачiв та спiвробiтникiв

10–15

На 100 студентiв

3–5

Пiдприємства торгiвлi та громадського харчування:

4

Ресторани i кафе

На 100 мiсць у залi

8–10

Торговi центри унiвермаги унiверсами (супермаркети), магазини з площею торгових залiв м :

На 100 м торгової площi

100–500

1–2

500–2000

2–3

2000–5000

3–5

понад 5000

5–8

Спецiалiзованi магазини з виставковими залами

1–2

Ринки

На 50 торгових мiсць

20–25

Заклади вiдпочинку, культури та мистецтва

5

Театри, цирки, кiнотеатри, концертнi зали, будинки творчостi, бiблiотеки, музеї

На 100 мiсць у залах чи одночасних вiдвiдувачiв

15–20

Розважальнi та виставковi центри i примiщення культовi споруди

На 100 вiдвiдувачiв

15–20

Парки культури та вiдпочинку

На 100 вiдвiдувачiв

5–7

Лiкувально-профiлактичнi заклади:

6

Лiкарнi диспансери пологовi будинки

На 100 лiжок

10–15

Полiклiнiки

На 100 вiдвiдувачiв

10–15

Готелi

7

Готелi вищих категорiй (*****, ****)

На 100 номерiв

15–20

Готелi нижчих категорiй (***, ** та *)

На 100 номерiв

10–15

Мотелi

На 100 номерiв

100

8

Пiдприємства побутового обслуговування населення (будинки побуту, хiмчистки, лазнI)

На 100 працюючих та одночасних вiдвiдувачiв

5–8

9

Спортивнi будiвлi i споруди, стадiони, зали i басейни

На 100 вiдвiдувачiв та обслуговуючого персоналу

6–10

10

Вокзали залiзничного, рiчкового, морського, автомобiльного i повiтряного транспорту

На 100 пасажирiв, якi прибувають у годину «пiк» та обслуговуючого персоналу

15–20

Примiтка 1.Мiнiмальнi норми у таблицi наведенi для мiст з вiдносно низьким рiвнем автомобiлiзацiї на розрахунковий термiн (до 280 автомобiлiв на 1000 жителiв), максимальнi — для мiст з вiдносно високим рiвнем автомобiлiзацiї (280–350 автомобiлiв на 1000 жителiв).

Примiтка 2*.На вiдкритих стоянках автомобiлiв бiля установ культурно-побутового обслуговування, пiдприємств торгiвлi i вiдпочинку, окремих будинкiв i споруд масового вiдвiдування, а також на автостоянках i в гаражах для постiйного зберiгання автомобiлiв слiд видiляти мiсця для особистих автотранспортних засобiв iнвалiдiв, визначаючи їх спецiальною розмiткою i спецiальними знаками. Мiсткiсть їх визначається залежно вiд загальної мiсткостi автостоянки чи гаража i складає: до 100 автомобiлiв — 4 мiсця-стоянки для iнвалiдiв; вiд 100 до 200–5 — 7 мiсць-стоянок; бiльше 200 — за розрахунком.

Для лiкувально-профiлактичних установ, якi вiдвiдують iнвалiди при їх амбулаторному лiкуваннi, кiлькiсть машино-мiсць для iнвалiдiв приймати з розрахунку 10–15% вiд загальної мiсткостi автостоянки.

Примiтка 3*.Розрахункова кiлькiсть машино-мiсць враховує зберiгання усiх категорiй легкових автомобiлiв, включаючи й мототранспортнi засоби (п. 7.2).

Примiтка 4*.Залежно вiд мiсцевих умов i при вiдповiдному обґрунтуваннi розрахункову кiлькiсть машино-мiсць допускається збiльшувати або зменшувати, але не бiльше нiж на 20%.

Примiтка 5*.У разi розмiщення в громадських будинках i спорудах рiзних за функцiональним призначенням об’єктiв масового вiдвiдування розрахунок загальної потреби в машино-мiсцях бiля них здiйснюється, як сума для кожного з цих об’єктiв.

Примiтка 6*.Стоянки установ та органiзацiй з малою кiлькiстю машино-мiсць рекомендується групувати у стоянки загального користування мiсткiстю не менше 20 машино-мiсць.

Примiтка 7*.Зональна (периферiйна, серединна та центральна зони) кiлькiсть та впорядкування машино-мiсць для тимчасового зберiгання автомобiлiв повиннi зменшуватися у напрямку вiд периферiї до загальномiського центру крупнiших, крупних та великих мiст.

7.52 У промислових i комунально-складських районах треба передбачати тимчасове зберiгання iндивiдуальних автомобiлiв трудящих вiдповiдних пiдприємств, а також постiйне зберiгання усiх вiдомчих (службових i спецiальних) легкових автомобiлiв, вантажних автомобiлiв, громадського транспорту та iнших транспортних засобiв.

Розрахункову кiлькiсть машино-мiсць на автостоянках для тимчасового зберiгання цих автомобiлiв у промисловiй i комунально-складськiй зонах треба визначати залежно вiд кiлькостi зайнятих на них трудящих i вiдвiдувачiв вiдповiдно до таблицi 7.7.

                                                                                                                                                               Таблиця 7.7

Пiдприємства та комплекси

Розрахункова одиниця

Кiлькiсть машино-мiсць

Промисловi пiдприємства

На 100 працюючих у двох сумiжних змiнах

7–10

Пiдприємства та установи комунального господарства

На 100 працюючих

7–10

Склади та складськi комплекси

На 100 працюючих

5–8

7.53 Пiшохiдну доступнiсть вiд входiв або прохiдних в установах i пiдприємствах, зазначених у таблицi 7.7, слiд приймати не бiльше 400 м.

7.54* Гаражi вiдомчих автомобiлiв i легкових автомобiлiв спецiального призначення, вантажних автомобiлiв, таксомоторiв, автобуснi й тролейбуснi парки, трамвайнi депо, а також станцiї технiчного обслуговування автомобiлiв слiд розмiщувати у промислових i комунально-складських зонах мiста, приймаючи параметричний ряд пiдприємств та розмiри їх земельних дiлянок згiдно з чинними нормативними документами.

Вiдстанi вiд станцiй технiчного обслуговування до житлових i громадських будинкiв необхiдно приймати згiдно з таблицею 7.5а та примiткою 1 до п. 7.50.

7.55* АЗС за умови дотримання санiтарно-гiгiєнiчних, екологiчних, протипожежних та iнших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправнi комплекси (далi — АЗК) з примiщеннями i окремими об’єктами сервiсного обслуговування водiїв i транспортних засобiв: для роздрiбної торгiвлi, швидкого харчування, технiчного обслуговування, миття i змащування автомобiлiв.

У населених пунктах АЗС, АЗК слiд розмiщувати на земельних дiлянках, планувально вiдокремлених вiд кварталiв житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежностi вiд рiвня автомобiлiзацiї населеного пункту, iнтенсивностi руху та споживчого попиту. Вибiр типу АЗС для конкретного мiсця розташування слiд проводити в залежностi вiд потужностi та технологiчних рiшень, згiдно з класифiкацiєю, наведеною у таблицi 7.8*, а також з урахуванням мiстобудiвних обмежень i вимог природоохоронного законодавства.

7.56* АЗК з пунктами технiчного обслуговування транспортних засобiв (технiчне обслуговування, миття, змащування автомобiлiв) слiд розмiщувати тiльки уздовж вулиць i дорiг промислових i комунально-складських зон, на їх територiях та на виїздах iз населених пунктiв. Забороняється розмiщувати цi АЗК у межах сельбищних територiй i зон вiдпочинку. Вимоги до розмiщення АЗК без пунктiв технiчного обслуговування транспортних засобiв слiд приймати такими, як при розмiщеннi АЗС.

                                                                                                                                                             Таблиця 7.8*

Класифiкацiя АЗС за потужнiстю та технологiчними рiшеннями

Типи АЗС за їх технологiчними рiшеннями

Категорiї АЗС за потужнiстю (за мiсткiстю резервуарiв та кiлькiстю автозаправок на годину)

Тип

Розмiщення резервуара

I — мала

II — середня

III — велика

вiдносно ПРК

вiдносно поверхнi дiлянки

сумарна мiсткiсть резервуарiв, м

найбiльша кiлькiсть заправок на годину, одиниць

сумарна (макс. одного) мiсткiсть резервуарiв, м

найбiльша кiлькiсть заправок на годину, одиниць

сумарна мiсткiсть резервуарiв, м

найбiльша кiлькiсть заправок на годину, одиниць

А

роздiльне (традицiйне)

пiдземне

вiд 10 до 40 включ.

до 80 включ.

бiльше 40 до 100 включ.

бiльше 80 до 150 включ.

бiльше 100 до 200 включ.

бiльше 150

Б

зблоковане (блочне)

пiдземне

вiд 10 до 40 включ.

до 80 включ.

бiльше 40 до 100 включ.

бiльше 80 до 150 включ.

бiльше 100 до 200 включ.

бiльше 150

В

роздiльне (модульне)

наземне

до 20 включ.

до 40 включ.

бiльше 20 до 80 включ. (до 20 включ.)

бiльше 40 до 100 включ.

-

-

Г

зблоковане (контейнерне)

наземне

до 20 включ.

до 40 включ.

бiльше 20 до 40 включ. (до 20 включ.)

бiльше 40 до 80 включ.

-

-

Примiтка 1.Резервуар вважається пiдземним, якщо найвищий рiвень пального в ньому знаходиться не менше як на 0,2 м нижче рiвня планувальної вiдмiтки прилеглої територiї на вiдстанi не менше 3,0 м вiд стiнки резервуара.

Примiтка 2.Одна ПРК може мати вiд 1 до 10 роздавальних пiстолетiв в залежностi вiд кiлькостi видiв пального та вiдсiкiв у резервуарi. При цьому в розрахунках потужностi АЗС приймається заправлення не бiльше двох автомобiлiв на одну ПРК одночасно, незалежно вiд кiлькостi пiстолетiв у нiй.

Примiтка 3.АЗС всiх типiв та категорiй при розмiщеннi у стислих мiстобудiвних умовах щiльної забудови можуть бути запроектованi iз додатковими технологiчними заходами щодо пiдвищеного рiвня екологiчної безпеки (додаток 7.2).

Примiтка 4.Малi АЗС при їх розмiщеннi на сельбищних територiях населених пунктiв призначаються для заправлення паливом тiльки легкових автомобiлiв та мiкроавтобусiв, а середнi та великi — для автомобiлiв всiх типiв за умови розмiщення за межами житлових кварталiв (мiкрорайонiв).

Примiтка 5.При визначеннi орiєнтовної потужностi АЗС за показником кiлькостi автозаправок на добу слiд керуватися таким спiввiдношенням — при пропускнiй здатностi до:

40 од./год. вiдповiдає 100 од./добу 135 од./год. вiдповiдає 500 од./добу

80 од./год. вiдповiдає 200 од./добу 150 од./год. вiдповiдає 750 од./добу

100 од./год. вiдповiдає 250 од./добу бiльше 150 од./год. вiдповiдає бiльше 1000 од./добу

7.57* АЗС слiд розмiщувати: в найзначнiших та великих мiстах уздовж магiстральних вулиць загальномiського та районного значення, в середнiх та малих мiстах — уздовж магiстральних вулиць i дорiг, а також уздовж вулиць i дорiг промислових i комунально-складських зон та на їх територiях.

Розмiщувати АЗС на пiшохiдних вулицях та внутрiшньоквартальних проїздах забороняється.

7.58* Земельнi дiлянки, вiдведенi для будiвництва АЗС, розмiщують поза межами червоних лiнiй вулиць або частково в їх межах, якщо мiстобудiвною документацiєю ця територiя не передбачена для розширення проїжджої частини вулицi на перспективу. В межах червоних лiнiй допускається вiдводити земельнi дiлянки та розмiщувати споруди АЗС тiльки тимчасово за умови погодження та затвердження у встановленому порядку.

7.59* Розмiщення АЗС повинне здiйснюватись на дiлянках, передбачених для їх будiвництва вiдповiдною мiстобудiвною документацiєю. В iнших випадках, у разi вiдсутностi або пiсля завершення розрахункового термiну дiї цих документiв вибiр земельної дiлянки та погодження мiсця розташування АЗС здiйснюється у вiдповiдностi з вимогами чинного законодавства на пiдставi мiстобудiвного обґрунтування розмiщення об’єкта, погодженого i затвердженого в установленому порядку.

7.60* АЗС можуть бути з пiдземним або наземним розмiщенням резервуарiв.

У центральних щiльно забудованих районах мiст з населенням 200 тис. чол. i бiльше допускається розмiщення нових АЗС лише малої потужностi з пiдземним розташуванням резервуарiв типiв А i Б без пунктiв технiчного обслуговування та при застосуваннi пожежобезпечних технологiй та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифiковане в Українi, або можливiсть використання якого пiдтверджена експертним висновком органiв державного нагляду у встановленому порядку.

При розмiщеннi в межах населених пунктiв АЗС типу В максимальна сумарна мiсткiсть наземних резервуарiв для зберiгання рiдкого палива не повинна перевищувати 80 м при застосуваннi пожежобезпечних технологiй та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифiковане в Українi, або можливiсть використання якого пiдтверджена експертним висновком органiв державного нагляду у встановленому порядку. При цьому мiсткiсть кожного окремого з резервуарiв не повинна перевищувати 20 м .

АЗС великої потужностi типiв А i Б слiд розмiщувати у промислових та комунальних зонах, санiтарно-захисних зонах об’єктiв у вiдповiдностi з встановленим законодавством режимом їх використання.

Застосування контейнерних АЗС малої та середньої потужностi типу Г допускається в межах населених пунктiв на земельних дiлянках автогосподарств, промислових пiдприємств, гаражних кооперативiв, платних стоянок автомобiлiв, моторних човнiв i катерiв, на пристанях з дотриманням санiтарних розривiв та протипожежних вiдстаней i вимог природоохоронного законодавства.

Улаштування АЗС iз пiдземними одностiнними резервуарами в межах населених пунктiв не дозволяється.

Зменшення санiтарних розривiв вiд АЗС до оточуючих споруд за наявностi на цiй територiї небезпечних явищ геологiчного та геотехногенного походження (тектонiчних, сейсмiчних, зсувних сельових, карстових явищ та iнших деформацiй земної поверхнi, пiдтоплення, затоплення тощо) не дозволяється.

7.61* Розмiщення нових та реконструкцiю iснуючих АЗС необхiдно здiйснювати з дотриманням санiтарних розривiв та протипожежних вiдстаней вiд найближчої з споруд АЗС до найближчих будинкiв, споруд та iнженерних мереж у вiдповiдностi з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху.

Вiдстанi обчислюються вiд найближчого з вибухонебезпечних пристроїв та джерел забруднення споруд АЗС — стiн наземних резервуарiв палива та корпусiв паливороздавальних колонок (далi — ПРК), технологiчних колодязiв, дихальних пристроїв пiдземних резервуарiв, витяжних вентиляцiйних шахт аварiйних резервуарiв та очисних споруд, вузла зливу палива у резервуари до:

зовнiшнiх стiн житлових та громадських будинкiв;

межi дiлянок садибних, дачних та садiвницьких будинкiв, дитячих дошкiльних установ, загальноосвiтнiх шкiл, лiкувально-профiлактичних установ iз стацiонаром, санаторiїв, санаторiїв-профiлакторiїв, будинкiв-iнтернатiв загального та спецiального типiв, закладiв вiдпочинку, фiзкультурно-спортивних та фiзкультурно-оздоровчих комплексiв, а також майданчикiв для iгор, занять фiзкультурою та спортом, вiдпочинку населення, мiсць масового скупчення людей згiдно з таблицею 7.9*.

Примiтка 1.Вiдстанi вiд споруд АЗС, якi розмiщують на земельних дiлянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних пiдприємств, установ, органiзацiй та пiдприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до зовнiшнiх стiн виробничих, адмiнiстративних, побутових будинкiв i складських будiвель цих пiдприємств приймають згiдно з пунктами 6 та 7 таблицi 7.9*, крiм пiдприємств з виробництва харчових продуктiв та медичних препаратiв, для яких вiдстанi визначають за пунктом 1 таблицi 7.9* як для житлових та громадських будинкiв.

Примiтка 2.Допускається за погодженням з органами державного пожежного нагляду зменшувати вiдстанi вiд АЗС середньої потужностi з наземними резервуарами (тип В) до житлових i громадських будинкiв I i II-го ступенiв вогнестiйкостi проти показникiв, указаних у таблицi 7.9*, але не бiльше нiж на 25%.

                                                                                                                                                              Таблиця 7.9*

Протипожежнi вiдстанi вiд об’єктiв оточуючого середовища до споруд АЗС

Найменування об’єкта, до якого визначають вiдстань вiд споруд АЗС

Мiнiмальна вiдстань вiд споруд АЗС, м

Типiв А i Б з пiдземними резервуарами

Типу В з наземними резервуарами

малi

середнi

великi

малi

середнi

1. Житловi та громадськi будинки

25

40

50

50

80

2. Мiсця масового скупчення людей (до зупинки громадського транспорту, межi територiї ринку)

30

50

50

50

80

3. Окремi торговi палатки i кiоски

20

20

25

25

25

4. Гаражi та автостоянки

18

18

18

20

30

5. Очиснi каналiзацiйнi споруди, що не вiдносяться до АЗС

15

15

15

25

30

6. Виробничi (за винятком указаних у пунктi 8), адмiнiстративнi i побутовi будинки, складськi будiвлi i споруди промислових пiдприємств I, II та III-го ступенiв вогнестiйкостi

12

12

15

15

20

7. Те саме IIIа, IIIб, IV, IVа, 4-го ступенiв вогнестiйкостi

18

18

20

20

25

8. Виробничi будинки з наявнiстю радiоактивних або шкiдливих речовин

100

100

100

100

100

9. Склади лiсових матерiалiв, торфу, волокнистих горючих речовин

20

20

20

25

25

10. Масиви лiсу, паркiв, мiських скверiв:

- хвойних i змiшаних порiд

- - листяних порiд

25

10

25

10

25

10

30

15

40

15

Примiтка.Для виробничих будинкiв та складських будiвель категорiй А i Б вiдстанi, зазначенi в пунктi 6, збiльшуються на 50%, а категорiї В — на 25%.

7.62* Величину санiтарних розривiв вiд обладнання АЗС до оточуючих будинкiв i споруд установлюють за розрахунками хiмiчного i акустичного забруднення атмосферного повiтря, але не менше 50 м.

Для АЗС малої та середньої потужностi типiв А i Б величина санiтарних розривiв вiд обладнання АЗС та автотранспортних засобiв, що обслуговуються, може бути зменшена за умови застосування пожежобезпечних технологiй та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифiковане в Українi, або можливiсть використання якого пiдтверджена експертним висновком органiв державного нагляду у встановленому порядку, але не менше нiж до 25 м для малої та 40 м для середньої АЗС. При цьому розрахунковi показники викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повiтря з урахуванням його фонового рiвня не повиннi перевищувати гiгiєнiчнi нормативи та нормативи екологiчної безпеки. Зменшення санiтарних розривiв погоджується з органами державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду та мiсцевими органами Мiнекоресурсiв у встановленому порядку.

7.63* Не допускається розмiщувати АЗС на дiлянках вулиць i дорiг з поздовжнiм похилом бiльше 40% 0 та з радiусами закруглення у планi 250 м i менше.

Наземнi споруди АЗС слiд розмiщувати на вiдстанi не менше 10 м вiд краю проїжджої частини. На дорогах з 1–2 смугами руху в кожному напрямку на пiд’їздах до АЗС необхiдно улаштовувати додаткову смугу накопичення транспортних засобiв завширшки, що дорiвнює основнiй смузi руху, але не менше 3,0 м, впродовж 50 м до в’їзду на АЗС та 15 м вiд виїзду з неї. Довжину переходу вiд основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слiд приймати не менше 15 м. Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середнiх АЗС за умови їх розташування на вулицях з iнтенсивнiстю руху не бiльше 300 авт./год. на 1 смугу руху.

7.64* Територiя АЗС вiдокремлюється вiд проїжджої частини острiвцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розмiщення транспортного бар’єра, тротуару. В’їзд та виїзд з територiї АЗС влаштовують окремо один вiд одного завширшки не менше 4,2 м кожний з радiусом закруглення не менше 10 м. Якщо в’їзд та виїзд влаштовуються сумiщеними, мiж ними необхiдно передбачити роздiлювальний острiвець безпеки завширшки не менше 1 м, пiднятий над проїжджою частиною на 0,1 м.

7.65* Найменшу вiдстань вiд в’їзду та виїзду з територiї АЗС слiд приймати:

а) до перехрестя з магiстральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) — 100 м;

б) до перехрестя з вулицею або проїздом мiсцевого значення (найближча межа її проїжджої частини) — 35 м;

в) до вiкон робочих та житлових примiщень, дiлянок загальноосвiтнiх шкiл, дитячих дошкiльних та лiкувальних закладiв, майданчикiв вiдпочинку — 15 м.

<полное_название xml:id="xaakm2t1ghl2otr1ib74gfeho6">8. Інженерне обладнання

8. Інженерне обладнання

<полное_название xml:id="x5l4ud6r8cki2jdid0b6iisagx">Водопостачання i каналiзацiя

Водопостачання i каналiзацiя

8.1 Вирiшення водопостачання i каналiзацiї у проектах планування i забудови повинне забезпечити:

оцiнку умов водопостачання й водовiдведення як елементiв комплексної оцiнки умов розвитку мiст;

визначення продуктивностi систем на розрахунковi етапи для такого складу i кiлькостi водокористувачiв, який проектується;

розробку принципових схем в ув’язцi з планувальною структурою, функцiональним зонуванням, вимогами охорони зовнiшнього середовища i заходами щодо органiзацiї iнженерної iнфраструктури групових систем населених мiсць.

8.2 Оцiнку умов водопостачання, вiдведення, очищення i випуску (використання) стiчних вод слiд виконувати на пiдставi басейнових схем комплексного використання водних ресурсiв i територiальних схем охорони середовища.

Продуктивнiсть функцiонуючих систем водопровiдно-каналiзацiйного господарства повинна бути перевiрена на вiдповiднiсть нормативному водоспоживанню i водовiдведенню iснуючих водокористувачiв. За вiдсутностi вiльних потужностей головних споруд до вiдповiдної їх реконструкцiї розмiщення нових або збiльшення водоспоживання (водовiдведення) iснуючих водокористувачiв не допускається.

8.3 Продуктивнiсть мiських систем водопостачання i каналiзацiї повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбiльшого водоспоживання (водовiдведення) усiх груп водокористувачiв i протипожежними витратами.

8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхiдно приймати залежно вiд планувального ступеня iнженерного обладнання забудови, природно-клiматичних умов i величини мiст за таблицею 8.1.

                                                                                                                                                               Таблиця 8.1

Ступiнь благоустрою районiв житлової забудови

Середньодобова (за рiк) норма господарсько-питного водоспоживання у лiтрах на жителя у фiзико-географiчних районах

Полiсся, захiдний Лiсостеп, Прикарпаття

Лiсостеп, Закарпаття

Степ, ПБК

Водопровiд, каналiзацiя, централiзоване гаряче водопостачання

280

290

300

Водопровiд, каналiзацiя, мiсцевi водонагрiвники

200

210

230

Примiтка 1.Показники таблицi наведенi для групи малих i середнiх мiст; для iнших груп мiст слiд приймати коефiцiєнти: для великих — 1,05, для значних — 1,1, для найзначнiших i мiст-курортiв — 1,2.

Примiтка 2.На першу чергу будiвництва залежно вiд реальних умов реконструкцiї забудови допускається передбачати тимчасове обладнання житлового фонду системи водопостачання i каналiзацiї без ванн при нормi 150 л i водозабiр iз колонок при нормi 50 л/серед. добу.

Примiтка 3.Необлiченi витрати слiд приймати у вiдсотках вiд господарсько-питного водоспоживання (об’єму стiчних вод) на першу чергу будiвництва: у малих i середнiх мiстах — 5%, у великих i значних — 7%; у найзначнiших — 10%; на розрахунковий строк: у малих i середнiх мiстах — 10%, у великих i значних — 15%, у найзначнiших — 20%.

8.5 Потребу у водi i об’єм стiчних вод на виробничi потреби промислових i сiльськогосподарських пiдприємств, а також на протипожежнi потреби слiд визначати за чинними нормативними документами. Потребу на господарсько-питнi потреби i користування душами на промислових пiдприємствах — за нормами проектування внутрiшнього водопроводу i каналiзацiї будинкiв.

8.6 Для зрошування мiських зелених насаджень, поливання i миття удосконалених покриттiв треба, як правило, передбачати влаштування спецiальних поливальних водопроводiв з використанням як джерела водопостачання мiсцевих водотокiв, водойм, ґрунтових вод або доочищених мiських стiчних вод. При цьому проектування поливальних водопроводiв слiд здiйснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у водi i розрахунковi витрати залежно вiд клiматичних умов, умов вирощування i вимог, що пред’являються до декоративних якостей насаджень, на рiзних територiях мiст, глибини активного (де знаходиться корiння) шару ґрунту, агрогiдрологiчних властивостей ґрунту та iнших мiсцевих умов.

За неможливостi або економiчнiй недоцiльностi влаштування окремих поливальних водопроводiв потребу у водi на поливання-миття мiських територiй iз загальномiських систем слiд приймати за таблицею 8.2.

                                                                                                                                                             Таблиця 8.2

Мiста

Потреба у водi, л, на людину за добу максимального водоспоживання (числiвник) i, м , на людину за поливальний перiод року 75% забезпеченостi за опадами (знаменник) у агроклiматичних зонах

Полiсся, Прикарпаття

Лiсостеп

Пiвнiчний степ

Пiвденний степ, ПБК

Найзначнiшi

65/5,5

75/6,4

95/10,1

105/12,4

Значнi

60/5,3

70/6,1

85/9,9

100/11,4

Великi

55/5,1

65/5,8

80/9,4

90/10,9

Середнi

45/4,7

50/5,1

60/7,2

65/8,4

Малi

40/4,3

45/4,6

50/6,4

55/7,4

Примiтка.До показникiв, наведених у таблицi, слiд приймати коефiцiєнти: для курортних мiст — 1,2; для малих i середнiх мiст, розмiщених в оточеннi лiсiв, у прибережних зонах великих рiчок або водойм, — 0,8.

8.7 Водозабори iз поверхневих джерел господарсько-питних водопроводiв слiд розмiщувати вище випускiв стiчних вод, населених пунктiв, а також стоянок суден, лiсових бiрж, товарно-транспортних баз i складiв, у районах, якi забезпечують органiзацiю зон санiтарної охорони.

Мiсця випуску стiчних вод повиннi бути розмiщенi нижче за течiєю рiчки вiд межi населеного пункту i усiх мiсць його водокористування з урахуванням можливостi зворотної течiї при нагiнних вiтрах i при змiнi режиму роботи ГЕС.

У групових системах населених мiсць наведенi вище вимоги вiдносяться до ядра i мiсць вiдпочинку систем розселення.

8.8 Розмiщення головних споруд водопроводу i каналiзацiї повинне бути ув’язане з територiальним розвитком мiст як у межах, так i за межами розрахункового термiну проектування.

8.9 Площу територiї для станцiї очистки води i стiчних вод слiд приймати за таблицею 8.3. При цьому продуктивнiсть станцiй повинна вiдповiдати iмовiрному розвитку мiста за межами розрахункового термiну.

                                                                                                                                                               Таблиця 8.3

Станцiї очистки води

Станцiї очистки стiчних вод

Продуктивнiсть, тис. м /добу

Площа, га

Продуктивнiсть, тис. м /добу

Площа, га

очисних споруд

мулистих майданчикiв

доочищення в бюставках

До 0,8

1

До 0,7

0,5

0,2

-

Бiльше 0,8 до 12

2

Бiльше 0,7 до 17

4

3

3

Бiльше 12 до 32

3

Бiльше 17 до 40

6

9

6

Бiльше 32 до 80

4

Бiльше 40 до 130

12

25

20

Бiльше 80 до 125

6

Бiльше 130 до 175

14

30

30

Бiльше 125 до 250

12

Бiльше 175 до 280

18

55

-

Бiльше 250 до 400

18

Бiльше 400 до 800

24

Примiтка 1.При бiльшiй продуктивностi станцiй площу слiд приймати за проектами-аналогами.

Примiтка 2.При застосуваннi аеротенкiв-освiтлювачiв коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при застосуваннi аеротенкiв колонного типу — у 5 разiв.

8.10 Зони санiтарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повиннi передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого i третього поясiв — за проектами спецiалiзованих органiзацiй або аналогами.

8.11 Вiдстань до межi першого поясу зони санiтарної охорони господарсько-питних водопроводiв слiд приймати не менше, м:

а) для водотокiв (рiчки, канали):

1) вгору за течiєю, вiд водозаборiв — 200

2) униз за течiєю, вiд водозаборiв — 100

3) у бiк берега, що прилягає до водозабору, вiд урiзу води у лiтньо-осiнню межень — 100

б) у бiк акваторiї:

1) при ширинi водотоку менше 100 м — уся акваторiя i протилежний берег завширшки 50 м

2) при ширинi водотоку бiльше 100 м, вiд водозабору — 100

3) на водозаборах кiвшового типу — уся акваторiя i територiя навколо нього завширшки 100 м

в) для водойм (водосховища, озера):

1) по акваторiї в усiх напрямках вiд водозабору i по прилеглому до водозабору березi вiд урiзу води при нормально пiдпертому рiвнi для водосховищ або лiтньо-осiннiй меженi для озер — 100

г) для пiдземних джерел (вiд поодинокого водозабору або вiд крайнiх водозабiрних споруд групового водозабору):

1) при використаннi водоносних горизонтiв, якi мають суцiльну водоупорну покрiвлю, що виключає можливiсть мiсцевого живлення з поверхневих джерел або iнших недостатньозахищених пiдземних горизонтiв — 30

2) при використаннi iнших водоносних горизонтiв — 50

3) для пiдруслових iнфiльтрацiйних водозаборiв — як для поверхневих джерел

д) при штучному поповненнi запасiв пiдземних вод:

1) для споруд закритого типу — 50

2) для споруд вiдкритого типу — 100

е) для водопровiдних споруд:

1) вiд стiн резервуарiв чистої води, фiльтрiв (крiм напiрних), контактних освiтлювачiв з вiдкритою поверхнею води — 30

2) вiд решти споруд i стовбурiв водонапiрних башт — 15

Примiтка.Межа першого поясу водопровiдних споруд повинна збiгатися з огорожею майданчика споруд.

Ширина санiтарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:

а) для водопровiдних споруд, розташованих за межами другого поясу зони джерела водопостачання, вiд межi першого поясу — 100

б) для водогонiв (вiд крайнiх водогонiв):

1) в сухих ґрунтах при дiаметрi до 1000 мм — 10

2) те саме, при дiаметрi бiльше 1000 м — 20

3) у мокрих ґрунтах водогонiв — 50

Примiтка.При прокладаннi водоводiв по забудованiй територiї ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санiтарно-епiдемiологiчної служби.

8.12 Санiтарно-захиснi зони вiд споруд мiських каналiзацiйних систем до меж житлової забудови, дiлянок громадських будинкiв i пiдприємств харчової промисловостi слiд приймати за таблицею 8.4.

                                                                                                                                                                 Таблиця 8.4

Споруда

Ширина зони, м, при розрахунковiй продуктивностi споруд, тис. м /добу

до 0,2

бiльше 0,2 до 5

бiльше 5 до 50

бiльше 50 до 280

Споруди механiчної та бiологiчної очистки з мулистими майданчиками i такими мулистими майданчиками, що розмiщенi окремо

150

200

400

500

Те саме, з термомеханiчною обробкою осадiв у закритих примiщеннях

100

150

300

400

Поля фiльтрацiї

200

300

500

-

Землеробськi поля зрошення

150

200

400

-

Бiологiчнi ставки

200

200

300

300

Споруди з циркуляцiйними каналами

150

-

-

-

Насоснi станцiї

15

20

20

30

Примiтка 1.Зони для споруд продуктивнiстю бiльше 280 тис. м /добу, а також при вiдходi вiд традицiйної технологiї очистки стiчних вод або обробки осаду, встановлюються за погодженням з Мiнiстерством охорони здоров’я.

Примiтка 2.Зони вiд споруд механiчної та бiологiчної очистки з мулистими майданчиками i вiд окремо розташованих мулистих майданчикiв при продуктивностi бiльше 500 тис. м /добу слiд приймати не менше 1 км.

Примiтка 3.При розташуваннi житлової забудови з пiдвiтряного боку стосовно до очисних споруд зазначенi у таблицi зони допускається збiльшувати не бiльше як у 2 рази, при сприятливiй розi вiтрiв — зменшувати не бiльше як на 25%.

Примiтка 4.При вiдсутностi мулистих майданчикiв на територiї очисних споруд продуктивнiстю бiльше 0,2 тис. м /добу розмiр зони слiд скорочувати на 30%.

Примiтка 5.Зони вiд полiв фiльтрацiї площею до 0,5 га i вiд споруд механiчної та бiологiчної очистки на бiофiльтрах продуктивнiстю до 50 м /добу слiд приймати 100 м.

Примiтка 6.Зону вiд полiв пiдземної фiльтрацiї продуктивнiстю менше 15 м /добу слiд приймати 15 м.

Примiтка 7.Зону вiд фiльтруючих траншей i пiщано-гравiйних фiльтрiв слiд приймати 25 м, вiд септикiв — 5 м, вiд фiльтруючих колодязiв — 8 м, вiд аерацiйних установок на повне окислення з аеробною стабiлiзацiєю мулу при продуктивностi до 700 м /добу — 50 м.

Примiтка 8.Зону вiд очисних споруд поверхневих вод iз сельбищних територiй слiд приймати 100 м, вiд насосних станцiй — 15 м.

8.13 Деталiзацiя вирiшень з окремих елементiв систем повинна здiйснюватися вiдповiдно до вимог спецiалiзованих нормативiв — зовнiшнi мережi i споруди, внутрiшнiй водопровiд i каналiзацiя будинкiв.

<полное_название xml:id="x68qtj8sxljc1o925p6dnpvx1b">Енергопостачання

Енергопостачання

8.14 Енергопостачання мiських i сiльських поселень слiд передбачати вiд мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадицiйних джерел електричної енергiї: гелiо-, геотермальних, вiтрових установок тощо.

8.15 При виборi потужностей джерел енергопостачання розрахункова потреба у теплi, газi та електроенергiї визначається:

- для промислових i сiльськогосподарських пiдприємств — за їхнiми замовленнями, аналогiчними проектами нових пiдприємств i тих, що реконструюються, а також за укрупненими показниками енергоозброєностi або енергомiсткостi на пiдприємствах даної галузi промисловостi з урахуванням мiсцевих умов;

для комунально-побутових потреб — вiдповiдно до чинних нормативiв.

Для попереднiх розрахункiв допускається застосовувати укрупненi показники електроспоживання, де враховується житловий i громадський сектор поселень, пiдприємства комунально-побутового обслуговування, зовнiшнє освiтлення, мiський транспорт (крiм метрополiтену), системи теплопостачання, водопостачання i водовiдведення, наведенi у таблицi 8.5.

                                                                                                                                                              Таблиця 8.5

Ступiнь благоустрою житлових i громадських будинкiв i поселень

Електроспоживання, кВт год./люд. на рiк

Рiчна кiлькiсть годин використання максимуму електричного навантаження, год.

на першу чергу

на розрахунковий термiн

на першу чергу

на розрахунковий термiн

Мiста

Будинки, не обладнанi стацiонарними електроплитами:

без кондицiонерiв

800

1700

3100

5200

з кондицiонерами

840

2000

5200

5700

Будинки, обладнанi стацiонарними електроплитами:

без кондицiонерiв

1300

2100

4500

5300

з кондицiонерами

1600

2400

5300

5800

Селища i сiльськi поселення (без кондицiонерiв)

Будинки, не обладнанi стацiонарними електроплитами

800

950

3000

4100

Будинки, обладнанi стацiонарними електроплитами (100%)

1000

1350

3900

4400

Примiтка 1.Застосування стацiонарних електроплит слiд погоджувати з планувальними органiзацiями вiдповiдно до чинних нормативiв так само, як i райони з використанням побутових кондицiонерiв.

Примiтка 2.Укрупненi показники наведенi для великих мiст. Для iнших типiв мiст застосовуються коефiцiєнти: для найзначнiших — 1,2; значних — 1,1; середнiх — 0,9 i малих — 0,8.

8.16 Кiлькiсть, потужнiсть i напруга понижувальних пiдстанцiй, а також їх розмiщення визначаються за погодженням з розвитком районної енергосистеми.

8.17 Понижувальнi пiдстанцiї глибокого вводу з трансформаторами потужнiстю 16 тис. кВА вище призначенi для електропостачання житлових районiв, а на територiях курортних зон i комплексiв усi трансформаторнi пiдстанцiї i розподiльнi пристрої слiд передбачати закритого типу.

8.18 На пiдходах до пiдстанцiй повiтряних i кабельних лiнiй повиннi бути забезпеченi технiчнi смуги для їх вводу i виводу розмiрами залежно вiд кiлькостi i напруги лiнiй.

Розмiри земельних дiлянок для закритих пiдстанцiй i розподiльних пристроїв слiд приймати 0,6 га, для вiдкритих — 0,5–1,5 га при неодмiннiй умовi дотримання санiтарних вимог, для пунктiв переходу повiтряних лiнiй у кабельнi — не бiльше 0,1 га.

8.20* Трансформаторнi пiдстанцiї потужнiстю не бiльше 2 × 1000 кВА i розподiльнi пункти напругою до 20 кВ слiд споруджувати закритими i розмiщувати вiд вiкон житлових i громадських будинкiв на вiдстанi не менше 10 м, вiд лiкувальних i оздоровчих установ — вiдповiдно не менше 25 м i 15 м.

8.21 Не слiд розмiщувати трансформаторнi пiдстанцiї у зсувних зонах, зонах затоплення i передбачати заходи проти їх затоплення.

8.22 Лiнiї електропередачi, якi входять до загальних енергетичних систем, не допускається розмiщувати на територiях промислових i сiльськогосподарських пiдприємств.

8.23* Повiтрянi лiнiї електропередачi (далi ПЛ) напругою 35 кВ i вище слiд розмiщувати за межами сельбищних територiй, а при реконструкцiї мiст — передбачати їх винесення за межi сельбищних територiй.

Для повiтряних i кабельних лiнiй електропередачi, трансформаторних пiдстанцiй, розподiльних пунктiв i пристроїв (далi — електричнi мережI) всiх напруг встановлюються охороннi i санiтарно-захиснi зони, розмiри яких залежать вiд типу i напруги енергооб’єкта. Розмiри цих зон слiд приймати за таблицею 8.5а*.

Використання земельних дiлянок в охоронних i санiтарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санiтарного нагляду.

В охоронних i санiтарно-захисних зонах електричних мереж забороняється:

а) будувати житловi, громадськi та дачнi будинки;

б) розташовувати автозаправнi станцiї або сховища пально-мастильних матерiалiв;

в) влаштовувати спортивнi майданчики для iгор, стадiони, ринки, зупинки громадського транспорту здiйснювати зупинки всiх видiв транспорту (крiм залiзничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачi напругою 330 кВ i вище.

д) розмiщувати будь-якi споруди i будинки в охоронних i санiтарно-захисних зонах ПЛ напругою 500–750 кВ, а також кабельних лiнiй електропередачi, трансформаторних пiдстанцiй, розподiльних пунктiв i пристроїв всiх класiв напруги.

В охоронних i санiтарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою мiстобудiвною документацiєю не передбачено iншого виду використання цих земель, дозволяється розмiщення виробничих будинкiв i споруд, колективних гаражiв i вiдкритих стоянок легкових транспортних засобiв. При цьому вiдстань по горизонталi вiд проекцiї крайнiх проводiв при їх найбiльшому вiдхиленнi до найближчих частин будинкiв i споруд, якi виступають, повинна бути не менше вказаної в таблицi 8.5а*.

В охоронних зонах ПЛ напругою 110–220 кВ допускається за технiчними умовами власникiв цих мереж та органiв державної пожежної охорони розташування колективних гаражiв легкових транспортних засобiв, виробничих будинкiв i споруд, виконаних iз вогнетривких матерiалiв та пiд’їзд до них в межах всiєї охоронної зони, в тому числi пiд проводами ПЛ.

Технiчнi умови повиннi мати вимоги чинних нормативних актiв з будiвництва експлуатацiї, охорони, пожежної та електричної безпеки енергооб’єктiв.

Охороннi зони електричних мереж також встановлюються за периметром трансформаторний пiдстанцiй, розподiльних пунктiв i пристроїв — на вiдстанi 3 м вiд огорожi або споруди; уздовж пiдземних кабельних лiнiй електропередачi до 1 кВ, прокладених пiд тротуарами в населених пунктах, у виглядi земельної дiлянки, обмеженої вертикальними площинами вiд крайнiх кабелiв на вiдстанi 0,6 м у напрямку будинкiв i споруд та на вiдстанi 1 м у напрямку проїжджої частини вулицi.

                                                                                                                                                             Таблиця 8.5а*

Тип лiнiй

Напруга, кВ

Охоронна зона*) м

Санiтарно-захисна зона**), м

Вiдстань по горизонталi вiд проекцiй крайнiх проводiв при їх найбiльшому вiдхиленнi до найближчих частин будинкiв i споруд, якi виступають, та гаражiв, м

Повiтряна лiнiя електропередачi (ПЛ)

До 20 включ.

10

-

2

«

35

15

-

4

«

110

20

-

4

«

150

25

-

5

«

220

25

-

6

«

330

30

20

8

«

500

30

30

-

«

750

40

40

-

Кабельна лiнiя електропередачi в ґрунтi

До 220 включ.

1

-

-

Кабельна лiнiя електропередачi у водi

До 220 включ.

100

-

-

Трансформаторна пiдстанцiя, розподiльний пункт, пристрiй

До 220 включ.

3

(вiд огорожI)

-

-

Трансформаторна пiдстанцiя

330 та вище

3

(вiд огорожI)

За результатами замiрiв

-

____________

*) Охоронна зона лiнiй електропередачi — це зона уздовж лiнiї електропередачi, що е земельною дiлянкою повiтряним простором, обмеженими вертикальними уявними площинами, що вiддаленi по обидвi сторони лiнiї вiд крайнiх проводiв за умови невiдхиленого їхнього положення.

**) Санiтарно-захисна зона — це територiя уздовж траси ПЛ напругою 330 кВ та вище, на якiй напруженiсть електричного поля перевищує 1 кВ/м, або яка має границi земельної дiлянки по обидвi сторони ПЛ на вiдстанях вiд проекцiї крайнiх проводiв на землю за умови невiдхиленого їхнього положення.

8.24 Лiнiї електропередачi до понижувальних пiдстанцiй глибокого вводу напругою 110 кВ i вище у значних i найзначнiших мiстах, а також електричнi мережi напругою до 35 кВ включно у межах сельбищних територiй усiх видiв поселень iз будинками заввишки 4 поверхи i вище, слiд виконувати кабелем.

8.25* На виробничих територiях населених пунктiв найменшi вiдстанi вiд високовольтних проводiв повiтряних лiнiй до поверхнi землi, будинкiв i споруд, збудованих з неспалимих матерiалiв, приймати вiдповiдно до таблицi 8.6*.

                                                                                                                                                             Таблиця 8.6*

Умови роботи

Дiлянка, споруда

Найменша вiдстань, м, при напрузi ВЛ, кВ

до 35

110

150

220

330 i 500

Нормальний режим

До поверхнi землi

7

7

7,5

8

8

8

До будинкiв i споруд

3

4

4

5

6

Обрив проводу у сусiдньому прогонi

До поверхнi землi

4,5

4,5

5

5,5

6

Примiтка.Лiнiї електропередачi не повиннi перешкоджати безпечнiй роботi пожежних автодрабин i колiнчастих пiдйомникiв.

8.26 Теплоелектроцентралi (ТЕЦ) слiд розмiщувати за межами сельбищної територiї, як правило, з мiнiмальною довжиною магiстральних теплотрас до центрiв теплових навантажень.

8.27 У житлових районах при забудовi будинками бiльше двох поверхiв за вiдсутностi можливостi пiдключення споживачiв до дiючих джерел централiзованого теплопостачання (виробничо-опалювальних котелень, ТЕЦ та iн.) слiд передбачати будiвництво укрупнених опалювальних котелень. Ступiнь їх укрупнення визначається у кожному окремому випадку технiко-економiчним розрахунком.

8.28 Районнi опалювальнi котельнi необхiдно розмiщувати за межами житлових районiв на спецiально видiлених дiлянках (у кварталах комунально-господарського призначення або комунально-складських територiях).

8.29 При реконструкцiї житлових районiв необхiдно передбачати централiзоване теплопостачання як для нової, так i для тiєї забудови, що зберiгається, вiдповiдно до розроблюваних схем теплопостачання.

8.30 У житлових районах, забудованих одно- i двоповерховими житловими будинками з пiдвищеною щiльнiстю населення, допускається передбачати їх централiзоване теплопостачання при вiдповiдному технiко-економiчному обґрунтуваннi.

8.31 У закритих i вiдкритих системах централiзованого теплопостачання необхiднiсть улаштування центральних теплових пунктiв для житлових i громадських будинкiв повинна бути обґрунтована технiко-економiчним розрахунком.

8.32 У мiстах, розташованих у IV клiматичному районi, слiд передбачати при вiдповiдному технiко-економiчному обґрунтуваннi гелiокотельнi, гелiосистеми для гарячого водопостачання, а також централiзованi системи холодопостачання вiдповiдно до нормативiв щодо опалення, вентиляцiї.

8.33 Можливiсть застосування електроенергiї як єдиного енергоносiя (для традицiйних освiтлювальних i побутових електроприладiв, харчоприготування, для теплопостачання, гарячого водопостачання, з акумуляцiєю теплової енергiї) повинна бути обґрунтована технiко-економiчним розрахунком.

8.34 Розмiри земельних дiлянок для окремо розташованих опалювальних котелень, якi розташованi у районах житлової забудови, слiд приймати з урахуванням розмiщення обладнання з очищення газiв котелень, що вiдходять, для охорони повiтряного басейну.

Розмiри земельних дiлянок для опалювальних котелень, що стоять окремо i розмiщуються у районах житлової забудови, слiд приймати за таблицею 8.7.

                                                                                                                                                                Таблиця 8.7

Теплопродуктивнiсть котелень, Гкал/год. (МВт)

Розмiри земельних дiлянок, га, котелень, що працюють на паливi

твердому

газоподiбному

5–10 (6–12)

1,0

1,0

Бiльше 10–50 (12–58)

2,0

1,5

Бiльше 50–100 (58–116)

3,0

2,5

Бiльше 100–200 (116–233)

3,7

3,0

Бiльше 200–400 (233–466)

4,3

3,5

Примiтка 1.Розмiри земельних дiлянок опалювальних котелень, якi забезпечують споживачiв гарячою водою з безпосереднiм водозабором, а також котелень, доставка палива яким передбачається залiзницею, слiд збiльшувати на 20%.

Примiтка 2.Розмiщення золошлаковiдвалiв слiд передбачати за сельбищною територiєю. Умови розмiщення золовiдвалiв i визначення розмiрiв майданчикiв для них треба передбачати за нормами для котельних установок.

Примiтка 3.Розмiри санiтарно-захисних зон вiд котелень визначаються вiдповiдно до чинних санiтарних норм.

8.36 Розмiри земельних дiлянок газонаповнювальних станцiй (ГНС) залежно вiд їх продуктивностi слiд приймати за проектом, але не бiльше, га, для станцiй продуктивнiстю:

а) 10 тис. т/рiк — 6

б) 20 тис. т/рiк — 7

в) 40 тис. т/рiк — 8

8.37 Розмiри земельних дiлянок газонаповнювальних пунктiв (ГНП) i промiжних складiв балонiв (ПСБ) слiд приймати не бiльше 0,6 га.

Вiдстанi вiд них до будинкiв i споруд рiзного призначення слiд приймати вiдповiдно до норм газопостачання (таблицi 8.8 i 8.9).

                                                                                                                                                                Таблиця 8.8

Загальна мiсткiсть резервуарiв, м

Максимальна мiсткiсть одного резервуара, м

Вiдстань вiд резервуарiв до будинкiв (житлових, громадських, виробничих та iн.), що не належать до ГНП, м

наземних

пiдземних

Вiд 50 до 100

25

80

40

Те саме

50

100

50

Бiльше 100 до 200

50

150

75

                                                                                                                                                               Таблиця 8.9

Будинки i споруди

Вiдстанi вiд будинку, складу i навантажувально-розвантажувальних майданчикiв залежно вiд кiлькостi наповнених 50-метрових балонiв, м

До 400

Вiд 400 до 1200

Бiльше 1200

Незалежно вiд мiсткостi

Будинки i споруди на територiї ПСБ

20

25

30

-

Житловi будинки

-

-

-

50

Громадськi будинки невиробничого характеру

-

-

-

100

Будинки промислових i сiльськогосподарських пiдприємств, а також пiдприємства побутового обслуговування виробничого характеру, автомобiльнi дороги (до краю дороги), залiзницi, включаючи пiд’їзнi (до осI) колiї

-

-

-

20

<полное_название xml:id="x6s2s5vhccktdkj7whsja48mnl">Зв’язок, радiомовлення, телебачення

Зв’язок, радiомовлення, телебачення

8.38 У сучасних мiстах телефонний зв’язок здiйснюється на базi автоматичних телефонних станцiй (АТС).

8.39 Ємнiсть АТС повинна враховувати:

а) потребу квартирного сектора з розрахунку один телефон на одну сiм’ю;

б) потребу народногосподарського сектора з розрахунку 20–25% вiд кiлькостi сiмей.

8.40 АТС слiд передбачати в окремих будинках, розмiщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної територiї:

а) будинок АТС необхiдно розмiщувати на вiльному майданчику в серединi житлового кварталу з максимально можливим вiддаленням вiд промислових пiдприємств (не менше 0,5–1 км), магiстральних вулиць i площ, залiзничних вокзалiв i колiй, лiнiй електропередачi i шосейних дорiг;

б) площа i конфiгурацiя дiлянки пiд будинок АТС повиннi дозволяти розмiщення як технiчного будинку, так i пiдсобних споруд;

в) площi будинкiв АТС повиннi забезпечувати розвиток на їхню кiнцеву ємнiсть, визначену з урахуванням перспективи на 15–20 рокiв.

8.41 Для попереднiх розрахункiв площi будинкiв АТС слiд визначати виходячи iз середнiх площ, якi припадають на одиницю ємностi станцiї, вказаних у таблицi 8.10.

                                                                                                                                                              Таблиця 8.10

Одиниця ємностi

Площа, м

координатних АТС

електронних i квазiелектронних АТС

Один абонентський номер (РАТС)*)

0,11

0,05

Один еквiвалентний номер (РАТС з вузловим обладнанням)

0,15

0,07

____________

*) районна АТС

8.42 Вiдстань мiж будинком АТС i житловими, громадськими i виробничими будинками слiд приймати на пiдставi розрахункiв iнсоляцiї та освiтленостi, а також вiдповiдно до протипожежних вимог.

Мiж довгими сторонами будинкiв заввишки 2–3 поверхи слiд приймати вiдстанi не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи — не менше 20 м, мiж довгими сторонами будинку АТС i торцями житлових будинкiв з вiкнами iз житлових кiмнат — не менше 10 м. Вказанi вiдстанi можуть бути скороченi при дотриманнi норм iнсоляцiї та освiтленостi.

8.43 Обладнання пiдстанцiй ємнiстю 1000–2000 номерiв може розмiщуватися у пристосованих житлових примiщеннях з дотриманням необхiдних заходiв пожежної i вибухонебезпеки.

8.44 Розвиток радiотрансляцiї у мiстах повинен здiйснюватися шляхом впровадження трипрограмного мовлення. Мiськi телефоннi та радiотрансляцiйнi мережi, як правило, робляться пiдземними (кабельними).

8.45 Пiдведення кабельної каналiзацiї до будинку АТС повинне здiйснюватись, як мiнiмум, з двох сторiн; кабелi зв’язку на мiськiй телефоннiй мережi слiд прокладати у кабельнiй каналiзацiї i, як виняток, при вiдповiдних обґрунтуваннях безпосередньо у ґрунтi. Прокладання кабелiв у ґрунтi не допускається на дiлянках, якi не мають закiнченого горизонтального планування, пiддаються здиманню, заболоченi, а також по вулицях, якi пiдлягають закриттю при переплануваннi або реконструкцiї мiста, у примiських зонах.

8.46 Кабельна каналiзацiя повинна враховувати потреби телефонної мережi, диспетчеризацiї, радiомовлення i телебачення.

8.47 Пiдсилювальнi станцiї проводового мовлення слiд розмiщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових примiщеннях при дотриманнi необхiдних санiтарних норм.

8.48 При проектуваннi нових житлових районiв слiд враховувати можливiсть будiвництва кабельного телебачення. Головна станцiя кабельного телебачення повинна розмiщуватися у центрах забудови районiв, в будинку, домiнуючому за поверховiстю, на площах 10–20 м .

8.49 Майданчики для радiотелевiзiйних станцiй (РТС) необхiдно вибирати так, щоб напруженiсть поля, яка створюється ними на територiях населених пунктiв, не перевищувала допустимих рiвнiв напруженостi поля для населення вiдповiдно до вимог «Тимчасових санiтарних норм i правил захисту населення вiд впливу електромагнiтних полiв, якi створюються радiотехнiчними об’єктами.

8.50 Вiддалення майданчикiв РТС вiд аеропортiв, аеродромiв i висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з вiдомствами i органiзацiями, у вiданнi яких знаходяться цi аеропорти i аеродроми.

У межi мiста допускається установлення радiопередавачiв потужнiстю до 0,1 кВт.

8.51 Мiнiмальнi вiдстанi вiд прийомних радiостанцiй до усiх джерел iндустрiальних радiоперешкод слiд приймати за таблицею 8.11.

                                                                                                                                                              Таблиця 8.11

Джерела iндустрiальних радiоперешкод

Вiдстань, м

Шосейнi дороги з iнтенсивним рухом автотранспорту

400

Електрифiкованi залiзницi, трамвайнi й тролейбуснi лiнiї

2000

Промисловi пiдприємства, великi гаражi, автобази, авторемонтнi майстернi, лiкувальнi установи, якi мають електроапаратуру:

з пристроями перешкодозаглушування, що вiдповiдають вимогам норм допустимих радiоперешкод

1000

без пристроїв радiозаглушування

2000

Повiтрянi лiнiї зв’язку:

з високочастотним ущiльненням

1000

без високочастотного ущiльнення

500

Лiнiї електропередачi напругою, кВ:

6–35

500

110–220

1000

300–750

2000

8.52* Розмiщення пiдприємств, будинкiв i споруд зв’язку, радiомовлення i телебачення, диспетчеризацiї систем iнженерного обладнання пожежної та охоронної сигналiзацiї слiд здiйснювати вiдповiдно до вимог нормативних документiв, затверджених у встановленому порядку.

<полное_название xml:id="x1ggziqrsurnq8upkvaf4lu7pn">Розмiщення iнженерних мереж

Розмiщення iнженерних мереж

8.53 Інженернi мережi слiд розмiщувати переважно у межах поперечних профiлiв вулиць i дорiг: пiд тротуарами i роздiлювальними смугами — iнженернi мережi в колекторах, каналах або тунелях; у межах роздiлювальних смуг — тепловi мережi, водопровiд, газопровiд, господарсько-побутову й дощову каналiзацiю.

При ширинi проїжджої частини бiльше 22 м слiд передбачати розмiщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

8.54 При реконструкцiї проїжджої частини вулиць i дорiг з улаштуванням дорожнiх капiтальних покриттiв, пiд якими розмiщенi пiдземнi iнженернi мережi, слiд передбачати винесення цих мереж на роздiлювальнi смуги i пiд тротуари. При вiдповiдному обґрунтуваннi допускається пiд проїжджими частинами вулиць збереження iснуючих, а також прокладання у каналах i тунелях нових мереж. На iснуючих вулицях, що не мають роздiлювальних смуг, допускається розмiщення нових iнженерних мереж пiд проїжджою частиною за умови розмiщення їх у тунелях або каналах; при технiчнiй необхiдностi допускається прокладання газопроводу пiд проїжджими частинами вулиць.

8.55 Прокладання пiдземних iнженерних мереж слiд, як правило, передбачати сумiщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхiдностi одночасного розмiщення теплових мереж дiаметром вiд 500 до 900 мм, в умовах реконструкцiї вiд 200 мм водопроводу до 300 мм, бiльше десяти кабелiв зв’язку i десяти силових кабелiв напругою до 10 кВ; при реконструкцiї магiстральних вулиць i районiв iсторичної забудови; при нестачi мiсця у поперечному профiлi вулиць для розмiщення мереж у траншеях; на пересiканнях з магiстральними вулицями i залiзничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повiтропроводiв, напiрної каналiзацiї та iнших iнженерних мереж. Спiльне прокладання газопроводiв i трубопроводiв, якi транспортують легкозаймистi й горючi рiдини, з кабельними лiнiями не допускається.

Примiтка 1.На дiлянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесовi, просiдаючI) треба передбачати прокладання iнженерних мереж у прохiдних тунелях.

Примiтка 2.На сельбищних територiях у складних планувальних i гiдрогеологiчних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при вiдповiдному обґрунтуваннi згiдно iз СНiП по теплових мережах i з дозволу виконкомiв мiсцевих рад.

8.56 Вiдстанi по горизонталi (у свiтлI) вiд найближчих пiдземних iнженерних мереж до будинкiв i споруд слiд приймати за додатком 8.1, таблиця 1.

Вiдстанi по горизонталi (у свiтлI) мiж сусiднiми iнженерними пiдземними мережами при їх паралельному розмiщеннi слiд приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах iнженерних мереж у будинках сiльських поселень — не менше 0,5 м. При рiзницi в глибинi залягання сумiжних трубопроводiв понад 0,4 м вiдстанi (додаток 8.1, таблиця 2) треба збiльшувати з урахуванням стрiмкостi схилiв траншей, але не менше глибини траншеї до пiдошви насипу i брiвки виїмки.

8.57 Пересiкання iнженерними мережами споруд метрополiтену слiд передбачати пiд кутом 90°, в умовах реконструкцiї кут пересiкання допускається зменшувати до 60°. Пересiкання iнженерними мережами стацiонарних споруд метрополiтену, як правило, не допускається.

На дiлянках пересiкання трубопроводи повиннi мати схил в один бiк i бути заключенi у захиснi конструкцiї (стальнi футляри, монолiтнi бетоннi або залiзобетоннi канали, колектори, тунелI). Вiдстань вiд зовнiшньої поверхнi обробок споруд метрополiтену до кiнця захисних конструкцiй повинна бути не менше 10 м у кожний бiк, а вiдстань по вертикалi (у свiтлI) мiж обробкою або пiдошвою рейки (при наземних лiнiях) i захисною конструкцiєю — не менше 1 м.

Прокладання газопроводiв пiд тунелями не допускається.

Переходи iнженерних мереж пiд наземними лiнiями метрополiтену слiд передбачати з урахуванням вимог чинних нормативiв. При цьому мережi повиннi бути виведенi на вiдстань не менше 3 м за межi огорож наземних дiлянок метрополiтену.

Примiтка 1.У мiсцях, де споруди метрополiтену розмiщуються на глибинi 20 м i бiльше (вiд верху конструкцiї до поверхнi землI), а також у мiсцях залягання мiж верхом обробки споруд метрополiтену i низом захисних конструкцiй iнженерних мереж глин, нетрiщинуватих скельних або напiвскельних ґрунтiв потужнiстю не менше 6 м, викладенi вимоги до пересiкання iнженерними мережами споруд метрополiтену не пред’являються, а улаштування захисних конструкцiй непотрiбне.

Примiтка 2.У мiсцях пересiкання споруд метрополiтену напiрнi трубопроводи слiд передбачати iз сталевих труб з улаштуванням з обох бокiв дiлянки пересiкання колодязiв з недовипусками i встановленням у них запiрної арматури.

8.58 При пересiканнi пiдземних iнженерних мереж з пiшохiдними переходами слiд передбачати прокладання трубопроводiв пiд тунелями, а кабелiв силових i зв’язку — над тунелями.

8.59 Прокладання по сельбищнiй територiї трубопроводiв iз легкозаймистими i горючими рiдинами, а також iз зрiдженими газами для постачання промислових пiдприємств i складiв, не допускається.

8.60 Мiнiмально допустиме заглиблення пiдземних трубопроводiв пiд кабелi зв’язку наведено у додатку 8.2, таблиця 1.

Вiдстанi вiд кабельної каналiзацiї до будинкiв, споруд i найближчих iнженерних споруд — за додатком 8.2, таблиця 2.

<полное_название xml:id="x9h7lshkymivekt6n8kuv5c708">9. Інженерна пiдготовка i захист територiї

9. Інженерна пiдготовка i захист територiї

9.1* Заходи з iнженерної пiдготовки слiд розроблювати з урахуванням iнженерно-будiвельної оцiнки територiї (таблиця 9.1) для мiстобудування, захисту вiд несприятливих природних i антропогенних явищ та прогнозу змiни iнженерно-геологiчних умов при рiзних видах використання.

При розробцi проектiв планування i забудови мiських i сiльських поселень слiд передбачати, за необхiдностi, заходи з iнженерної пiдготовки територiї: загальнi (вертикальне планування органiзацiя вiдведення дощових i талих вод тощо) i спецiальнi (iнженерний захист вiд затоплення паводковими водами i пiдтоплення пiдземними водами, освоєння заболочених територiй, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осiдальнiстю, мулистими накопиченнями, захист вiд абразiї, сельових потокiв, снiжних лавин, вiдновлення порушених територiй гiрничими та вiдкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковiдвалами, полiгонами), якi визначаються з урахуванням прогнозу змiни iнженерно-геологiчних та гiдрогеологiчних умов, впливу сейсмiчних явищ, характеру використання i планувальної органiзацiї територiї.

Загальнi та спецiальнi заходи слiд призначати на основi iнженерно-будiвельної оцiнки територiї iз їх повною взаємопогодженiстю.

9.2 Вертикальне планування територiї слiд виконувати з урахуванням таких основних вимог:

а) максимального збереження iснуючого рельєфу;

б) максимального збереження ґрунтiв i деревних насаджень;

в) вiдведення поверхневих вод iз швидкостями, якi виключають ерозiю ґрунтiв;

г) мiнiмального обсягу земляних робiт;

д) мiнiмального дебалансу земляних мас;

е) збереження й використання ґрунтового шару при насипах i виїмках.

                                                                                                                                                                   Таблиця 9.1

Природнi фактори

Оцiнка факторiв на територiях

сприятливих для будiвництва

малосприятливих для будiвництва

несприятливих для будiвництва

Схил рельєфу

0,5–8‰

Менше 0,5‰; 8–15‰

Бiльше 15‰

Інженерна геологiя. Ґрунти

Що допускають зведення будинкiв i споруд без улаштування штучних основ i складних фундаментiв

Що вимагають улаштування нескладних штучних основ i фундаментiв

Що вимагають улаштування складних штучних основ i фундаментiв

Затоплюванiсть

Що не затоплюються наводками — 1% забезпеченостi

Затоплюванiсть менше нiж на 0,5 м паводковими водами при 1% забезпеченостi i незатоплюванiсть паводковими водами при 4% забезпеченостi

Затоплюванiсть бiльше нiж 0,5 м паводковими водами при 1% забезпеченостi i паводковими водами при 4% забезпеченостi

Ґрунтовi води

Що допускають будiвництво без проведення робiт з пониження рiвня ґрунтових вод (РГВ) або влаштування гiдроiзоляцiї

Потрiбно провести нескладнi заходи з пониження РГВ (улаштування гiдроiзоляцiї)

Треба провести складнi заходи щодо пониження РГВ бiльше нiж на 0,5 м

Заболоченiсть

Вiдсутня або незначна затоплюванiсть, яка допускає можливiсть осушення найпростiшими методами

Наявнiсть заболоченостi, потрiбно виконати нескладнi iнженернi заходи щодо осушування

Значна заболоченiсть, торфовища шаром 2 м, треба провести складнi заходи щодо осушування

Зсуви

Вiдсутнi

Є дiючi або недiючi зсуви невеликих потужностей

Значно поширенi активнi зсуви великих потужностей

Карст

Вiдсутнiй

Незначна кiлькiсть неглибоких воронок згаслого карсту

Безлiч воронок активного карсту завглибшки понад 10 м. Наявнiсть пiдземних пустот

Яри

Вiдсутнi

Є дiючi обмеженого поширення

Що iнтенсивно розвиваються, активнi

Осiдальнiсть

Вiдсутня

Тип I. Ґрунти, осiдання яких вiдбувається у межах зони основи, що деформується, вiд навантаження фундаментiв, а осiдання вiд власної ваги ґрунту вiдсутнє

Тип II. Ґрунти, осiдання яких вiдбувається вiд ваги ґрунту, що лежить вище, у нижнiй частинi осiдальної товщi, а за наявностi зовнiшнього навантаження — у межах зони, що деформується

Заторфованiсть

Вiдсутня

Товщина шару торфу i дуже заторфованих ґрунтiв не повинна перевищувати 2 м

Дуже заторфованi ґрунти i торфи потужнiстю понад 2 м

Гiрськi виробки

Вiдсутнi

Закiнчення процесу зсування, вживання заходiв, якi виключають можливiсть утворення провалiв. Розробка промислових копалин очiкується пiсля закiнчення термiну амортизацiї об’єкта

Розроблюванi територiї, де очiкується утворення провалiв i зсувiв

Порушення територiї

Незначнi, денудацiйнi порушення (кар’єри, каменоломнi до 1 га)

Утворення акумулятивного типу (шахтнi вiдвали розкривних порiд)

Денудацiйнi порушення (великi кар’єри, каменоломнi понад 4 га, глибина воронок обвалення до 50 м)

Селi

Слабкосельоноснi з винесенням до 5 тис. м твердого стоку з 1 км площi басейну

Середньо-сельоноснi з винесенням до 10 тис. м твердого стоку з 1 км площi басейну

Дуже сельоноснi з винесенням до 25 тис. м твердого стоку з 1 км площi басейну

Сейсмiчнiсть

0–6 балiв

7–9 балiв

9 балiв

9.3 При обґрунтуваннi допускається проектування безстiчних площ на дiлянках зелених насаджень.

9.4 Вiдведення поверхневих вод проектується, як правило, закритою дощовою каналiзацiєю. Допускається застосування вiдкритої водовiдвiдної мережi у районах малоповерхової забудови, парках, сiльських населених пунктах, при гiрському рельєфi з улаштуванням мiсткiв або труб на пересiканнях з вулицями, дорогами, проїздами i тротуарами.

9.5 Для улаштування очисних споруд поверхневих вод слiд керуватися Правилами охорони поверхневих вод вiд забруднення.

9.6 На територiї поселень з високим стоянням ґрунтових вод, на заболочених дiлянках слiд передбачати пониження рiвня ґрунтових вод у зонi капiтальної забудови шляхом улаштування вертикальних або горизонтальних закритих трубчастих дренажiв рiзної конструкцiї. Потреба влаштування дренажiв визначається висотою розрахункового рiвня пiдземних вод. Розрахунковий рiвень слiд приймати з урахуванням сезонного i багаторiчного коливання вiдповiдно до технiчного висновку про гiдрогеологiчнi умови будiвництва.

На територiях садибної забудови мiст, у сiльських поселеннях i на територiях стадiонiв, паркiв та iнших озеленених територiй загального користування допускаються вiдкритi осушувальнi канали, їх також можна застосовувати i для захисту вiд пiдтоплення наземних транспортних комунiкацiй.

Вказанi заходи повиннi забезпечувати пониження рiвня ґрунтових вод на територiї: капiтальної забудови — не менше 2,5 м вiд проектної вiдмiтки поверхнi; стадiонiв, паркiв, скверiв та iнших зелених насаджень — не менше 1,0 м.

9.7 На дiлянках залягання торфу, якi пiдлягають забудовi, поряд з пониженням рiвня ґрунтових вод слiд передбачати привантаження їхньої поверхнi мiнеральними ґрунтами, а при вiдповiдному обґрунтуваннi допускається виторфовування. Товщина шару привантаження мiнеральними ґрунтами встановлюється з урахуванням наступного осiдання торфу i забезпечення необхiдного схилу територiї для органiзацiї поверхневого стоку.

На територiї житлових кварталiв мiнiмальну товщину шару мiнеральних ґрунтiв слiд приймати 1 м; на проїжджих частинах вулиць товщина шару мiнеральних ґрунтiв повинна бути встановлена залежно вiд iнтенсивностi руху транспорту з урахуванням вимог норм на транспортнi споруди.

9.8 Територiї поселень, розмiщенi на прибережних дiлянках, повиннi бути захищенi вiд затоплення паводковими водами, вiтровим нагоном води i пiдтоплення ґрунтовими водами пiдсипанням (намиванням) або обвалуванням.

Варiанти штучного пiдвищення поверхнi територiї слiд вибирати на пiдставi аналiзу грунтово-геологiчних, зонально-клiматичних, функцiонально-планувальних, соцiальних, екологiчних характеристик.

Вiдмiтку брiвки територiї, яку пiдсипають (намивають), слiд приймати не менше нiж на 0,5 м вище вiд розрахункового горизонту високих вод з урахуванням висоти хвилi при вiтровому нагонi. Перевищення гребеня дамби обвалування над розрахунковим рiвнем слiд встановлювати залежно вiд класу споруди.

За розрахунковий горизонт високих вод слiд приймати вiдмiтку найвищого рiвня води повторюванiстю: один раз у 100 рокiв — для територiй забудованих або таких, що пiдлягають забудовi житловими i громадськими будинками; один раз у 10 рокiв — для територiй паркiв i площинних спортивних споруд.

9.9 За необхiдностi здiйснення засипки балок i ярiв по їхнiх тальвегах слiд прокладати дренажi, а постiйнi водотоки помiщати у колектори з вiдповiдними дренами.

9.10 При розробцi проектної документацiї у гiрських районах України слiд за Кадастром i картами мiсць сходу снiжних лавин провести аналiз лавинних осередкiв Карпат i Криму.

9.11 Належнiсть проектованого об’єкта до сельового району слiд визначати за Кадастром сельових басейнiв i осередкiв, Атласом сельових явищ, а також за посiбником з вивчення сельових потокiв.

При розмiщеннi забудови у сельонебезпечнiй зонi необхiдно передбачати максимальне збереження лiсу, насадження деревно-чагарникової рослинностi, терасування схилiв, укрiплення берегiв сельоносних рiчок, спорудження гребель i загат у зонi формування селю, будiвництво сельоспрямовуючих дамб i вiдвiдних каналiв на конусi винесення.

9.12 На дiлянках, де вiдбуваються ерозiйнi процеси з яроутворенням, слiд передбачати упорядкування поверхневого стоку, укрiплення ложа ярiв, терасування схилiв, лiсомелiоративнi роботи. В окремих випадках допускається повна або часткова лiквiдацiя ярiв шляхом їх засипання з прокладанням по них водостiчних i дренажних колекторiв.

Пiсля проведення комплексу протиерозiйних i протиобвальних заходiв територiї ярiв можна використовувати для розмiщення транспортних споруд, гаражiв, складiв i комунальних об’єктiв, а також улаштування паркiв.

9.13 У мiських i сiльських поселеннях, розмiщених у зсувонебезпечних районах, на пiдставi наявних фондових матерiалiв слiд визначити масштабнiсть зсувних i обвальних процесiв.

Протизсувнi заходи слiд призначати на пiдставi комплексного вивчення геологiчних i гiдрогеологiчних умов районiв. Треба передбачати упорядкування поверхневого стоку, перехват потокiв ґрунтових вод, запобiгання природному контрфорсу зсувного масиву вiд руйнування, пiдвищення стiйкостi схилу механiчними i фiзико-хiмiчними засобами, змiну рельєфу схилу з метою пiдвищення стiйкостi, берегоукрiплювальнi споруди i заходи.

9.14 Територiї, порушенi внаслiдок виробничої дiяльностi (вiдвали вiдходiв виробництв, вiдпрацьованi кар’єри, провали над пiдземними виробками тощо) пiдлягають вiдновленню для наступного їх мiстобудiвного використання. Заходи щодо вiдновлення порушених територiй вибираються залежно вiд iнженерно-геологiчних умов, виду використання i типiв порушення (повне i часткове засипання провалiв i кар’єрiв, розрiвнювання обвалiв, роботи щодо запобiгання подальшому руйнуванню порушених територiй тощо).

9.15* На закарстованих територiях iнженернi заходи розроблюються на пiдставi дослiджень щодо розмiщення порожнин, воронок, печер i пустот, а також динамiки карстоутворення (швидкiсть розчинення порiд, залежнiсть вiд градiєнтiв фiльтрацiйних потокiв, наявнiсть агресивних добавок у водi тощо). При проектуваннi iнженерного захисту можна вживати заходи:

якi передбачають змiну природного ходу карстових процесiв шляхом впливу на карстуючi породи i покриваючу товщу (створення фiльтрацiйних завiс i водонепроникних покриттiв, регулювання поверхневого стоку, заповнення карстових порожнин рiзними матерiалами, закрiплення ґрунту, що заповнює похованi карстовi порожнини тощо);

якi передбачають захист споруд без впливу на природний хiд карстового процесу шляхом рацiонального розмiщення об’єктiв будiвництва, трасування лiнiйних споруд, застосування статичних схем та конструктивних рiшень i спецiальних конструкцiй фундаментiв;

щодо змiни шкiдливого впливу господарської дiяльностi на карстовi процеси шляхом зменшення водообмiну i агресивностi вод у карстових порожнинах.

9.16 Як засiб iнженерного захисту потрiбно використовувати природнi властивостi природних систем та їх компонентiв, якi пiдсилюють ефективнiсть основних засобiв iнженерного захисту (пiдвищення водовiдвiдної i дренуючої ролi гiдрографiчної мережi шляхом розчищення русел i стариць, фiтомелiорацiю, агролiсотехнiчнi заходи).

9.17 На освоюваних територiях необхiдно виявляти зони тектонiчних розломiв, де внаслiдок збiльшення сейсмiчної iнтенсивностi та змiни фiзико-механiчних властивостей порiд забороняється розмiщення будинкiв i споруд без детальних дослiджень.

9.18 На територiях, характерних наявнiстю грязьового вулканiзму, необхiдно виключити з освоєння дiлянки розмiщення вулканiв i вилитих з них порiд.

<полное_название xml:id="xfber8lvcnf08mb8yy6mlm827">10. Охорона навколишнього середовища

10. Охорона навколишнього середовища

<полное_название xml:id="x2g3zrf2xc2snwzkgu7f2rngdj">Охорона i рацiональне використання природних ресурсiв

Охорона i рацiональне використання природних ресурсiв

10.1 При плануваннi i забудовi населених мiсць слiд керуватись такими принципами: збереження i рацiональне використання цiнних природних ресурсiв; дотримання нормативiв гранично допустимих рiвнiв екологiчного навантаження на природне середовище територiй з урахуванням потенцiальних його можливостей; видiлення ландшафтно-рекреацiйних територiй i заборона на них господарського та iншого будiвництва, що перешкоджає використанню даних зон за їх прямим призначенням; дотримання санiтарних нормативiв, установлення санiтарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання, курортних, лiкувально-оздоровчих зон, населених мiсць та iнших територiй вiд забруднення та шкiдливих впливiв.

10.2 Планувальну структуру мiських i сiльських поселень слiд формувати на пiдставi комплексної оцiнки територiї (агрегована оцiнка забруднення мiського середовища, економiко-мiстобудiвна оцiнка територiї), яка визначає прiоритетнiсть проведення середовищно-захисних заходiв.

Територiю для будiвництва нових i розвитку iснуючих мiських i сiльських поселень вiдповiдно до земельного законодавства України слiд передбачати на землях, непридатних для сiльськогосподарського використання, або на сiльськогосподарських угiддях гiршої якостi, крiм випадкiв надання земельних дiлянок за межами населених пунктiв i будiвництва об’єктiв, пов’язаних з обслуговуванням населення (частина II i V статтi 31 Земельного кодексу України).

Вилучення земельних дiлянок, зайнятих багаторiчними насадженнями для несiльськогосподарських потреб, земель рекреацiйного призначення, заказникiв, курортiв, а також лiсiв з особливим режимом лiсокористування (лiсопарки, мiськi лiси, лiсопарковi частини зелених зон населених пунктiв, протиерозiйнi лiси i водоохороннi насадження) для цiлей, не пов’язаних з веденням лiсового господарства, допускається, як виняток, за рiшенням Верховної Ради України. При цьому вилучення земель сiльськогосподарського призначення та лiсових угiдь здiйснюється у встановленому порядку при обов’язковiй умовi вiдшкодування забудовником збиткiв i втрат, пов’язаних з вилученням.

10.3 Не допускаються проектування i будiвництво поселень, промислових та iнших народногосподарських об’єктiв на площах залягання корисних копалин (крiм загальнопоширених) до погодження з органами державного гiрничого нагляду, а на площах залягання загальнопоширених корисних копалин — до погодження з обласною Радою народних депутатiв. При цьому необхiдно керуватися Земельним кодексом України та чинними нормативами.

Особливу увагу слiд придiляти охоронi навколишнього середовища у районi розмiщення породних вiдвалiв вугiльних шахт. Санiтарно-захисна зона породних вiдвалiв повинна становити вiд 200 до 500 м залежно вiд висоти, обсягу, складу створюваних порiд, фiзичного стану, експлуатацiйних характеристик териконiв, природноклiматичних умов району.

10.4 Розмiщення будинкiв, споруд i комунiкацiй не допускається:

а) на землях заповiдникiв, заказникiв, природних нацiональних паркiв, ботанiчних садiв, дендрологiчних паркiв i водоохоронних зон;

б) на землях зелених зон мiст, включаючи землi мiських лiсiв, якщо об’єкти, якi проектуються, не призначенi для вiдпочинку, спорту або обслуговування примiського лiсового господарства;

в) у зонах охорони гiдрометеорологiчних станцiй;

г) у першiй зонi санiтарної охорони джерел водопостачання i майданчикiв водопровiдних споруд, якщо об’єкти, якi проектуються, не пов’язанi з експлуатацiєю джерел;

д) у першiй зонi округу санiтарної охорони курортiв, якщо об’єкти, якi проектуються, не пов’язанi з експлуатацiєю природних лiкувальних засобiв курортiв;

е) у другiй зонi округу санiтарної охорони курортiв допускається розмiщувати об’єкти, пов’язанi з експлуатацiєю, розвитком i благоустроєм курортiв, а також об’єкти обслуговування населення курортiв, якщо вони не викликають забруднення атмосфери, ґрунту i вод, перевищення нормативних рiвнiв шуму i напруги електромагнiтного поля. У третiй зонi округу санiтарної охорони курортiв допускається розмiщення об’єктiв, якi негативно не впливають на природнi лiкувальнi засоби i санiтарний стан курорту.

Примiтка 1.Не допускається розмiщення будинкiв i споруд: на земельних дiлянках, забруднених органiчними i радiоактивними вiдходами (до закiнчення термiнiв, установлених органами Мiнiстерства охорони здоров’я України); у небезпечних зонах вiдвалiв породи вугiльних, сланцевих шахт i збагачувальних фабрик, зсувiв (за вiдсутностi iнженерного захисту), сельових потокiв i снiгових лавин; у зонах можливого катастрофiчного затоплення в результатi руйнування гребель або дамб (у зонах затоплення завглибшки 1,5 м i бiльше, якi тягнуть за собою руйнування будинкiв i споруд, загибель людей, виведення з ладу обладнання пiдприємств); у сейсмiчних районах i зонах, якi безпосередньо прилягають до активних розломiв; в охоронних зонах магiстральних продуктопроводiв.

Примiтка 2.Розмiщення сiльськогосподарських пiдприємств, будинкiв i споруд в охоронних зонах заповiдникiв допускається, якщо будiвництво вказаних об’єктiв або їх експлуатацiя не порушує природних умов заповiдникiв i не буде загрожувати їхнiй збереженостi. Умови розмiщення таких об’єктiв повиннi бути погодженi з вiдомствами, у вiданнi яких знаходяться цi заповiдники.

10.5 Лiси зелених зон мiст, мiськi та курортнi лiси, якi вiдносяться до лiсiв 1 групи, повиннi бути використанi у рекреацiйних, санiтарно-гiгiєнiчних i оздоровчих цiлях. У заболочених лiсах на територiї поселень i примiських зон треба передбачати гiдролiсомелiоративнi заходи вiдповiдно до нормативiв.

Вилучення пiд забудову земель Держлiсфонду (перехiд лiсових площ у нелiсовI) допускається як виняток i тiльки у встановленому законом порядку.

Розмiщення забудови на землях Держлiсфонду треба проводити на дiлянках, не вкритих лiсом або зайнятих чагарником i малоцiнними насадженнями.

10.6 У межах примiських зон мiст на землях лiсового фонду треба передбачати формування зелених зон вiдповiдно до чинних нормативiв.

Територiальна органiзацiя зелених зон мiст повинна передбачати роздiлення на лiсопаркову i лiсогосподарську частину, видiлення мiсць вiдпочинку населення i територiй, що охороняються, якi забезпечують виконання оздоровчих i природоохоронних функцiй лiсу.

10.7 Навколо мiських i сiльських поселень, розмiщених у безлiсих i малолiсових районах, треба передбачати створення вiтрозахисних i берегоукрiплювальних лiсових смуг, озеленення схилiв пагорбiв, ярiв i балок.

Ширину захисних смуг треба приймати, м, не менше: для найзначнiших i значних мiст — 500, великих i середнiх — 100, малих i сiльських поселень — 50.

10.8 У проектах планування i забудови курортних мiст i селищ поряд з iншими функцiональними зонами на найбiльш сприятливих територiях треба видiляти курортнi зони. Санiтарно-захиснi розриви мiж сельбищною i курортною зонами повиннi бути не менше 500 м, в умовах реконструкцiї — не менше 100 м, мiж курортною та курортно-господарською — не менше 500 м.

<полное_название xml:id="x4can3tbgkm2hmjy577khvzcoc">Охорона атмосфери, водних об’єктiв та ґрунтiв вiд забруднення

Охорона атмосфери, водних об’єктiв та ґрунтiв вiд забруднення

10.9 Для вибору оптимальних варiантiв взаємного розмiщення сельбищних територiй i народногосподарських об’єктiв треба враховувати фонове забруднення по зонах i потенцiал самоочищення природного середовища на конкретнiй територiї.

Примiтка.Залежно вiд метеоумов, якi сприяють концентрацiї шкiдливих домiшок у приземному шарi, територiя України передбачає 4 зони: 1 — низького потенцiалу забруднення. Характеризується приземними iнверсiями до 35%, швидкiстю вiтру 0–1 м/сек., рiдкими туманами (менше 10%); 2 — помiрного потенцiалу забруднення. Повторюванiсть приземних iнверсiй до 40%, швидкiсть вiтру 10–20 м/сек., тумани до 10% або тумани 10–20% при швидкостi вiтру до 10 м/сек.; 3 — пiдвищеного потенцiалу забруднення. Характеризується повторюванiстю слабких вiтрiв i туманiв до 10–20%, приземних iнверсiй до 40%; 4 — високого потенцiалу забруднення. Повторюванiсть слабких вiтрiв i туманiв бiльше 20%, приземних iнверсiй до 60% на рiк.

10.10 Промисловi та сiльськогосподарськi об’єкти, якi є джерелами забруднення атмосферного повiтря, треба розмiщувати з пiдвiтряного боку стосовно до сельбищних територiй. У районах з вираженим вiтровим режимом треба враховувати повторюванiсть i швидкiсть вiтрiв.

10.11 Не слiд передбачати будiвництво пiдприємств I i II класiв на майданчиках з високим потенцiалом забруднення атмосфери (ПЗА), тривалим застоєм домiшок при поєднаннi слабких вiтрiв з температурними iнверсiями: у глибоких котловинах, у районах частого утворення туманiв, нижче за греблi водосховищ, а також у районах можливого утворення смогiв.

10.12* Для об’єктiв, якi є джерелом забруднення атмосферного повiтря, повиннi бути органiзованi санiтарно-захиснi зони (СЗЗ), ширина яких визначається класом розмiщуваного виробництва i встановлюється вiдповiдно до санiтарних норм проектування промислових пiдприємств, а її достатнiсть пiдтверджується на пiдставi розрахунку прогнозованих рiвнiв забруднення вiдповiдно до чинних вказiвок щодо розрахунку розсiювання в атмосферi шкiдливих речовин, якi мiстяться в викидах пiдприємств, а також результатами лабораторних дослiджень атмосферного повiтря у районах розмiщення аналогiчних дiючих об’єктiв.

Пiдприємства з джерелами забруднення атмосферного повiтря шкiдливими речовинами, що мають розмiр санiтарного розриву бiльше 500 м, не слiд розмiщувати у районах, де переважають вiтри швидкiстю до 1 м/сек., з довгими або такими, що часто повторюються, штилями, iнверсiями, туманами (за рiк понад 30–40%, протягом зими — 50–60% днiв).

Заходи щодо захисту атмосферного повiтря необхiдно передбачати вiдповiдно до Закону України i санiтарних правил з охорони атмосферного повiтря населених мiсць. Розрахунок забрудненостi атмосферного повiтря слiд проводити вiдповiдно до чинних нормативних документiв.

10.13 Тваринницькi, птахiвницькi, звiрiвницькi пiдприємства, ветеринарнi установи, склади зi зберiгання отрутохiмiкатiв, бiопрепаратiв, добрив та iншi пожежонебезпечнi склади i виробництва, об’єкти i пiдприємства з утилiзацiї вiдходiв, котельнi, очиснi споруди, гноєсховища вiдкритого типу слiд розмiщувати з пiдвiтряного боку (для вiтрiв переважаючого напрямку) стосовно до сельбищної територiї та iнших пiдприємств i об’єктiв виробничої зони вiдповiдно до чинних нормативних документiв.

Санiтарно-захиснi розриви вiд сiльськогосподарських пiдприємств до меж житлової забудови слiд приймати за таблицею 10.1.

Територiя санiтарно-захисної зони повинна бути упорядкована i озеленена. На межах санiтарно-захисних зон розмiром бiльше 100 м з боку сельбищної зони необхiдно створювати смуги деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 30 м, при розмiрах вiд 50 до 100 м — завширшки не менше 10 м.

                                                                                                                                                           Таблиця 10.1

Пiдприємства

Розмiри санiтарно-захисної зони, м

I. Рослинницькi:

Теплицi i парники при обiгрiваннi електричному

Не нормуються

Те саме, при бiологiчному обiгрiваннi:

на гною

на смiттi

100

300

II. Тваринницькi:

Великої рогатої худоби:

до 1000 голiв

на 1000 до 5000 голiв

бiльше 5000 голiв

300

500

1000

Свинарськi:

до 12 тис. голiв на рiк

на 12 i 24 тис. голiв на рiк i бiльше

на 54 тис. голiв i бiльше

500

1500

2000

Вiвчарськi

300

Конярськi

100

Кролiвницькi

100

Звiринницькi

300

III. Птахiвницькi:

до 100 тис. курей

300

от 100 до 400 тис. курей

1000

бiльше 400 тис. курей

1200

IV. Склади для зберiгання отрутохiмiкатiв i мiнеральних добрив, т:

до 20

200

до 20–50

300

50–100

400

100–300

500

300–500

700

бiльше 500

1000

V. Склади сильнодiючих отруйних речовин (СДОР):

базиснi

1000

витратнi

300

VI. Склади: овочесховища, картоплесховища, фруктосховища

50

VII. По ремонту, технiчному обладнанню й зберiганню сiльськогосподарських машин i автомобiлiв

100

VIII. Ветлiкарнi та ветамбулаторiї

200

10.14 Заходи щодо захисту водойм, водотокiв i морських акваторiй треба передбачати вiдповiдно до вимог водного законодавства i санiтарних норм, забезпечуючи запобiгання забрудненню поверхневих i пiдземних вод з дотриманням норм гранично допустимих концентрацiй (ГДК) забруднюючих речовин у водних об’єктах, якi використовуються для господарсько-питного водопостачання населення i у рибогосподарських цiлях.

10.15 Сельбищнi територiї мiських i сiльських поселень, курортнi зони i мiсця масового вiдпочинку треба розмiщувати вище за течiєю водотокiв i водойм вiдносно випускiв виробничих i господарсько-побутових стiчних вод. Розмiщення їх нижче зазначених випускiв допускається при вiдповiдному обґрунтуваннi, а також за Правилами охорони поверхневих вод вiд забруднення стiчними водами, Правилами санiтарної охорони прибережних морiв.

Пiдприємства, якi потребують улаштування вантажних причалiв, пристаней та iнших портових споруд, треба розмiщувати за течiєю рiчки нижче сельбищної територiї на вiдстанi не менше 100 м.

10.16 Розмiщення промислових пiдприємств у прибережних смугах водойм допускається тiльки за необхiдностi безпосереднього примикання майданчика пiдприємства до водойм за погодженням з органами Держкомекологiї України, мiсцевими органами державної виконавчої влади та iншими органами вiдповiдно до законодавства України. Кiлькiсть i довжина примикань майданчикiв пiдприємств до водойм повиннi бути мiнiмальними.

При розмiщеннi сiльськогосподарських пiдприємств на прибережних дiлянках водойм i за вiдсутностi безпосереднього зв’язку пiдприємств з ними треба передбачати незабудовану прибережну смугу завширшки до 100 м залежно вiд довжини рiчки, але не менше 40 м.

При розмiщеннi складiв мiнеральних добрив i хiмiчних засобiв захисту рослин, тваринницьких i птахiвницьких пiдприємств повиннi бути передбаченi необхiднi заходи, якi виключають попадання вказаних речовин, гнойових стокiв i послiду у водойми.

Склади мiнеральних добрив i хiмiчних засобiв захисту рослин треба розмiщувати на вiдстанi не менше 2 км вiд рибогосподарських водойм. При особливiй потребi допускається зменшувати вiдстань вiд зазначених складiв до рибогосподарських водойм за умови погодження з органами, якi здiйснюють охорону рибних запасiв.

10.17 Розмiри водоохоронних зон визначаються з урахуванням рельєфу мiсцевостi, рослинного покриву, характеру їх використання i погоджуються з органами по регулюванню використання i охоронi вод i землi мiсцевими органами державної виконавчої влади.

Прибережнi смуги рiчок установлюються по обох берегах уздовж урiзу води (у меженний перiод) завширшки, м:

а) для рiчок довжиною понад 100 км до 100

б) для рiчок довжиною 50–100 км до 50

в) для рiчок довжиною до 50 км не менше 20

Уздовж берегiв водойм прибережнi смуги установлюються завширшки не менше 20 м вiд урiзу води, що вiдповiдає нормальному пiдпертому рiвню водойми.

При проектуваннi нових населених пунктiв розмiри водоохоронних зон треба приймати не менше, м:

а) для водосховищ 500

б) для малих рiчок довжиною до 50 км 100

в) для малих рiчок довжиною 50–100 км включно 200

г) для малих рiчок довжиною понад 100–200 км 300

У водоохоронних зонах, прибережних смугах забороняється розмiщення полiгонiв для твердих побутових вiдходiв та неутилiзованих промислових вiдходiв, складiв нафтопродуктiв, складiв для зберiгання отрутохiмiкатiв i мiнеральних добрив, накопичувачiв стiчних вод тваринницьких комплексiв i ферм. У межах територiй мiських i сiльських поселень допускається за погодженням iз органами охорони природи розмiщення окремих об’єктiв виробничої та соцiальної сфери, обладнаних централiзованою каналiзацiєю.

Експлуатацiю водосховищ та їхнiх нижнiх б’єфiв, якi використовуються або намiчаються до використання як джерела господарсько-питного i культурно-побутового водокористування, слiд здiйснювати з урахуванням Санiтарних правил проектування, будiвництва i експлуатацiї водосховищ.

У трикiлометровiй зонi узбережжя Азовського i Чорного морiв забороняється будiвництво:

а) промислових пiдприємств та iнших об’єктiв, не пов’язаних з розвитком i обслуговуванням курортiв, крiм морських портiв та iнших об’єктiв морського транспорту, об’єктiв рибної промисловостi i органiзацiй, якi виконують берегозмiцнювальнi та протизсувнi роботи;

б) iндивiдуального житла, крiм населених пунктiв, вказаних у розпорядженнi Кабiнету Мiнiстрiв України;

в) будинкiв, споруд i комунiкацiй у приморських прибережних смугах завширшки менше 100 м вiд урiзу води, а у приморських курортних зонах за наявностi пляжу — менше 100 м вiд його суходiльної межi.

10.18 Поверхневi води (атмосфернi опади) перед скиданням у вiдкритi водойми пiдлягають очищенню на спецiальних очисних спорудах або мiських очисних спорудах.

Скидання води поверхневого стоку не допускається у непроточнi водойми у мiсцях, вiдведених для пляжiв, у замкнутi лощини, якi схильнi до заболочування, у розмивнi яри, якщо не передбачено заходiв щодо укрiплення їх схилiв, у рибнi ставки.

10.19 У декоративних водоймах i таких, що використовуються для купання, розмiщених на територiї поселень, слiд передбачати перiодичний обмiн води на осiнньо-лiтнiй перiод залежно вiд площi їх дзеркала у декоративних водоймах при площi дзеркала: до 3 га — два рази, при площi понад 3 га — один раз; у водоймах для купання — вiдповiдно чотири i три рази, а при площi понад 6 га — два рази.

Глибина води у водоймах, розмiщених у межах сельбищних територiй, у весняно-лiтнiй перiод повинна бути не менше 1,5 м, а у їх прибережнiй зонi за умови перiодичного вiддалення водної рослинностi — не менше 1 м.

10.20 Заходи захисту ґрунтiв необхiдно передбачати вiдповiдно до вимог законодавства щодо охорони ґрунтiв i санiтарних норм i вимог iнших вiдомств, якi забезпечують попередження забруднення ґрунтiв рiзного землекористування понад затвердженi норми ГДК забруднюючих речовин у ґрунтi.

При виявленнi в ґрунтi хiмiчних речовин, якi перевищують ГДК, вмiсту отрутохiмiкатiв вищому вiд орiєнтованих концентрацiй гранично допустимого рiвня внесень (ГДРВ) i небезпечних залишкових кiлькостей (НЗК), а також наявностi бактерiологiчних показникiв, що перевищують норми, забороняється використання таких земельних дiлянок для будiвництва без погодження з органами санiтарного нагляду.

<полное_название xml:id="xc6tnb1smocp8oeixrxadblj8i">Захист вiд шуму, вiбрацiї, електричних i магнiтних полiв, випромiнювань i опромiнювань

Захист вiд шуму, вiбрацiї, електричних i магнiтних полiв, випромiнювань i опромiнювань

10.21 Допустимi рiвнi шумiв для житлових i громадських будинкiв i прилеглих до них територiй, шумовi характеристики основних джерел зовнiшнього шуму, порядок визначення очiкуваних рiвнiв шуму i потрiбного їх зниження у розрахункових точках, методики розрахунку акустичної ефективностi архiтектурно-планувальних i будiвельно-акустичних засобiв зниження шуму та основнi вимоги Ідо до їх проектування треба приймати вiдповiдно до чинних нормативiв.

Допустимi рiвнi шуму на територiях рiзного господарського призначення не повиннi перевищувати показникiв санiтарних норм, значення яких наведенi у таблицi 10.2.

                                                                                                                                                                Таблиця 10.2

Територiї

Еквiвалентний рiвень шуму, дБА

Максимальний рiвень шуму, дБА

з 7 до 23 год.

з 23 до 7 год.

з 7 до 23 год.

з 23 до 7 год.

Сельбищнi зони населених мiсць

55

45

70

60

Для житлової забудови, що реконструюється

60

50

70

60

Територiї житлової забудови поблизу аеродромiв i аеропортiв

65

55

75

65

Зони масового вiдпочинку i туризму

50

35-40

85

75

Санаторно-курортна зона

40-45

30–35

60

50

Територiї заповiдникiв i заказникiв

До 25

До 20

50

45

10.22* Об’єкти, що є джерелами шуму для сельбищної територiї, зон масового вiдпочинку населення, а також курортних зон (мiсця руху усiх видiв транспорту, промислових пiдприємств тощо), треба розмiщувати за умови органiзацiї санiтарно-захисних заходiв, якi забезпечують допустимi рiвнi шуму на територiї житлової забудови, у житлових i громадських будинках. Забезпечити обмеження в’їзду автомобiльного транспорту та iнших пересувних засобiв i установок у сельбищнi зони, мiсця вiдпочинку i туризму. Достатнiсть прийнятих заходiв повинна бути пiдтверджена акустичним розрахунком.

Для зниження шкiдливого впливу автотранспорту на екологiчний стан у мiстах, на магiстралях регульованого руху треба передбачати будiвництво автоматизованих систем керування дорожнiм рухом.

Розмiщення пiдприємств, транспортних магiстралей, аеродромiв та iнших об’єктiв з джерелами шуму при плануваннi i забудовi населених пунктiв здiйснювати за встановленими санiтарно-технiчними вимогами i картами шуму.

10.23 Допустимi рiвнi вiбрацiї у житлових будинках повиннi вiдповiдати санiтарним нормам допустимих вiбрацiй у житлових будинках (таблиця 10.3). Для виконання цих вимог треба передбачати вiдстанi, якi визначаються шляхом розрахунку, мiж житловими будинками i джерелами вiбрацiї, застосування на цих джерелах ефективних вiброгасильних матерiалiв i конструкцiй.

                                                                                                                                                             Таблиця 10.3

Параметри

Середньогеометричнi частоти октавних смуг, Гц

2

4

8

16

31,5

63

Вiброшвидкiсть

79

73

67

67

67

67

Вiброприскорення

25

25

25

31

37

47

Вiброзмiшування

133

121

109

108

97

91

10.24 При розмiщеннi радiотехнiчних об’єктiв (радiостанцiй, радiотелевiзiйних передавальних i радiолокацiйних станцiй), промислових генераторiв, повiтряних лiнiй електропередачi високої напруги та iнших об’єктiв, якi випромiнюють електромагнiтну енергiю, треба керуватися Санiтарними нормами i правилами захисту населення вiд впливу електромагнiтних полiв, що створюються радiотехнiчними об’єктами, Санiтарними нормами i правилами захисту населення вiд впливу електричного поля, що створюється повiтряними лiнiями електропередачi змiнного струму промислової частоти, i Правилами будови електроустановок (ПБЕ).

10.25 Захист населення вiд впливу електричного поля повiтряних лiнiй електропередачi (ЛЕП) напругою 220 кВ i нижче, якi задовольняють вимоги Правил будови електроустановок, не потрiбен. Пiд розмiщення повiтряних ЛЕП 330 кВ i вище змiнного струму промислової частоти слiд вiдводити територiї, далекi вiд житлової забудови. При проектуваннi повiтряних ЛЕП напругою 750–1150 кВ повинне передбачатися їх вiддалення вiд меж населених пунктiв на 250–300 м вiдповiдно.

В окремих випадках допускається наближення ЛЕП до меж сiльських населених пунктiв на меншу вiдстань за умови дотримання габаритiв, якi забезпечують напругу електричного поля пiд проводами ЛЕП не бiльше 5 кВ/м, вiддалення житлової забудови за межi санiтарно-захисної зони (СЗЗ), заземлення металевих огорож i дахiв будiвель, розмiщених у СЗЗ.

10.26 Для новопроектованих ЛЕП межi СЗЗ приймаються вiдповiдно до санiтарних норм i правил захисту населення вiд впливу електричного поля, який створюється повiтряними пiнiями електропередачi змiнного струму промислової частоти.

У межах СЗЗ забороняється розмiщення житлових i громадських будинкiв, майданчикiв для стоянки усiх видiв транспорту, пiдприємств з обслуговування автомобiлiв i складiв нафти i нафтопродуктiв.

10.27 Забезпечення радiацiйної безпеки при провадженнi, обробцi, переробцi, застосуваннi, зберiганнi, транспортуваннi, знешкодженнi i похованнi радiоактивних речовин та iнших джерел iонiзуючих випромiнювань, включаючи експлуатацiю атомних станцiй, здiйснюється вiдповiдно до норм радiацiйної безпеки.

Розмiщення атомних станцiй i захист людей вiд зовнiшнього опромiнювання здiйснюється вiдповiдно до вимог щодо розмiщення атомних станцiй.

Розмiщення, проектування i експлуатацiя систем централiзованого теплопостачання вiд атомних станцiй здiйснюється вiдповiдно до санiтарних вимог щодо проектування i експлуатацiї систем централiзованого теплопостачання вiд атомних станцiй.

10.28 При розмiщеннi всiх видiв будiвництва з урахуванням вимог радiацiйної безпеки залежно вiд ландшафтних та геохiмiчних особливостей ґрунту, величини перевищення природного доаварiйного рiвня накопичення радiонуклiдiв у навколишньому середовищi, пов’язаних з ним рiвнiв можливого несприятливого впливу на здоров’я населення i вимог щодо здiйснення радiацiйного захисту населення та iнших спецiальних заходiв, на територiї, яка пiдлягає радiоактивному забрудненню внаслiдок Чорнобильської катастрофи, слiд враховувати зони та їх правовий режим*):

а) зона вiдчуження i безумовного (обов’язкового) вiдселення iз щiльнiстю забруднення ґрунту iзотопами цезiю вiд 15,0 Ки/км i вище або стронцiю вiд 3,0 Ки/км i вище, або плутонiю вiд 0,1 Ки/км i вище, а також територiї з ґрунтами, якi сприяють високiй мiграцiї радiонуклiдiв у рослин, iз щiльнiстю забруднення iзотопами цезiю вiд 5 до 15 Ки/км або стронцiю вiд 0,15 до 3,0 Ки/км , або плутонiю вiд 0,01 до 0,1 Ки/км .

Забороняються усi види господарської дiяльностi, постiйне проживання населення, будiвництво без спецiального дозволу, забезпечується суворий природоохоронний режим:

б) зона гарантованого добровiльного вiдселення — територiя iз щiльнiстю забруднення ґрунту iзотопами цезiю вiд 5 до 15 Ки/км або стронцiю вiд 0,15 до 3,0 Ки/км , або плутонiю вiд 0,01 до 0,1 Ки/км , а також територiї з ґрунтами, якi сприяють високiй мiграцiї радiонуклiдiв у рослин iз щiльнiстю забруднення iзотопами цезiю вiд 0,1 до 5 Ки/км або стронцiю вiд 0,02 до 0,15 Ки/км , або плутонiю вiд 0,005 до 0,01 Ки/км .

Забороняється будiвництво нових i розширення дiючих пiдприємств, безпосередньо не пов’язаних iз забезпеченням радiоекологiчного, соцiального захисту населення i його життєдiяльностi, курортно-рекреацiйних установ, обмежується сiльгоспвиробництво, суворо обмежується житлово-цивiльне будiвництво:

в) зона посиленого радiоекологiчного контролю — територiя iз щiльнiстю забруднення ґрунту iзотопами цезiю вiд 0,1 до 5 Ки/км або стронцiю вiд 0,02 до 0,15 Ки/км , або плутонiю вiд 0,005 до 0,01 Ки/км , а також територiя з ґрунтами, якi сприяють високiй мiграцiї радiонуклiдiв у рослин, iз щiльнiстю забруднення iзотопами цезiю вiд 0,2 до 1,0 Ки/км . Забороняється будiвництво нових i розширення дiючих екологiчно небезпечних пiдприємств, будiвництво та функцiонування санаторiїв, позашкiльних таборiв, баз i будинкiв вiдпочинку, обмежується нове житлове будiвництво.

Для прийняття рiшення про розмiщення конкретних обсягiв житлово-цивiльного будiвництва потрiбна наявнiсть радiоекологiчного паспорта обраної територiї.

____________

*) Вiдповiдно до .

<полное_название xml:id="xc74np3x8b7k14p06277lp8z2b">Регулювання мiкроклiмату

Регулювання мiкроклiмату

10.29 Мiкроклiматична оцiнка територiї мiста повинна провадитися за трьома напрямами: забезпечення сприятливих умов територiї забудови за комплексом клiматичних факторiв (температура зовнiшнього повiтря, вiтер, сонячна радiацiя); забезпечення достатньої iнсоляцiї територiї i примiщень iнсольованих будинкiв; забезпечення мiнiмiзацiї тепловтрат будинкiв i формування рацiонального теплового режиму.

10.30* Розмiщення та орiєнтацiя житлових i громадських будинкiв (за винятком дитячих дошкiльних установ, загальноосвiтнiх шкiл, шкiл-iнтернатiв) повиннi забезпечувати тривалiсть iнсоляцiї житлових примiщень, визначених нормами, i територiй не менше 2,5 год. за день на перiод з 22 березня по 22 вересня.

Розмiщення та орiєнтацiя будинкiв дитячих дошкiльних установ, загальноосвiтнiх шкiл, шкiл-iнтернатiв, установ охорони здоров’я i вiдпочинку повиннi забезпечувати безперервну тригодинну тривалiсть iнсоляцiї у примiщеннях, передбачених санiтарними нормами i правилами забезпечення iнсоляцiї житлових i громадських будинкiв i територiй житлової забудови.

Примiтка.В умовах забудови 9-поверховими будинками i бiльше допускається одноразова переривчастiсть iнсоляцiї житлових примiщень за умови збiльшення сумарної тривалостi iнсоляцiї протягом дня на 0,5 год. вiдповiдно до кожної зони.

10.31 У житлових будинках меридiонального типу, де iнсолюються усi кiмнати квартири, а також при реконструкцiї житлової забудови або при розмiщеннi нового будiвництва в особливо складних мiстобудiвних умовах (iсторично цiнне мiське середовище, дорога пiдготовка територiї, зона загальномiського i районного центру) допускається скорочення тривалостi iнсоляцiї примiщень на 0,5 год.

У III–IV клiматичних зонах потрiбен захист будинкiв i територiй вiд перегрiвання шляхом застосування вiльної, яка добре аерується, забудови, озеленення, обводнення, використання сонцезахисних засобiв. Потрiбно забезпечити зв’язок житлової забудови з прилеглими сприятливими у природному вiдношення ландшафтами, рiвномiрний розподiл забудованих i вiдкритих озеленено-обводнених територiй.

10.32 Заходи щодо регулювання вiтрового режиму повиннi бути спрямованi на пом’якшення мiкроклiмату, у першу чергу, на дiлянках дитячих дошкiльних установ i шкiл, у зонах вiдпочинку i на основних пiшохiдних шляхах.

Найбiльш ефективнi прийоми вiтрозахисту — багаторазове застосування вiтрозахисних екранiв по глибинi забудови, створення аеродинамiчних груп.

<полное_название xml:id="x903napxdbw3x3h98g7vgq8784">Санiтарна очистка

Санiтарна очистка

10.33* Для мiст з кiлькiстю населення понад 250 тис. чоловiк i курортiв загальнодержавного значення треба передбачати пiдприємства промислової переробки побутових вiдходiв — смiттєпереробнi пiдприємства.

Влаштування мiсць складування або зберiгання виробничого побутового смiття та iнших вiдходiв, якi є джерелами забруднення атмосферного повiтря пилом, шкiдливими газоподiбними речовинами та речовинами з неприємним запахом або iншого шкiдливого впливу допускається з дозволу мiсцевих органiв державної виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування при додержаннi нормативiв екологiчної безпеки та забезпеченнi можливостi їх подальшого господарського використання.

Норми накопичення побутових вiдходiв приймати 280–300 кг на 1 людину у середньому по мiсту.

Розмiри земельних дiлянок i санiтарно-захисних зон пiдприємств i споруд з транспортування, знешкодження i переробки побутових вiдходiв слiд приймати за таблицею 10.4.

                                                                                                                                                             Таблиця 10.4

Пiдприємства i споруди

Розмiри земельних дiлянок на 1000 т твердих побутових вiдходiв за рiк, га

Розмiри санiтарно-захисних зон, м

Пiдприємства промислової переробки побутових вiдходiв потужнiстю до 100 тис. т за рiк

0,05

300

Те саме, понад 100 тис. т за рiк

0,05

500

Склади свiжого компосту:

полiгони*)

0,02–0,05

500

поля компостування

0,5–1,0

500

поля асенiзацiї

2–4

1000

Зливнi станцiї

0,2

300

Смiттєперевантажувальнi станцiї

0,04

100

Поля складування i поховання знешкоджених осадiв (по сухiй речовинI)

0,3

1000

____________

*) Крiм полiгонiв iз знешкодження й поховання токсичних промислових вiдходiв.

Примiтка 1.Розмiр земельних дiлянок полiв асенiзацiї, компостування i полiгонiв слiд приймати з урахуванням гiдрологiчних, клiматичних i геологiчних умов.

Примiтка 2.Забороняється розмiщення полiгонiв на територiї I i II округiв i зон санiтарної охорони вододжерел i мiнеральних джерел, усiх трьох округiв зон санiтарної охорони курортiв: на дiлянках з виходом на поверхню трiщинуватих порiд; у мiсцях виклинювання i водоносних горизонтiв; у мiсцях масового вiдпочинку населення i оздоровчих дитячих установ, на дiлянках з виходами ґрунтових вод у виглядi джерел i болiт завглибшки бiльше 1 м.

10.34 Земельнi дiлянки, якi вiдводяться для полiгонiв твердих побутових вiдходiв (удосконаленi звалища) повиннi вiдповiдати вимогам:

а) територiя дiлянки повинна бути доступною впливу сонячних променiв й вiтру;

б) рiвень ґрунтових вод не повинен бути ближчим як 1 м вiд основи полiгона; при вищому рiвнi ґрунтових вод потрiбно улаштовувати дренаж або водовiдвiд;

в) на дiлянках, де виявленi глини або важкi суглинки з ґрунтовими водами на глибинi бiльше 2 м, потрiбна гiдроiзоляцiя для захисту пiдземних вод вiд забруднення;

г) дiлянки для полiгона не повиннi розмiщуватися на берегах вiдкритих водойм i у мiсцях, що затоплюються паводковими водами;

д) територiя полiгона твердих побутових вiдходiв повинна бути захищена вiд талих i зливових вод шляхом улаштування водовiдвiдних i водозбiрних гiдротехнiчних споруд.

<полное_название xml:id="x2wsscxk6txeg88rh0htl2mkoi">11. Охорона iсторичного середовища, пам’яток iсторiї та культури

11. Охорона iсторичного середовища, пам’яток iсторiї та культури

11.1 У плануваннi i забудовi мiських i сiльських поселень слiд дотримуватись вимог законодавства України про охорону i використання пам’яток iсторiї та культури, вiдповiдних iнструкцiй та методичних вказiвок.

11.2 Облiку i збереженню у плануваннi i забудовi пiдлягають: будинки i споруди, їх ансамблi та комплекси, мiстобудiвнi формування, цiннi у художньому вiдношеннi ландшафти, твори монументального мистецтва, археологiчнi об’єкти, пам’ятнi мiсця, якi мають iсторичну, наукову, художню або iншу культурну цiннiсть, вiднесенi до категорiї пам’яток iсторiї i культури загальнодержавного i мiсцевого значення, а також пам’ятки заново виявленi у процесi дослiджень.

11.3 Пiдлягають охоронi такi види нерухомих пам’яток iсторiї та культури (таблиця 11.1).

                                                                                                                                                                 Таблиця 11.1

Пам’ятки

Характеристика об’єктiв спадщини

Історiї

Будинки, споруди, пам’ятнi мiсця, пов’язанi з найважливiшими iсторичними подiями у життi народу, з розвитком суспiльства i держави, науки i технiки, культури i побуту народiв, з життям видатних полiтичних, державних i вiйськових дiячiв, народних героїв, дiячiв науки, лiтератури, мистецтва, мiсця їх поховань i масових репресiй

Археологiї

Городища, кургани, рештки давнiх поселень, укрiплень, виробництв, каналiв, дорiг, давнi мiсця поховань, кам’янi статуї, наскельнi зображення, дiлянки iсторичного культурного шару давнiх населених пунктiв

Мiстобудування i архiтектури

Архiтектурнi ансамблi та комплекси, iсторичнi центри, квартали, площi, вулицi, залишки планування i забудови населених пунктiв; споруди цивiльної, промислової, вiйськової, культової архiтектури, народного зодчества, а також пов’язанi з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного i садово-паркового мистецтва

Монументального мистецтва

Художнi скульптурнi монументи, надгробки, малi архiтектурнi форми та iншi твори монументального i декоративно-прикладного мистецтва, що стоять окремо

11.4 Поряд iз будинками та спорудами — пам’ятками iсторiї та культури — при проектуваннi необхiдно зберiгати цiнне iсторичне планування та забудову поселень, цiнний природний ландшафт i пам’ятки природи, видовi точки i зони, звiдки розкриваються види на пам’ятки та їх комплекси.

Примiтка.Знесення, перемiщення або iншi змiни стану пам’яток iсторiї та культури провадяться у виключних випадках з дозволу Кабiнету Мiнiстрiв України пiсля попереднього погодження з державними органами i громадськими органiзацiями щодо охорони пам’яток iсторiї та культури.

11.5 Виходячи з умов збереження фiзичного стану нерухомих об’єктiв, вiдстанi вiд пам’яток iсторiї та культури до транспортних та iнженерних комунiкацiй слiд передбачати, м, не менше:

а) до проїжджих частин магiстралей швидкiсного i безперервного руху, лiнiй метрополiтену мiлкого закладання:

в умовах складного рельєфу — 100

на плоскому рельєфi — 50

б) до мереж водопроводу, каналiзацiї i теплопостачання (крiм розвiдних) — 15

в) до iнших пiдземних iнженерних мереж — 5

Примiтка.В умовах реконструкцiї вказанi вiдстанi до iнженерних мереж допускається скорочувати, але приймати не менше: до водонесучих мереж — 5 м, неводонесучих — 2 м. При цьому слiд забезпечувати проведення спецiальних технiчних заходiв при провадженнi будiвельних робiт.

11.6 Необхiдно передбачати спадкоємнiсть в архiтектурно-мiстобудiвному розвитку поселень, враховувати особливостi iсторичного середовища (комплекс планування, яке склалося, i вiдповiдної йому забудови), яке характеризується специфiчними для конкретного поселення i етапiв його розвитку спiввiдношеннями об’ємiв архiтектурних споруд i вiдкритих просторiв, умовами зорового сприймання пам’яток та їх комплексiв, зв’язками з природним ландшафтом.

11.7 Проекти планування i забудови мiст, селищ i сiльських поселень з цiнною iсторико-культурною спадщиною можуть виконуватися тiльки пiсля вiдповiдних передпроектних дослiджень, на основi яких складаються iсторико-архiтектурнi плани i проекти зон охорони пам’яток iсторiї та культури цих поселень. Цi документи як обов’язковi входять до складу генеральних планiв.

Примiтка.Для поселень з поодинокими об’єктами спадщини i порушеним iсторичним середовищем допускається фiксацiя пам’ятки на опорному планi забудови з розробкою зон охорони пам’ятки.

11.8 При плануваннi i забудовi мiських i сiльських поселень необхiдно враховувати зони охорони пам’яток iсторiї та культури:

а) охороннi зони, до яких входять територiї пам’яток (земельнi дiлянки пам’яток у їх iсторичних та природних межах) з доповненням дiлянок прилеглих територiй, у межах яких забезпечується фiзична схороннiсть пам’яток та їх найближчого iсторичного оточення (середовища), а також оптимальнi умови зорового сприймання пам’яток (у межах 350–500 м). У мiсцях концентрацiї пам’яток рiзних видiв, об’єднаних спiльнiстю планування, iсторичного середовища, ландшафту встановлюються груповi (комплекснI) охороннi зони;

б) зони регулювання забудови, якi прилягають до охоронних зон, що сприяють збереженню мiстобудiвної ролi пам’яток в архiтектурно-просторовiй органiзацiї поселень;

в) зони ландшафту, що охороняються, до яких входять вiльнi вiд забудови територiї, заплави, схили, пагорки, водойми, рослиннiсть, у межах яких забезпечується схороннiсть iсторичного характеру ландшафту поселення i його зв’язкiв з навколишньою природою;

г) дiлянки iсторичного культурного шару, якi охоплюють територiї давнiх поселень (до XVIII ст. включно), що пiдлягають археологiчним дослiдженням.

Примiтка.Навколо розкритих пам’яток археологiї, що пiдлягають музеєфiкацiї, встановлюються охороннi зони, аналогiчнi охоронним зонам нерухомих пам’яток iнших видiв.

У стародавнiх поселеннях на дiлянках забудови i ландшафту, об’єднаних загальною планувальною та архiтектурно-просторовою композицiєю, значно насичених пам’ятками рiзних видiв i таких, що мають добру схороннiсть iсторичного середовища, установлюються заповiднi зони (територiї).

У мiсцях, пов’язаних з iсторичними подiями, з життям i дiяльнiстю видатних особистостей, створюються заповiднi iсторико-меморiальнi зони.

11.9 Необхiдно суворо дотримуватися режимiв зон охорони, конкретизованих стосовно специфiки населеного пункту. У цiлому на заповiднi територiї i охороннi зони поширюється принцип регенерацiї середовища, на зони регулювання забудови — режим реконструкцiї з обмеженим, частковим i активним перетворенням середовища (таблиця 11.2).

                                                                                                                                                                Таблиця 11.2

Статус i форми охорони територiї

Характер iсторичного середовища

Види збереження

Заповiдники, заповiднi територiї

Історичнi мiстобудiвнi комплекси, архiтектурнi ансамблi i домiнанти, пам’ятки iсторiї та культури, елементи iсторичного середовища

Регенерацiя

Комплекснi груповi охороннi зони

Архiтектурнi домiнанти, пам’ятки iсторiї та культури у цiлiсному мiському середовищi

Регенерацiя

Охороннi зони окремих пам’яток

У цiлiсному iсторичному середовищi

У порушеному iсторичному середовищi

Регенерацiя

Обмежене перетворення

Зони суворого регулювання забудови

Окремi пам’ятки iсторiї та культури у частково порушеному iсторичному середовищi, до якого входять об’єкти цiнної iсторичної забудови

Реконструкцiя з обмеженим перетворенням середовища

Зони регулювання забудови

Поодинокi пам’ятки iсторiї та культури у порушеному iсторичному середовищi

Реконструкцiя з частковим або активним перетворенням середовища

11.10 Для заповiдникiв, заповiдних територiй i комплексних охоронних зон слiд передбачати збереження iсторичного планування i забудови, iсторичного середовища i ландшафту, виведення промислових пiдприємств, майстерень, складiв та iнших дисгармонiюючих споруд, якi наносять фiзичну та естетичну шкоду пам’яткам та їхньому середовищу. Не допускати прокладання комунiкацiй для транзитного транспорту, пiдземних iнженерних мереж загальномiського значення, улаштування повiтряних лiнiй електропередачi, установлення торговельних кiоскiв, рекламних щитiв та iнших споруд, що порушують сприймання пам’яток i навколишнє iсторичне середовище. Слiд передбачати тiльки вiдновлювально-реставрацiйнi, консервацiйнi та ремонтнi заходи, роботи щодо використання пам’яток i навколишньої iсторичної забудови, благоустрiй територiї.

Нове будiвництво може здiйснюватися у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося iсторично, у тiсному планувальному, масштабному i архiтектурному погодженнi з оточенням.

Примiтка.У заповiдниках i заповiдних територiях вiдтворювання втрачених елементiв забудови слiд, як правило, здiйснювати на пiдставi архiвних документiв.

11.11 Слiд передбачати включення заповiдних територiй i групових (комплексних) охоронних зон, якi охоплюють iсторичне ядро поселень (ансамблi та комплекси), у систему загальномiських, селищних i сiльських громадських центрiв, пiшохiдних зв’язкiв, туристичних маршрутiв.

11.12 Зони регулювання забудови повиннi мати рiзний режим реконструкцiї, який залежить вiд iсторико-архiтектурної цiнностi територiї, розташування її в структурi поселення. У їх межах необхiдно передбачати збереження iсторичного планування (або його елементiв), цiнної забудови i ландшафту, умов зорового сприйняття пам’яток, знесення дисгармонiюючих споруд. Нове будiвництво регламентується за функцiональним призначенням, по висотi i довжинi будинкiв, за композицiйними прийомами, матерiалами, кольором i стильовими характеристиками; регулюється також благоустрiй, озеленення та iншi складовi середовища.

11.13 У зонах ландшафту, що охороняється, слiд передбачати збереження й регулювання рослинностi, заходи щодо змiцнення берегових територiй, схилiв ярiв, усунення будинкiв i споруд, якi спотворюють iсторичний ландшафт. Проектування нових житлових районiв, промислових та iнших об’єктiв у їх межах виключається.

Примiтка.У цих зонах можлива господарська дiяльнiсть, яка не спотворює ландшафт, не потребує зведення будiвель (польовi, городнi роботи, сiнокiс, випас скота тощо), використання зони для вiдпочинку населення з мiнiмальним благоустроєм (улаштування пiшохiдних дорiг i майданчикiв, освiтлювальної арматури, мiсць вiдпочинку тощо).

11.14 На територiях з iсторичним культурним шаром слiд враховувати необхiднiсть проведення археологiчних дослiджень. При виявленнi у процесi дослiджень унiкальних археологiчних пам’яток (фундаментiв стародавнiх храмiв, давнiх похоронних споруд, печер, житлових комплексiв i оборонних систем тощо) треба передбачати їх музеєфiкацiю.

<полное_название xml:id="x1s52fj83s6iwhbb86rzr696mj">Україна. Фiзико-географiчне районування (клiматичнi зони)

Додаток 1.1
(обов’язковий)

Україна. Фiзико-географiчне районування (клiматичнi зони)

<полное_название xml:id="xd7zcnmk0vjzrsvy0tb457vzi6">Україна. Мiстобудiвне районування на основi природно-географiчних та iнженерно-будiвельних умов

Додаток 1.2
(обов’язковий)

Україна. Мiстобудiвне районування на основi природно-географiчних та iнженерно-будiвельних умов

<полное_название xml:id="x5a3e401yhx0087crsgo03f3j1">Додаток 2.1

Додаток 2.1
(рекомендований)

                                                                                                                                                                      Таблиця 1

Приблизна величина радiусiв зон рiзної мiстобудiвної якостi стосовно мiського центру за групами поселень

Групи поселень, тис. чоловiк

Зони мiстобудiвної цiнностi

I

II

III

IV

V

VI

VII

Бiльше 1000

15/15

25/35

35/5

40/8

45/10

60/12

90/15 i бiльше

250–1000

15/15

25/35

35/5

45/8

60/10

50–100

15/15

30/5

45/8

До 50

15/15

40/6

Примiтка 1.У числiвнику — витрати часу, хв.; у знаменнику — вiдстанi, км.

Примiтка 2.Зони мiстобудiвної цiнностi: I — ядро мiського центру (для найзначнiших мiст); II — центральна зона; III — центральна зона для мiст з населенням до 250 тис. жителiв; перша середня зона для найзначнiших i значних мiст; IV — середня зона; V i VI — перша i друга периферiйна зони; VII — зона агломерацiйного розселення.

                                                                                                                                                                      Таблиця 2

Орiєнтовнi величини коефiцiєнтiв цiнностi дiлянок мiської територiї*)

Групи поселень, тис. чоловiк

Зони мiстобудiвної цiнностi

I

II

III

IV

V

VI

VII

Бiльше 1000

2,2

1,75

1,25

0,87

0,62

0,37

0,2

500–1000

-

1,75

1,25

0,87

0,62

0,37

-

250–500

-

1,75

1,25

0,87

0,62

-

-

100–250

-

-

1,25

0,87

0,62

-

-

50–100

-

-

1,25

0,87

0,62

-

-

До 50

-

-

1,25

-

0,62

-

-

Примiтка.Величини коефiцiєнтiв показують спiввiдношення цiнностi територiї у межах одного мiста.

____________

*) Наведенi величини можуть бути зменшенi або збiльшенi експертним шляхом з урахуванням iсторико-культурної, середовищної та мiстоформуючої цiнностi дiлянок у 0,5–2 рази.

<полное_название xml:id="xb3j0jk0z9v6if10e031tf0b5x">Протипожежнi вимоги

Додаток 3.1
(обов’язковий)

Протипожежнi вимоги

1.* Протипожежнi вiдстанi мiж житловими, громадськими, адмiнiстративно-побутовими будинками промислових пiдприємств, багатоповерховими гаражами треба приймати за таблицею 1 (числiвник), а мiж виробничими, сiльськогосподарськими будинками, спорудами — вiдповiдно до вимог чинних норм.

Протипожежнi вiдстанi вiд житлових, громадських, адмiнiстративно-побутових будинкiв промислових пiдприємств, багатоповерхових гаражiв до виробничих, сiльськогосподарських будинкiв i споруд треба приймати згiдно з таблицею 1 (знаменник).

Протипожежнi розриви вiд житлових i громадських будинкiв до: трамвайних, тролейбусних, автобусних паркiв, депо метрополiтену приймати не менше 50 м; складiв з твердими горючими речовинами i матерiалами, а також легкозаймистими i горючими рiдинами приймати залежно вiд ємкостi складiв вiдповiдно до чинних норм.

                                                                                                                                                                        Таблиця 1

Ступiнь вогнестiйкостi будинку

Вiдстанi, м, при ступенi вогнестiйкостi будинкiв

I, II

III

IIIа, IIIб, IV, IVа, V

I, II

6/9

8/9

10/12

III

8/9

8/12

10/15

IIIа, IIIб, IV, IVа, V

10/12

10/15

15/18

Примiтка 1.Класифiкацiю будинкiв за ступенем вогнестiйкостi, категорiї виробництва щодо пожежної безпеки треба приймати вiдповiдно до чинних нормативiв.

Примiтка 2.Протипожежнi розриви до виробничих будинкiв з категорiєю виробництва щодо пожежної безпеки А i Б треба збiльшувати на 50% для будинкiв I i II ступенiв вогнестiйкостi, для категорiї В — на 25% у порiвняннi з даними, наведеними у таблицi 1.

Примiтка 3.Вiдстанi мiж будинками i спорудами приймаються у свiтлi мiж зовнiшнiми стiнами або iншими конструкцiями.

За наявностi конструкцiй будинкiв i споруд, що виступають бiльше, як на 1 м, виготовлених iз спалимих матерiалiв, приймається вiдстань мiж цими конструкцiями. Вiдстань мiж стiнами будинкiв без вiконних прорiзiв допускається зменшувати на 20%, за винятком будинкiв IIIа, IIIб, IV, IVа, i V ступенiв вогнестiйкостi.

Примiтка 4.У районах сейсмiчнiстю 9 балiв вiдстанi мiж житловими будинками, а також мiж житловими i громадськими будинками IVа, V ступенiв вогнестiйкостi, треба збiльшувати на 20%.

Примiтка 5.Для двоповерхових будинкiв каркасної i щитової конструкцiї V ступеня вогнестiйкостi, а також будинкiв, критих спалимими матерiалами, протипожежнi вiдстанi треба збiльшувати на 20%.

Примiтка 6.Вiдстанi мiж будинками I i II ступенiв вогнестiйкостi допускається передбачати менше 6 м за умови, якщо стiна вищого будинку, розмiщеного навпроти iншого будинку, є протипожежною.

Примiтка 7.Мiнiмальнi протипожежнi розриви мiж житловими будинками i господарськими будiвлями у межах однiєї присадибної дiлянки не нормуються.

При проектуваннi та будiвництвi нових iндивiдуальних садибних будинкiв та господарських споруд, а також при повнiй їх перебудовi в межах однiєї садиби (змiна мiсця розташування, площi забудови, об’єму та поверховостi будинку) в умовах забудови, яка склалася, вiдстанi мiж житловими будинками та громадськими будiвлями на двох сусiднiх дiлянках треба приймати за таблицею 1.

Часткова реконструкцiя житлових будинкiв та господарських споруд на окремих садибних дiлянках, якi побудованi за ранiше чинними нормативами, допускається за погодженням з мiсцевими органами архiтектури i мiстобудування, державного пожежного та санiтарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинкiв, їх господарських будiвель та гаражiв можлива за умови збереження iснуючих вiдстаней мiж будiвлями.

Примiтка 8.Вiдстанi мiж житловими, громадськими, а також житловими i громадськими будiвлями не нормуються при сумарнiй площi забудови, включаючи незабудовану площу мiж ними, яка дорiвнює найбiльшiй допустимiй площi забудови (поверху) одного будинку того ж ступеня вогнестiйкостi без протипожежних стiн вiдповiдно до чинних нормативiв за винятком будинкiв iндивiдуальної забудови. При визначеннi вiдстанi мiж житловими i громадськими будiвлями площу забудови (поверху) треба приймати як для громадських будинкiв.

Примiтка 9.Вiдстанi мiж господарськими будiвлями (сараями, iндивiдуальними гаражами, банями), розмiщеними за територiєю присадибних дiлянок, не нормуються за умови, якщо площа забудови зблокованих господарських будiвель не перевищує 800 м. Вiдстанi мiж цими блоками господарських будiвель приймаються за таблицею 1.

2.* При проектуваннi проїздiв i пiшохiдних шляхiв необхiдно забезпечувати можливiсть проїзду пожежних машин до житлових i громадських будинкiв, у тому числi iз вбудовано-прибудованими примiщеннями, i доступ пожежникiв з автодрабин i автопiдйомникiв у будь-яку квартиру чи примiщення.

Вiдстань вiд краю проїзду до стiн будинку, як правило, слiд приймати 5–8 м для будинкiв до 9 поверхiв i 8–10 м для будинкiв 9 поверхiв i вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зонi мiж будинками i проїздами, а також на вiдстанi 1,5 м вiд проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розмiщення огорож, повiтряних лiнiй електропередачi i рядкового насадження дерев.

Вiдстанi вiд контактних проводiв трамвайних i тролейбусних лiнiй слiд призначати: до житлових i громадських будинкiв — не менше 5 м, до складiв горючих i легкозаймистих рiдин: пiдземних — 25 м, надземних — 50 м.

Примiтка.Уздовж фасадiв будинкiв, якi не мають входiв, допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатнi для проїзду пожежних машин.

3.* Вiдстанi вiд житлових i громадських будинкiв до складiв I групи для зберiгання нафти i нафтопродуктiв слiд приймати вiдповiдно до вимог чинних норм, а до складiв горючої речовини II групи, якi передбачаються у складi котелень, дизельних електростанцiй та iнших енергооб’єктiв, що обслуговують житловi та громадськi будинки, — не менше встановлених у таблицi 2.

Мiнiмальнi вiдстанi до складiв нафтопродуктiв II групи, якi не входять до складу котелень та iнших енергооб’єктiв, що обслуговують житловi та громадськi будинки, треба приймати вiдповiдно до вимог чинних норм.

                                                                                                                                                                        Таблиця 2

Ємкiсть складу, м

Житловi i громадськi будинки при ступенi вогнестiйкостi

I, II

III

IIIа, IIIб, IV, IVа, V

Бiльше 800 до 10000

40

45

50

Бiльше 100 до 800

30

35

40

До 100

20

25

30

Примiтка 1.Вiдстань вiд будинкiв дитячих дошкiльних установ, загальноосвiтнiх шкiл, шкiл-iнтернатiв, установ охорони здоров’я i вiдпочинку, видовищних установ i спортивних споруд до складiв ємкiстю до 100 м треба збiльшувати у два рази, а до складiв ємкiстю понад 100 м — приймати вiдповiдно до чинних норм.

Примiтка 2.На присадибних дiлянках житлових будинкiв допускається пiдземне зберiгання горючих речовин у резервуарах мiсткiстю до 2 м , до яких повинен бути забезпечений транспортний пiд’їзд. Вiдстань вiд цих мiсткостей до будинкiв I–III ступенiв вогнестiйкостi слiд приймати не менше 9 м, IV–V ступенiв вогнестiйкостi — 12 м.

4.* До ставкiв i водойм слiд передбачати проїзди для забору води пожежними автомобiлями.

5. Вiдстанi вiд меж забудови мiських поселень до лiсових масивiв повиннi бути не менше 50 м, а вiд забудови сiльських поселень i дiлянок садiвницьких товариств — 20, 50, 100 м — вiдповiдно до дерев листяного, мiшаного i хвойного лiсу.

6. Кiлькiсть спецiальних пожежних машин приймати за таблицею 3.

                                                                                                                                                                        Таблиця 3

Спецавтомобiлi

Кiлькiсть автомобiлiв при кiлькостi жителiв у мiстi, тис. чол.

до 50

50–100

100–350

350–700

700–1250

1250–2000

понад 2000

АД (автодрабина) i АП (автопiдйомник)

1*)

2

3

4–6

7–8

9–11

**)

АГДЗС (автомобiль газо- димозахисної служби)

-

-

-

1

2

3

4

АЗО (автомобiль зв’язку i освiтлення)

-

-

-

-

1

2

3

____________

*) За наявностi будинкiв заввишки 4 поверхи i бiльше.

**) Визначається за кiлькiстю адмiнiстративних районiв з розрахунку 1 АД або 1 АП на район.

Примiтка 1.При введенi до штатiв частин мiст спецiальних пожежних автомашин слiд передбачати 50%-й резерв таких машин у гарнiзонi.

Примiтка 2.Іншi (додатковI) типи спецiальних пожежних автомашин визначаються територiальними органами пожежної охорони виходячи iз мiсцевих умов.

7. На територiї садiвницьких товариств та кооперативiв необхiдно передбачити запаси води для пожежогасiння. Бiля вододжерел, якi визначенi для пожежогасiння, повиннi бути обладнанi дiлянки для встановлення пожежних автомобiлiв та мотопомп.

Кооперативи та товариства з кiлькiстю учасникiв до 30 повиннi мати переносну мотопомпу для пожежогасiння, з кiлькiстю дiлянок бiльше нiж 100 — не менш двох причепних мотопомп. Для їх зберiгання слiд будувати спецiальне примiщення.

8. На територiї садiвницьких товариств та кооперативiв слiд встановлювати пожежнi пости. Пожежнi щити (стенди) встановлюються на територiї об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м .

До комплекту засобiв пожежогасiння, якi розмiщуються на щитах (стендах), слiд включати: вогнегасники — 3 шт.; ящик з пiском — 1 шт.; покривало з неспалимого теплоiзоляцiйного матерiалу або повстi розмiром 2 м × 2 м — 1 шт.; гаки — 3 шт.; лопати — 2 шт.; ломи — 2 шт.; сокири — 2 шт.

9. До введення в дiю окремих норм на проектування механiзованих (автоматизованих) гаражiв питання їх протипожежного захисту (влаштування шляхiв евакуацiї, застосування автоматичних установок пожежогасiння, пожежної сигналiзацiї, водопостачання для внутрiшнього та зовнiшнього пожежогасiння, влаштування протидимного захисту, систем оповiщення про пожежу, вогнезахист будiвельних конструкцiй тощо) повиннi врегульовуватися шляхом розроблення комплексу проектних рiшень забезпечення протипожежного захисту на кожний окремий гараж, погоджених з органами державного пожежного нагляду.

<полное_название xml:id="x6ppz1l26yewkfr74bkdfppbf1">Показники розрахункової щiльностi населення (брутто) для районiв садибної забудови

Додаток 3.2*
(рекомендований)

Показники розрахункової щiльностi населення (брутто) для районiв садибної забудови

Тип забудови

Розмiр дiлянки, м

Кiлькiсть дiлянок на 1 га

Щiльнiсть населення (брутто), люд./га, при середньому складi сiм’ї, чол.

2

3

4

5

6

Садибна                

1500                

5–6             

10–12           

15–18           

20–24           

25–30           

30–36           

Садибна

1200

6–7

12–14

18–21

24–28

30–35

36–42

Садибна

1000

8–9

17–18

26–27

34–35

43–44

51–52

Садибна

600

13–15

28–29

42–43

55–57

68–71

81–84 —

Садибна

500

16–17

34–35

50–52

66–68

82–84

97–99

Блокована

400

19–21

41–42

61–62

80–82

98–100

115–118

Блокована

300

24–27

53–55

78–80

101–104

124–127

144–148

Блокована

200

32–38

75–77

109–112

134–143

169–173

196–200

Блокована

150

40–49

96–99

138–142

176–180

211–216

242–248

<полное_название xml:id="x9n40mk8kslk7xb4rg7bcjiwqb">Номенклатура структурних елементiв територiї комплексної зеленої зони мiста

Додаток 5.1
(рекомендований)

Номенклатура структурних елементiв територiї комплексної зеленої зони мiста

Основнi структурнi елементи територiї

Складовi структурних елементiв

Функцiональна належнiсть

1. ТЕРИТОРІЯ МІСТА

Територiя забудови                                                                                                                                                      

Ландшафтно-рекреацiйнi територiї:

загальномiськi

житлових районiв

Мiськi сади i парки, спецiалiзованi парки — дитячi, спортивнi, виставковi, зоологiчнi та iн., ботанiчнi сади, сквери, бульвари

Парки i сади житлових районiв i мiжквартальнi сквери, бульвари, пiшохiднi зв’язки

Загального користування

Те саме

Вулицi, дороги, площi

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства швидкiсних дорiг, магiстральних вулиць i дорiг, вулиць мiсцевого призначення, периметрального обсадження площ, дiлянки зеленого будiвництва i господарства транспортних розв’язок i автостоянок

Спецiального призначення

Житловi квартали

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства у житлових кварталах i мiкрорайонах без споруд, проїздiв, майданчикiв i фiзкультурних майданчикiв

Обмеженого користування

Промисловi територiї, санiтарно-захиснi зони

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства на промислових, комунально-складських територiях, санiтарно-захиснi зони

Обмеженого користування i спецiального призначення

Іншi територiї

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства установ i пiдприємств обслуговування (дитячi дошкiльнi установи, загальноосвiтнi школи, навчальнi заклади, установи охорони здоров’я, будинки-iнтернати для старих та iнвалiдiв, фiзкультурнi i спортивнi споруди, установи культури й мистецтва, пiдприємства торгiвлi, громадського харчування й побутового обслуговування, органiзацiї та установи управлiння, фiнансування i пiдприємства зв’язку, НДІ, установи комунального господарства (кладовищ, крематорiїв, квiтникарських господарств), лiнiй високовольтної передачi, лiсомелiоративних насаджень, непридатних земель тощо

Обмеженого користування i спецiального призначення

2. ТЕРИТОРІЯ ЗА МЕЖАМИ ЗАБУДОВИ У МЕЖАХ МІСТА

Ландшафтно-рекреацiйнi територiї

Лiсопарки, лугопарки, гiдропарки

Загального користування

Мiськi лiси

Лiсовi масиви у мiстi

Загального користування

Іншi територiї

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства санаторно-оздоровчих установ, спортивних пристроїв, кемпiнгiв, будинкiв для старих, смуг вiдведення автомобiльних дорiг i залiзниць тощо

Обмеженого користування

3. ТЕРИТОРІЯ ЗА МЕЖАМИ МІСТА У МЕЖАХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ

Лiси

Усi види лiсiв, у тому числi лiсопаркова частина, лiсогосподарська частина

Рiзної функцiональної належностi

Автомобiльнi дороги

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства уздовж смуг вiдчуження

Спецiального призначення

Залiзницi

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства уздовж смуг вiдчуження

Спецiального призначення

Основнi структурнi елементи територiї

Складовi структурних елементiв

Функцiональна належнiсть

Примiськi населенi пункти

Усi об’єкти i дiлянки зеленого будiвництва i господарства мiста або смт, якщо вони не є окремим самостiйним об’єктом

Обмеженого користування

Промисловi територiї, санiтарно-захиснi зони

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства на промислових, комунальних пiдприємствах, складах i санiтарно-захиснi зони

Обмеженого користування i спецiального призначення

Установи вiдпочинку, туризму, спорту

Дiлянки зеленого будiвництва i господарства на територiях санаторiїв, будинкiв вiдпочинку, пансiонатiв, туристських баз, позашкiльних таборiв, спортивних баз

Обмеженого користування

Полезахиснi смуги

Дiлянки зелених насаджень, якi створюються для захисту полiв

Спецiального призначення

Сади i виноградники примiських господарств

Територiї плодових культур, виноградникiв, ягiдникiв, шовковицi, хмiльникiв

Те саме

Сади i виноградники колективiв пiдприємств та установ

Територiї садiв i виноградникiв, якi належать пiдприємствам та установам

Обмеженого користування

Іншi територiї

Усi дiлянки зелених насаджень, якi не увiйшли у вищенаведенi

Рiзної функцiональної належностi

4. НЕОЗЕЛЕНЮВАНІ ТЕРИТОРІЇ

Сiльськогосподарськi землi

Поля, луки, городи

Водойми

Рiчки, озера, ставки, водосховища, канали, крiм тих, якi увiйшли в об’єкти i дiлянки зеленого будiвництва i господарства

Іншi територiї

Непридатнi землi, непридатнi для озеленення землi спецпризначення

<полное_название xml:id="x6gvb7n27pz7bwubidtbg3ciny">Нормативнi показники рiвня озеленення рiзних структурних елементiв у межах мiста, %

Додаток 5.2
(рекомендований)

Нормативнi показники рiвня озеленення рiзних структурних елементiв у межах мiста, %

Структурнi елементи

Рiвень озеленення, %

1. Озелененi територiї загального користування

Мiськi парки

65–80

Дитячi парки

40–55

Спортивнi парки

15–30

Меморiальнi парки

30–65

Зоологiчнi сади

15–40

Ботанiчнi сади

40–70

Сквери

75–85

Бульвари                                                                              

60–75                                                                              

2. Озелененi територiї обмеженого користування

Житловi райони

Не менше 25

Дiлянки шкiл

45–50

Дiлянки дитячих установ

45–55

Дiлянки громадських будинкiв

Не менше 40

Дiлянки навчальних закладiв

Близько 50

Дiлянки культурно-освiтнiх установ

40–60

Дiлянки спортивних пристроїв i споруд

30–50

Дiлянки установ охорони здоров’я

55–65

Озелененi територiї спецiального призначення: на вулицях бiля санiтарно-захисних i охоронних зон

Не менше 25

60–80

<полное_название xml:id="x37hwl44rdwjnilqkk39yqw0dj">Орiєнтовнi норми додаткової мiсткостi установ i пiдприємств культурно-побутового обслуговування, якi враховують населення прилеглого району

Додаток 6.1
(рекомендований)

Орiєнтовнi норми додаткової мiсткостi установ i пiдприємств культурно-побутового обслуговування, якi враховують населення прилеглого району

Установи, пiдприємства, споруди

Одиниця вимiру

Типи центрiв мiжселищного обслуговування

Норми на 1000 жителiв зони впливу

Установи народної освiти

Вищi навчальнi заклади

Студентiв

Обласний, мiжобласний центри

4–9

Мiжрайонний центр (з населенням, як правило, не менше 100 тис. чол.)

3,0

Середнi спецiальнi навчальнi заклади

Учнiв                                

Мiжобласний, обласний i мiжрайоннi центри

3–6

Загальноосвiтнi щколи                

Те саме

Центр сiльської первинної системи розселення, мiжгосподарський центр

Див. примiтку 1

Пришкiльнi iнтернати

«

Мiжгосподарський центр

Див. примiтку 2

Мiжшкiльнi центри комп’ютерного i виробничого навчання

Мiсць

Мiжгосподарський i районний центри

80                                

Позашкiльнi установи

Будинок школярiв

Те саме

Центр сiльської первинної системи розселення

3 (20)

Див. примiтку 3

Райцентр або мiжгосподарський центр

2 (10)

Школи мистецтв

«

Центр сiльської первинної системи розселення

1 (10)

Райцентр або мiжгосподарський центр

0,3 (5)

Установи охорони здоров’я, соцiального забезпечення, спортивнi i фiзкультурно-оздоровчi установи

Для старих

«

Районний або мiжгосподарський центри

6–8

Мiжрайонний центр

2–4

Будинки-iнтернати для дорослих i дiтей-iнвалiдiв з фiзичними порушеннями

«

Районний або мiжрайонний центр

3,0

Психоневрологiчнi iнтернати

«

Мiжрайонний центр

3,0

Установи охорони здоров’я

Лiкарськi амбулаторiї

Вiдвiдувань за змiну

Центр сiльської первинної системи розселення

13,0

Дiльнича лiкарня з полiклiнiкою

Лiжок/вiдвiдувань за змiну

Мiжгосподарський центр

4,0–6,0/2,3

Центральна районна лiкарня з полiклiнiкою

Те саме

Районний центр

1,0–3,6/6,5

Спецiалiзованi лiкарнi i диспансери

Лiжок

Мiжрайонний центр

2,0–2,85

Обласний центр

2,15–3,0

Мiжобласний i республiканський центри

1,0

Консультативнi полiклiнiки

Вiдвiдувань за змiну

Мiжрайонний центр

1,0

Обласний центр

0,7

Мiжобласний i республiканський центри

0,5

Станцiї швидкої медичної допомоги

Автомашин

Мiжгосподарський або районний центри

0,1–0,2

Аптеки

Об’єкт

Мiжгосподарський або районний центр

0,1

Молочнi кухнi, роздавальнi пункти молочних кухонь

Те саме

Районний центр

1,0

Спортивнi зали

м площi пiдлоги

Центр сiльської первинної системи розселення

50,0

Районний центр

6–10

Мiжрайонний центр

5,0

Басейни

м дзеркала води

Центр сiльської первинної системи розселення

10–20*)

Районний центр

3–5

2–3*)

Мiжрайонний центр

1,0*)

Стадiони

га

Центр первинної системи розселення

0,1

Мiжгосподарський або районний центри

0,1

Обласний центр

0,05

Мiжобласний центр

0,05

Спортивнi спецiалiзованi центри

Те саме

Мiжрайонний центр

0,1

Обласний центр

0,1

Обласний i республiканський центри

0,1

Унiверсальнi спортивно-видовищнi зали

Мiсць

Обласний, мiжобласний i республiканський центри

0,1

Установи культури i мистецтва

Будинок культури

Те саме

Центр сiльської первинної системи розселення

30–40

Мiжгосподарський або районний центри

20–30

Спецiалiзованi клуби

«

Мiжрайонний центр

1,0

Обласний центр

0,3

Мiжобласний центр

0,2

Спецiалiзованi кiнотеатри

«

Мiжрайонний центр

1,0

Обласний центр

0,3

Мiжобласний центр

0,2

Театри

«

Мiжрайонний центр

0,5

Обласний центр

0,3

Мiжобласний i республiканський центри

0,1

Концертнi зали

Мiсць

Мiжрайонний центр

0,3

Обласний центр

0,2

Мiжобласний i республiканський центри

0,1

Цирки

Те саме

Обласний, мiжобласний i республiканський центри

0,1

Музеї, виставковi зали

м

Районний центр

2,0

Мiжрайоннi центри

0,5

Обласний центр

0,4

Мiжобласний i республiканський центри

0,3

Масовi бiблiотеки

Тис. один. зберiг.

Районний центр

0,5–1,0

Мiжрайонний центр

0,5

Спецiалiзованi бiблiотеки

Те саме

Обласний центр

0,3

Мiжобласний i республiканський центри

0,2

Пiдприємства торгiвлi, громадського харчування й побутового обслуговування

Магазини

м торгової площi

Центр сiльської первинної системи розселення,

у тому числi:

продовольчих товарiв

непродовольчих товарiв

8,0

20

60

Мiжгосподарський центр, у тому числi:

продовольчих товарiв

непродовольчих товарiв

50

10

40

Районний центр,

у тому числi:

продовольчих товарiв

непродовольчих товарiв

5

1,0

4,0

Унiверсальнi та спецiалiзованi магазини

Те саме

Районний центр

15

Мiжрайонний центр

10

Обласний центр

7

Мiжобласний i республiканський центри

5

Спецiалiзованi пiдприємства громадського харчування

«

Районний центр

1,5

Мiжрайонний центр

0,5

Обласний центр

0,2

Мiжобласний i республiканський центри

0,1

Пiдприємства побутового обслуговування

Робочих мiсць

Центр сiльської первинної системи розселення

2–3

Мiжгосподарський центр

2–3

Районний центр

1–3

Мiжрайонний центр

1,0

Пiдприємства комунального обслуговування

Фабрики-пральнi

кг бiлизни за змiну

Районний центр

40

Фабрики-хiмчистки

кг речей за змiну

Районний центр

3,0

Мiжрайонний центр

2,6

____________

*) Норми для критих басейнiв (без *) — вiдкритих).

Примiтка 1.50% дiтей вiкової категорiї, що вiдповiдає X–XI класам, якi проживають у селах впливу цих центрiв i не мають середнiх шкiл. Транспортна доступнiсть при цьому не повинна перевищувати 30 хв., а при умовi органiзацiї пришкiльних iнтернатiв — 60 хв.

Примiтка 2.Не менше 40% iногороднiх учнiв, що проживають за межами 30-хвилинної транспортної доступностi.

Примiтка 3.У дужках наведенi норми на 1000 школярiв.

<полное_название xml:id="x1sfukvtx7vzzfc4u7kla11hnx">Орiєнтовнi норми розрахунку установ i пiдприємств загальнокурортного обслуговування

Додаток 6.2
(рекомендований)

Орiєнтовнi норми розрахунку установ i пiдприємств загальнокурортного обслуговування

Установи, пiдприємства, споруди

Одиниця вимiру

Нормативна величина з розрахунку на 1000 чоловiк, що лiкуються й вiдпочивають

Лiкувально-курортнi

Курортнi полiклiнiки

Вiдвiдувань за змiну

200                                                   

Водолiкарнi                                                        

1 ванна                                    

30

Грязелiкарнi

1 кушетка

25

Лiкувальнi плавальнi басейни

м дзеркала води

120

Культури i мистецтва

Кiнотеатри

1 мiсце

80

Клуби, у тому числi:

унiверсальнi зали примiщення

примiщення для гурткових занять

Те саме

150

10

Танцювальнi зали

«

50

Бiблiотеки

1000 книжок

4

Вiдкритi кiноестраднi майданчики

1 мiсце

120

Танцювальнi майданчики

Те саме

70

Фiзкультурно-спортивнi

Спортивнi зали

м площi пiдлоги

80

Басейни критi

м дзеркала води

70

Басейни вiдкритi

Те саме

100

Комплекс майданчикiв для дитячих iгор

га площi земельної дiлянки

0,1

Комплекс майданчикiв для спортивних iгор

Те саме

0,15

Торгiвлi*)

Продовольчi магазини

м торгової площi

25/16

Промтоварнi магазини

Те саме

40/24

Громадського харчування**)

Їдальнi, ресторани, кафе

1 мiсце

120/90

Побутового обслуговування

Майстернi ремонту одягу, взуття, галантереї, годинникiв

1 робоче мiсце

2,8

Хiмчистки

Те саме

0,3

Пункт прокату предметiв курортного попиту

«

0,3

Перукарнi

«

3,0

Фотоательє

«

0,5

Лазнi

1 мiсце

5,0

Фабрики-пральнi

1 кг бiлизни за змiну

250

Комунально-складськi

Склади загальнотоварнi

га площi земельної дiлянки

0,05

Склади спецiалiзованi будматерiалiв, палива

Те саме

0,2

Оранжерейно-тепличне господарство

«

0,2

Гаражi

1 машина

3

Ремонтнi майстернi

1 робоче мiсце

1

Пожежне депо

1 пожежний автомобiль

0,2

Громадськi туалети

1 прилад

1

____________

*) У числiвнику вказанi цiлорiчнi установи, у знаменнику — сезоннi.

**) У числiвнику вказанi клiматичнi курорти й зони вiдпочинку, у знаменнику — бальнеологiчнi.

Примiтка.Для курортiв Криму i Чорноморського узбережжя Одеси розрахунковi показники пiдприємств торгiвлi можуть бути збiльшенi, але не бiльше як на 50%.

<полное_название xml:id="xp5ua5l4hxgef96169ke7ph1c">Додаток 6.3

Додаток 6.3
(рекомендований)

                                                                                                                                                                    Таблиця 1

Величина максимально допустимих радiусiв обслуговування

Установи i пiдприємства обслуговування

Радiус обслуговування, м

Дитячi дошкiльнi установи*):

у мiстах при багатоповерховiй забудовi

300

у сiльських поселеннях i мiстах, при одно- i двоповерховiй забудовi

500

Загальноосвiтнi школи рiзних ступенiв освiти*)

До 750 для I й II ступенiв;

до 2000 для III ступеня

Дитячi дошкiльнi установи, об’єднанi з початковою школою:

у мiстах при багатоповерховiй забудовi

300

у сiльських поселеннях i мiстах, при одно-, двоповерховiй забудовi

500

Позашкiльнi заклади житлових районiв

750–1500

Примiщення для фiзкультурно-оздоровчих занять та дозвiлля **)

500

Примiщення, будинки для творчостi i спорту учнiв у житлових районах

1500

Культурно-видовищнi центри житлових районiв

1500

Фiзкультурно-спортивнi центри житлових районiв

1500

Полiклiнiки та їх фiлiали у мiстах ***)

1000

Роздавальнi пункти молочної кухнi

500

Те саме, при одно- i двоповерховiй забудовi

800

Аптеки у мiстах

500

Те саме, при одно- i двоповерховiй забудовi

800

Пiдприємства торгiвлi, громадського харчування i побутового обслуговування мiсцевого значення:

у мiстах при забудовi багатоповерховiй

500

те саме, одно-, двоповерховiй

800

у сiльських поселеннях

2000

Вiддiлення зв’язку та фiлiали ощадного банку

500

____________

*) Вказаний радiус обслуговування не поширюється на спецiалiзованi й оздоровчi дитячi дошкiльнi установи, а також на спецiальнi дитячi ясла-сади загального типу i загальноосвiтнi школи (мовнi, математичнi, спортивнi та iн.). Шляхи пiдходiв учнiв до загальноосвiтнiх шкiл з початковими класами не повиннi перетинати проїзну частину магiстральних вулиць в одному рiвнi з транспортом.

**) Доступнiсть фiзкультурно-спортивних споруд мiського значення не повинна перевищувати 30 хв.

***) Доступнiсть полiклiнiк, амбулаторiй, фельдшерсько-акушерських пунктiв i аптеку сiльськiй мiсцевостi приймається у межах 30 хв. (з використанням транспорту).

                                                                                                                                                                   Таблиця 2

Зменшення радiусiв обслуговування залежно вiд схилу мiсцевостi

Схил, ‰

Змiна радiусiв пiшохiдної доступностi до рiзних об’єктiв залежно вiд схилiв мiсцевостi, м

0–5

300

500

750

1000

1500

10

180

300

450

600

900

20

90

150

225

300

450

<полное_название xml:id="x4iyamhwr8va7cvyftdxfnmzzc">Класифiкацiя мiських вулиць i дорiг

Додаток 7.1
(обов’язковий)

Класифiкацiя мiських вулиць i дорiг

Категорiї дорiг i вулиць

Основне призначення дорiг i вулиць

Магiстральнi дороги                                                                                                                                                      

Безперервного руху         

Швидкiсний транспортний зв’язок поза житловою забудовою мiж вiддаленими промисловими i сельбищними районами у найзначнiших i значних мiстах; виходи на зовнiшнi автомобiльнi дороги, до аеропортiв, великих зон масового вiдпочинку i поселень у системi розселення. Пересiкання з магiстральними вулицями i дорогами у рiзних рiвнях

Регульованого руху

Транспортний зв’язок мiж районами мiста на окремих напрямках i дiлянках переважно вантажного руху, що здiйснюється за житловою забудовою, виходи на зовнiшнi автомобiльнi дороги, пересiкання з вулицями i дорогами, як правило, на одному рiвнi

Магiстральнi вулицi загальномiського значення

Безперервного руху

Транспортний зв’язок мiж житловими, промисловими районами i громадськими центрами у найзначнiших i значних мiстах, а також з iншими магiстральними вулицями, мiськими i зовнiшнiми автомобiльними дорогами. Забезпечення руху транспорту по основних напрямках у рiзних рiвнях

Регульованого руху

Транспортний зв’язок мiж житловими, промисловими районами i центрами мiста, центрами планувальних районiв; виходи на магiстральнi вулицi i дороги та зовнiшнi автомобiльнi дороги. Пересiкання з магiстральними вулицями i дорогами, як правило, в одному рiвнi

Магiстральнi вулицi районного значення

Транспортно-пiшохiднi

Транспортний зв’язок мiж житловими районами, а також житловими i промисловими районами, громадськими центрами, виходи на iншi магiстральнi вулицi

Вулицi i дороги мiсцевого значення

Житловi

Транспортний (без пропуску вантажного i громадського транспорту) i пiшохiдний зв’язок на територiї житлових районiв, мiкрорайонiв, виходи на магiстральнi вулицi i дороги регульованого руху

Промислово-складськi

Транспортний зв’язок легкового i вантажного транспорту у межах зони (районiв), виходи на магiстральнi мiськi дороги

Пiшохiднi вулицi i дороги

Пiшохiдний зв’язок з мiсцями прикладення працi, установами i пiдприємствами обслуговування, у тому числi у межах громадських центрiв, мiсцями вiдпочинку й пунктами зупинки громадського транспорту

Проїзди

Проїзд транспортних засобiв до житлових i громадських будинкiв, установ, пiдприємств та Інших об’єктiв мiської забудови в серединi районiв, житлових кварталiв

Велосипеднi дорiжки

Проїзд на велосипедах по вiльних вiд iнших видiв транспортного руху трасах до мiсць вiдпочинку, громадських центрiв, а у найзначнiших i значних мiстах зв’язок у межах планувальних районiв

<полное_название xml:id="x6qcvvnvl9n441hsbhywfeb5q7">Додаток 7.2

Додаток 7.2*
(обов’язковий)

<полное_название xml:id="xf3opm81h0wyga0qtfm5bv8h3x">I. Перелiк технологiчних заходiв щодо забезпечення стандартного рiвня екологiчної безпеки АЗС

I. Перелiк технологiчних заходiв щодо забезпечення стандартного рiвня екологiчної безпеки АЗС

1 Застосування резервуарiв з подвiйними стiнками, обладнаних автоматизованими пристроями контролю за витоками нафтопродуктiв.

2 Застосування швидкорознiмних герметичних муфт для зливу палива з автоцистерни паливовоза в резервуар.

3 Застосування системи уловлювання парiв нафтопродуктiв при зливаннi палива з автоцистерни паливовоза в паливний резервуар.

4 Влаштування очисних споруд для очищення поверхневих дощових стокiв, випадково забруднених нафтопродуктами (з мiсць розмiщення ПРК, площадок зливу в резервуар та стоянки автотранспорту).

5 Забезпечення антикорозiйного захисту металевих резервуарiв та комунiкацiй, а за необхiдностi i катодного захисту вiд електрохiмiчної корозiї.

<полное_название xml:id="x1owcocfamefpbsftm0dm2f5yq">II. Перелiк додаткових технологiчних заходiв щодо забезпечення пiдвищеного рiвня екологiчної безпеки АЗС

II. Перелiк додаткових технологiчних заходiв щодо забезпечення пiдвищеного рiвня екологiчної безпеки АЗС

1 Застосування системи уловлювання парiв нафтопродуктiв iз бака автомобiля пiд час заправлення.

2 Застосування легкорозривних рознiмiв на заправних шлангах ПРК.

<полное_название xml:id="xu3vea3wn1i1mct6lk81yzgtc">Додаток 8.1

Додаток 8.1
(обов’язковий)

                                                                                                                                                                           Таблиця 1

Вiдстанi вiд найближчих пiдземних iнженерних мереж

Інженернi мережi

Вiдстанi, м, по горизонталi (у свiтлI) вiд пiдземних мереж до

фундаментiв будинкiв i споруд

фундаментiв огорож пiдприємств, естакад, опор контактної мережi i зв’язку, залiзниць

осi крайньої колiї

бортового каменю вулицi, дороги (краю проїзної частини, укрiпленої смуги узбiччя)

зовнiшньої брiвки кювету або пiдошви насипу дороги

фундаментiв опор повiтряних лiнiй електропередачi

залiзниць колiї 1520 мм, але не менше глибини траншеї до пiдошви насипу i брiвки виїмки

залiзниць колiї 750 мм i трамвая

до 1 кВ зовнiшнього освiтлення контактної мережi трамваїв i тролейбусiв

понад 1 кВ до 35 кВ

понад 35 кВ до 110 кВ i вище

Водопровiд i напiрна каналiзацiя

5

3

4

2,8

2

1

1

2

3

Самопливна каналiзацiя (побутова i дощова)

3

1,5

4

2,8

1,5

1